Сімеоне назвав єдиний спосіб, яким можна перемогти Барселону
Тренер «Атлетіко» поспілкувався зі ЗМІ після виходу до півфіналу Ліги чемпіонів
Підпишіться на новини Sport.ua
Головний тренер мадридського «Атлетіко» Дієго Сімеоне підбив підсумок матчу з «Барселоною» в чвертьфіналі Ліги чемпіонів, який його команда програла з рахунком 1:2, але за сумою двох ігор вийшла до півфіналу – 3:2.
– Ще один успіх через страждання…
– Пффф, 14 років… і правда, мене емоційно наповнює те, що команда продовжує конкурувати. Футболісти змінюються, ми починали знову безліч разів і знову опинилися серед чотирьох найкращих команд Європи. Ми протистояли команді, яка грає надзвичайно добре, з неймовірною швидкістю, яку дуже складно контролювати.
Ми зробили величезні зусилля після 0:2, хоча були індивідуальні помилки. Нам вдалося стабілізувати гру, увійти в матч і зберігати спокій. Гол на 1:2 був шедевром. Другий тайм був більш рівним. Вихід Ніко, Баени та Серлота дав нам енергію, а вони втратили частину тієї швидкості, і залишилися лише навіси на Араухо та Левандовського.
– Початок був жахливим…
– Так, але це могло статися. Вони дуже сильні. Коли граєш проти таких команд і допускаєш помилки – вони не пробачають. Це могло трапитися: ми розуміли, що вони можуть забити один, або два м’ячі. Ми мали грати, атакувати й нав’язувати себе. Матч не мав зводитися до захисту, навіть якщо суперник змушує тебе до цього. Іноді ти не хочеш оборонятися, але тебе змушують, бо ти не можеш забрати у них м’яч.
– Що ви сказали Ленгле?
– Ми говорили до матчу. Йому не потрібно було нічого нам доводити. Я його знаю: це надзвичайний професіонал, футболіст із чудовими якостями й речами, які ще можна покращити. Він допустив ту помилку, і це нелегко – продовжити після такого, але він зберіг спокій, витримку й авторитет, щоб зіграти в складному матчі. Він розкручувався поступово і завершив гру дуже добре.
– У чому була ключова різниця в сумі двох матчів?
– Кожного разу, коли ми змагаємося з ними, ми розуміємо: є лише один спосіб – атакувати їх. У цей раз володіння було більше у них; у попередньому матчі було рівніше. Якщо не атакуєш їх – програєш. Вони дуже сильні в атаці.
Ми знали, які моменти у нас будуть. У Кубку ми провели чудовий перший тайм тут, а потім страждали там. У першому матчі ЛЧ ми використали свої моменти й той рахунок 0:2 дав нам перевагу.
Як бігали Хуліан, Грізманн… робота Льоренте, Нахуеля, Коке, видатний матч Маттео… як увійшли гравці з лави запасних – це дало нам величезну силу.
– Чи очікували ви такого важкого матчу?
– Бачили, як вони грають? З якою швидкістю! Я думав: це не може бути правдою, вони грають надзвичайно швидко. Ми робили помилки, які дозволяли їм ще більше розкриватися. У них було багато комбінаційної гри всередині, нам було складно це контролювати.
Після 0:2 у нас була альтернатива – або розвалитися, або грати так, як планували. І команда показала характер через Грізманна і Коке, Льоренте, спокій Муссо. Джуліано зростав у грі, Лукман почав завдавати шкоди – і забив гол-шедевр. Це повернуло нас у гру, яку ми задумували.
У другому таймі їхня інтенсивність впала, у них було менше сил після гри в суботу, і ми змогли додати темпу. Заміни дали нам силу – Ніко, Баена і Серлот. Гра стала більш рівною, вони використали план Б з Араухо та Левандовським для завершення атак. Ми могли забити вдруге через Ле Нормана, або Серлота і провели надзвичайний матч.
– Лукман забив ключовий гол...
– Він продовжує розвиватися. Дуже виріс у захисній роботі, став важливішим для команди. У нас не було гравців з такими характеристиками. Ми граємо з чотирма нападниками, і хоча Джуліано універсальний, він атакує, як форвард. Мені подобається Лукман – він грає серцем, це дуже важливо. Ми хочемо від нього ще більшого.
– Атлетіко вже 7 разів виходив у півфінал, 4 з ними – з вами...
– Я йду з вірою в три матчі, які залишилися. Попереду ще три ігри – з повагою, скромністю, але з чітким розумінням мети.
– Руджері та Льоренте...
– Іноді не потрібно багато слів. Маттео, який зупиняв Ламіна – він надзвичайний, проти нього потрібно кілька гравців. Льоренте – неймовірний, він може грати де завгодно: у центрі, на фланзі, опорником. Він еволюціонував як футболіст і людина.
– Що було б, якби Грізманн поїхав в Орландо?
– Ми багато говорили з Антуаном. Він знає, як я його люблю. Я казав це публічно: він геній. Ми ще зрозуміємо з часом, який він був і є футболіст. Десять років тому – голи Барселоні, потім у півфіналі Баварії… Сподіваюся, доля дасть йому те, що він шукає зараз.
– Барселона скаржилася на газон, арбітра, гру…
– Знаєш, як прекрасно — бути в півфіналі Ліги чемпіонів? Це неймовірно — бути серед чотирьох найкращих у Європі».
– Ви виграли завдяки «футболу зусиль»?
– У кожної команди є свій стиль. Ми також еволюціонували через різні моделі гри і чітко знаємо, чого хочемо. Ми атакуємо краще, ніж захищаємо, і нам потрібно атакувати – іншого шляху немає.
– Після фінального свистка ви стояли нерухомо...
– Я обійняв Барріоса. За цим результатом стоїть дуже багато роботи клубу. Ви бачили стадіон – це було неймовірно. Ми знову прожили магічну ніч. Це не перший раз, коли ми вибиваємо Барселону – вже втретє. Ми робимо це з працею, відданістю та емоціями».
– Ви казали, що треба наблизитися до найкращих. Що ви зробили?
– Забивали голи.
– Це четвертий півфінал «Атлетіко» при Сімеоне…
– Так, четвертий. Грати півфінал Ліги чемпіонів… ух, як же це добре. Ми підемо з усією ілюзією та вірою. Ми знаємо свої сильні й слабкі сторони. У нас багато віри, ми готові й будемо боротися за те, чого прагнемо багато років.
– «Арсенал» чи «Спортінг»?
– Мені байдуже. Нам потрібно відпочити, бо в суботу – фінал.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Довбик залишився у розташуванні «Болоньї»
Капітан збірної Португалії гратиме для народу Португалії
