Нетиповий трансфер Динамо. Кияни не лише здивували, а й дещо обнадіяли

За останні декілька років вболівальники, які звикли пильно стежити за подіями в українській Прем'єр-лізі, встигли звикнути до того, що навколо «Динамо» роїться величезна кількість різних трансферних чуток, але до справи та реалізації не доходить, мабуть, 95% випадків. Особливо це твердження справедливе по відношенню до легіонерів. Усі ми завдяки керівництву «біло-синіх» чудово знаємо головну причину – іноземці відмовляють «Динамо» нібито через те, що в Україні триває кривава війна проти російських окупантів.

І неважливо, що «Шахтар», «Полісся», «Кривбас», «Харків», «Карпати» та багато інших клубів УПЛ примудряються підписувати іноземців. Очевидно, цим клубам просто щастить знаходити морально стійкіших виконавців, котрі не так лякаються від самого слова «війна», як ті, із ким контактувало увесь цей час «Динамо». Але не виключено, що такою серйозною причиною київський клуб просто прикривав власну слабкість у селекційній чи менеджерській роботі. На війну за всіх часів було зручно списувати щось, що йде не так, як хотілося б…

Ось і в літнє трансферне вікно-2026, коли у ЗМІ почали з'являтися чутки про ймовірний переїзд до «Динамо» спочатку Томаша Кендзьори, а потім і П'єра Мунгенге, буквально до останнього виникало відчуття, що ось-ось щось знову зірветься і в київському гранді скажуть – не змогли, бо футболіст відмовився їхати до країни, що воює. Але, на щастя для фанатів «біло-синіх», цього разу ситуація розвивалася за іншим сценарієм. Спершу до Києва повернувся Кендзьора, а за декілька днів «Динамо» все ж таки оголосило про підписання П'єра Мунгенге, зробивши дуже нетиповий для себе трансфер.

Із 18-річним Мунгенге «біло-сині» оформили контракт на три сезони, який набуде чинності з 1 липня. Саме в цей день П'єр офіційно отримає статус вільного агента та право розпоряджатися своїм майбутнім абсолютно вільно і не зважаючи на думку колишнього клубу – «Парі Сен-Жермен».

Той факт, що «Динамо» вдалося підписати гравця клубу-тріумфатора двох останніх розіграшів Ліги чемпіонів, однозначно привертає додаткову увагу до персони новачка киян. І нехай мова йде про гравця із молодіжної команди парижан, однак це все одно ім'я та певна величина на тлі умовного Любмарда Деллови, яким «Динамо» цікавилося трохи раніше та який відмовився їхати до Києва через війну.

П'єр Мунгенге починав грати у футбол в академіях скромних французьких клубів – «Еврі» та «Вільжюїф». Проте у 2021-му, коли юному нападникові було 13, його покликали до ПСЖ, й наступні п'ять років Мунгенге провів у столиці Франції. Проривним у кар'єрі П'єра став минулий сезон – 2025/26. У ньому форвард зіграв 35 матчів в рамках усіх турнірів, відзначившись 21 голом та 12 результативними передачами. Цілком приголомшлива статистика, яку ще яскравіше підсвітила Юнацька ліга УЄФА, в якій на рахунку Мунгенге виявилося 11 результативних дій (5 голів, 6 асистів) у 9 поєдинках.

Яскрава та результативна гра Мунгенге за молодіжний склад не залишилася поза увагою головного тренера ПСЖ Луїса Енріке. 2 травня іспанець дав П'єру можливість дебютувати за першу команду паризького клубу у французькій Лізі 1. Мунгенге вийшов на заміну в домашньому поєдинку із «Лор'яном» на 75-й хвилині замість Дезіре Дуе. На той момент рахунок був 2:1 на користь парижан, проте підопічні Енріке досить розхлябано провели кінцівку й дозволили супернику вирвати нічию (2:2).

Мунгенге проти «Лор'яна» не зумів продемонструвати щось видатне. У пресі молодий форвард отримав загалом негативні оцінки, проте відверто кажучи судити гру дебютанта по 15 хвилинах... Ну, така собі «аналітична» розвага. Тим паче, що статистика загалом говорила про те, що Мунгенге реально старався. Він завдав два удари по воротах суперника, один з яких прийшовся у площину. За чверть години П'єр напрацював на показник 0,41xG, що дуже непогано, але… Негатив у свій бік Мунгенге фактично заробив за те, що посприяв «привезенню» другого м'яча у ворота ПСЖ. Гольова атака «Лор'яна» почалася якраз із обрізки П'єра, котрий невдало віддав пас назад, обрізавши свою команду та надавши гольову нагоду гостям.

Після того Луїс Енріке більше не давав можливості Мунгенге спробувати себе у першій команді, навіть незважаючи на те, що ПСЖ за тур до закінчення сезону забезпечив собі чемпіонство й у фінальному турі проти «Парижа» тренерський штаб іспанця міг дозволити собі експерименти.

Цікаво, що за чутками, ПСЖ мав намір продовжити контракт із перспективним нападником. Парижани реально переконували Мунгенге залишитися у клубі, але зрештою форвард виявив амбіції, а не готовність просто відсиджуватися у титулованому та успішному клубі. П'єр запросив для себе від босів ПСЖ спортивний план розвитку, і усвідомив, що на нього загалом не дуже то й розраховують. Після цього Мунгенге сфокусувався на пошуку якнайкращих варіантів.

Окрім «Динамо» серйозний інтерес до Мунгенге виявляли «Ньюкасл» та «Страсбур». Французькі інсайдери повідомляли, що представник П'єра спілкувався з усіма зацікавленими у його клієнті клубами, і саме «Динамо» зуміло представити найцікавішу у спортивному плані пропозицію. Нібито президент «біло-синіх» Ігор Суркіс особисто пообіцяв Мунгенге певну кількість ігрової практики у першій команді, а також можливість зіграти в єврокубках, хоча поки що незрозуміло, як надовго «Динамо» затримається там, і в якому саме турнірі.

Але, з іншого боку, обіцянки ПСЖ для Мунгенге видалися ще абстрактнішими, а в «Ньюкаслі» та «Страсбурі» на нього розраховували, але лише через кілька років, і поки пропонували оформити трансфер й одразу ж оформити оренду у менш статусний клуб – аби набратися досвіду. І це П'єра не влаштувало, як і війна в Україні не викликала у молодого француза бажання відмовити «Динамо».

Фактично для «Динамо» Мунгенге стане тільки восьмим футболістом, який за всю сучасну історію переїжджав до Києва безпосередньо із французького клубу. Майже усі попередники П'єра, про яких ми нещодавно згадували більш конкретно в рамках окремого матеріалу, проявили себе дуже вдало, тому і на Мунгенге, незважаючи на вік, надії серйозні.

Читайте також:

7 футболістів, яких Динамо підписувало з Франції. Де вони зараз?

Насамперед, Мунгенге – це мобільний та швидкісний форвард із гарним першим дотиком. Має хороше гольове чуття та вміє грамотно працювати всередині штрафного майданчика суперника. Для «Динамо» нападник такого плану був конче необхідний, враховуючи інший профайл ключового форварда киян Матвія Пономаренка, а також кар'єрний занепад у столичному клубі з боку Едуардо Герреро.

Відверто дивує, що «Динамо» вирішило зробити ставку на легіонера, нехай і молодого. Раніше Ігор Костюк не надто й демонстрував бажання/готовність возитися з іноземцями, що яскраво ілюструє кейс Аліу Тіаре, котрий щільно присів на лаву запасних після звільнення Шовковського та приходу на посаду головного тренера першої команди «Динамо» екс-наставника молодіжки «біло-синіх».

Але цього літа Костюк та керівництво «Динамо», окрім Мунгенге, вже оформили трансфер того ж таки Кендзьори, а також ініціювали повернення до першої команди Анхеля Торреса і Джастіна Лонвейка. Причому обидва нібито реально отримають можливості себе проявити не тільки в тренувальному процесі, а й по ходу офіційного сезону, адже раніше в таких ситуаціях нерідко ми ставали свідками повернення гравців «для галочки», коли тренер демонстративно показував – мовляв, такого низького рівня виконавці мені не потрібні, тому від них ми й відмовляємося.

Прихід Мунгенге, як і Томаша Кендзьори, дає надію фанатам «Динамо» на те, що ситуація всередині команди поступово покращуватиметься, і що реальна конкуренція в лавах «біло-синіх» стане єдиним «локомотивом», який допомагає рухатися у напрямку першої команди клубу. Адже як тільки-но Костюк прийшов, то спірних кадрових рішень з його боку вистачало – наприклад, за які реальні заслуги в основі «Динамо» раптом опинився Максим Коробов й досі незрозуміло.

Тепер, якщо Костюк оцінюватиме своїх підопічних виключно за їхніми професійними навичками, а також виявить готовність працювати не тільки з молодими українцями, котрі заглядаються на нього, ледь не як на топ-тренера, а й з іноземцями, і з досвідченими гравцями на кшталт Віталія Буяльського, ситуація всередині «Динамо» нарешті може реально піти на поліпшення. Це допоможе налагодити здоровий змагальний мікроклімат, де кожен розумітиме – тренер ставить до складу за заслуги у форматі «тут і зараз», а не за результатами попередньої спільної роботи на благо молодіжної команди.

Але й це не головне в цій ситуації. Схоже, що трансфер Кендзьори і особливо Мунгенге показує, що в «Динамо» все ж таки є селекція та політична воля керівництва клубу щось змінювати на краще. І це дуже важливо, тому що «кадрове болото» рідко коли комусь йшло на користь. Будь-який футболіст, навіть той самий Пономаренко, який видав феноменальний сезон та продемонстрував дуже суттєвий прогрес в останні місяці, має відчувати реальну конкуренцію. І щоб та виходила від по-справжньому амбітного колеги по команді, а не від «сиру в маслі», яким у Києві вже встиг стати Едуардо Герреро…