Каркаси воріт і Влада Седан. Чому Ярмоленко досі не побив рекорд Шевченка

Сезон УПЛ, який нещодавно закінчився, був зокрема інтригуючим через те, що ми уважно спостерігали, чи вдасться Андрієві Ярмоленку стати найкращим бомбардиром чемпіонатів України. Спершу це здавалося достатньо важким завданням, але навесні, коли Ярмоленко повернувся на поле і почав регулярно забивати, з'явилося відчуття, що рекорд Максима Шацьких таки не вистоїть.

Вистояв. На рахунку узбека 124 забитих м'ячі у вищому дивізіоні України, а Ярмоленко зупинився на позначці у 123 голи. Проте не так давно стало відомо, що вінгер, попри запевнення, що цей сезон стане для нього останнім у якості гравця, ще на рік продовжив контракт із «Динамо». Тож шанси побити рекорд є достатньо великими.

Але мова не про те. Ідею цього матеріалу підкинув один спогад – матч «Динамо» кілька років тому, вже не пам'ятаю, проти кого. Столична команда заробила пенальті, Ярмоленко був присутній на полі, але пішов бити одинадцятиметровий Ванат, який і так впевнено лідирував у списку бомбардирів, але хотів ще закріпити свій результат.

До чого це я? До того, що ми всі трохи призабули, що у збірній України ситуація трохи схожа з УПЛ – найкращим бомбардиром є Андрій Миколайович Шевченко, але його цілком може перевершити інший Андрій Миколайович, герой цієї статті (48 голів проти 47). І, враховуючи його виклик до збірної після більш як річної паузи і якраз свіжий гол Польщі у недавній грі, він має всі шанси це зробити.

Але забити ті 49+ голів Ярмоленко міг уже давно, проте постійно щось ставало на заваді – як не каркаси воріт, то... дружина Олександра Зінченка. Давайте коротко згадаємо чотири пам'ятні епізоди, які не дозволили «Ярмолі» давно стати найкращим бомбардиром в історії збірної України та спокійно піти на заслужену футбольну пенсію хоча б у збірній.

1. 12 жовтня 2014 року. Відбір на ЧЄ-2016. Україна – Північна Македонія – 1:0

Українці у Львові грали проти суперника, якого вважали слабшим і з яким планували без проблем брати три очки. Проте македонці вперлися і явно не збиралися просто так дарувати очки. Але все ж це були часи, коли клас нашої команди явно був вищим і наприкінці першого тайму Сергій Сидорчук відкрив рахунок.

А остаточно добивати суперника можна було відразу на старті другої половини. Зозуля заробив пенальті, а Ярмоленко та Коноплянка почали сперечатися, хто його битиме. Переконливішим виявився Ярмоленко, проте вирішив бити ефектно у праву дев'ятку і трохи вийшло зависоко – перекладина врятувала гостей від другого голу, хоча і не від підсумкової поразки.

2. 11 листопада 2020 року. Товариська гра. Польща – Україна – 2:0

Восени 2020 року збірна України брала участь у Лізі націй. Це був той пам'ятний сезон із Лігою А, коронавірусом та кантонами, але мова не про те. Між іграми турніру відбувся і товариський матч «синьо-жовтих» проти Польщі.

Уже на старті гри українці отримали можливість виходити вперед. Ярмоленко сам заробив пенальті і сам взявся його виконувати. Цього разу він бив низом у правий кут і не забив, знову влучивши у каркас – штанга врятувала поляків. Сама ж гра закінчилася прикрою поразкою від поляків 0:2.

3. 7 червня 2021 року. Товариська гра. Україна – Кіпр – 4:0

Ця гра була останньою репетицією нашої команди перед Євро-2020 (чемпіонат, нагадаємо, проходив 2021 року через пандемію коронавірусу). Гра складалася для «синьо-жовтих» аж занадто легко. Вже у першому таймі Зубков заробив і пенальті, і вилучення для суперника, яким залишилися незадоволені обидві команди – наші хотіли останню репетицію відіграти проти повноцінного складу. Ярмоленко забив пенальті, а наприкінці тайму у ворота кіпріотів був призначений ще один одинадцятиметровий. Як не дивно, його пішов виконувати не Ярмоленко, а Олександр Зінченко. У післяматчевому коментарі він пояснив, що попросив дозволу у Ярмоленка пробити пенальті, адже пообіцяв своїй дружині у цій грі забити гол.

Ярмоленко у другому таймі оформив дубль (сама гра закінчилася розгромом 4:0), але, як ми тепер бачимо, цей подарований Зінченку гол для нього був би зараз явно не зайвим.

4. 19 червня 2023 року. Відбір на ЧЄ-2024. Україна – Мальта – 1:0

Це був один із багатьох матчів під керівництвом Сергія Реброва, коли команда буквально мучилася на полі з не найскладнішим опонентом. Можливо, також тиснув історичний результат протистоянь, адже в попередній грі між командами підопічні тоді ще Шевченка сенсаційно програли.

Хай там як, до 50 хвилини рахунок був 0:0. Зрештою вдалося заробити пенальті, його пішов бити Ярмоленко і, як у попередні рази, коли він не забивав з «точки», влучив у каркас воріт – при спробі пробити у ліву завадила перекладина.

Щоправда, хвилин за 20 Ярмоленко виправився, заробивши ще один пенальті (можливо, і за допомогою акторської гри теж). Але вже не взяв на себе відповідальність, а дав пробити Циганкову. Віктор пробив так, як хотів перед тим Ярмоленко – у лівий верхній кут, а збірна ніби скинула кайдани з ніг і впевнено довела гру до перемоги, хоча більше й не забила.

Звісно, скептики обов'язково згадають «халявний» гол Ярмоленка збірній Швейцарії, коли Андрій абсолютно нічого не зробив, щоб забити, проте все ж записав на свій рахунок взяття воріт.

Проте все ж погодьтеся, що можливостей давно обійти Шевченка у Ярмоленка було достатньо. Але якби рекорд був побитий раніше, можливо, ми б не побачили Ярмоленка у грі проти поляків, а з тим, що він був на полі одним із тих, завдяки кому хотілося дивитися цю гру, не посперечаєшся.

Тому все, що не робиться, на краще.