Гучних слів не треба: Шахтар зробив те, що був зобов'язаний зробити

Перед початком нинішнього сезону гендир «Шахтаря» Сергій Палкін наголосив, що його команда виграє Лігу Європи. Під це завдання і був запрошений початківець, але водночас дико перспективний турецький тренер Арда Туран. І придбані чергові бразильські вундеркінди.

Однак у Лігу Європи «Шахтар» не потрапив, програвши по пенальті «Панатінаїкосу». Розчарування спіткало не лише гендира «Шахтаря», а й усю команду, яка ледве проповзла в турнір рангом нижче – Лігу конференцій.

До півфіналу цього турніру «Шахтар» не мав порівнянних опонентів. І за своїм складом, і особливо за клубним бюджетом «гірники» перевершували всі ці «Шемроки», «Брейдабліки» та «Рієки», причому разом узяті. За всієї поваги до цих посередностей.

Єдина перевага всіх цих «разом узятих» над «Шахтарем» – можливість зіграти вдома. Цієї можливості у «помаранчево-чорних» апріорі немає.

Але я в цьому випадку все одно продовжую наполягати на тому, що цієї можливості у донеччан немає не в останню чергу через свого часу розмиту позицію президента «Шахтаря». Ну, ми ж досі пам'ятаємо про необхідність «почути Донбас».

Загалом, «Шахтар» у підсумку закономірно та благополучно фінішував у зоні прямого потрапляння до 1/8 фіналу Ліги конференцій, вирішивши на той момент своє завдання-мінімум. Але все одно зовсім не зайві залікові бали для таблиці коефіцієнтів УЄФА «гірники» втратили, програвши «Легії» і не вигравши у «Рієки».

Далі був провальний матч у відповідь проти чергової посередності - «Леха». І вихід до чвертьфіналу завдяки шаленому автоголу суперника.

Потім – чвертьфінал із АЗ – першим гідним суперником «Шахтаря» з моменту потрапляння (або опускання) до основного раунду ЛК.

І ось у грі проти команди з Алкмара «Шахтар» уперше в нинішньому євросезоні постав мотивованим та цілісним. І тренер «Шахтаря» вперше у нинішньому євросезоні постав здатним вирішувати серйозні завдання.

5:2 за сумою двох поєдинків – це крута перевага над гідним опонентом.

Проте після першої гри «Шахтаря» з «червоно-білими» я зазначав, що у великій бочці донецького меду все одно знайдеться місце ложці дьогтю. Адже рахунок не за грою, якщо називати речі своїми іменами, і до 70 хвилини матчу «гірники» не створили практично нічого. А після 70 хвилини вони з нічого створили три м'ячі.

Я розумію, що забивати «з нічого» – це також показник класу. Проте, повторюся вкотре, у цьому разі це показник індивідуального класу донецьких бразильців. У першу і в решту всіх черг. І для донецьких бразильців їхня нинішня команда – лише трамплін у крутіші чемпіонати та команди. Ось за це вони й борються. У першу і в решту всіх черг.

Тим не менш, не віддати належне «Шахтарю» та його тренеру за таку важливу перемогу в першому поєдинку чвертьфіналу ЛК не можна за визначенням, бо «Шахтар» у тому поєдинку нарешті продемонстрував щось більше, ніж порожні слова.

А ось за поєдинок у відповідь «Шахтаря» проти АЗ я не буду таким щедрим на компліменти нашій команді. Ще перед стартом цього поєдинку тренер голландців прозоро натякнув, що вони, звичайно ж, намагатимуться, але головний для них матч – одразу за грою проти «гірників» - фінал Кубка Нідерландів.

І на гру у відповідь проти «Шахтаря» Лірой Ехтельд виставив напіврезервний склад. Мовляв, вдасться – добре, а не вдасться – так тому й бути. Головне – щоб у кубковому фіналі вдалося.