Наймолодша команда Європи винесла Албанію й реабілітувалась

Віце-президент УАФ, член виконкому національної асоціації, головний тренер збірної України Сергій Станіславович Ребров гідно завершив березневий ігровий цикл.

Як виявилося, програти проти «такої» збірної Швеції – і не «позорисько» зовсім, як необачно сказав одразу після тієї гри зовсім ще зелений, 26-річний захисник нашої збірної Віталій Миколенко. «Швеція – дуже сильна команда, і вона це сьогодні показала», – відразу після матчу з Албанією чи то філософськи, чи то менторськи заявив чинний тренер збірної України, він же один із заступників Андрія Миколайовича, він же член виконкому.

Як і обіцяв Сергій Станіславович, він серйозно перекроїв склад збірної України у важливій грі проти такої сильної команди як Албанія, яка, як і наша національна збірна, у лобовому протистоянні в останній березневий день розглядала осінні перспективи у Лізі націй. Напевно, розглянула.

Вкотре довелося переконатися, що його слова не розійшлися зі справою. Збірна України, наймолодша команда Європи, мала у своєму стартовому складі юного 30-річного форварда Романа Яремчука, ще більш перспективного молодого півзахисника, 32-річного Руслана Малиновського, явно першої свіжості 29-річного захисника Богдана Михайличенка, 28-річного півоборонця Олексія Гуцуляка та 27-річних воротаря Дмитра Різника та гравця середини поля Миколи Шапаренка.

Хлопці явно перспективні, награвалися явно з прицілом на наступний чемпіонат світу, бо Сергій Станіславович, як людина-багатоверстатник, за визначенням повинен дивитися на роки вперед, на відміну від своїх недалеких опонентів із журналістів та вболівальників.

Матч проти збірної Албанії – «це була хороша гра». «Але ми всі засмучені, бо ця гра, на жаль, товариська. Я вважаю, що хлопці грали без такої відповідальності, як проти Швеції, показали дуже добрий футбол», – заявив Сергій Станіславович після матчу.

Справді, дуже шкода, що ця гра була лише товариською. Тут чинний головний тренер збірної України і паралельно власник інших регалій небагато, зовсім трохи потрапив у халепу.

Не треба було цього казати. Не треба було, а то раптом у нетямущої нашої футбольної публіки казна чому складеться безглузда, явно помилкова, шкідницька думка, що Сергій Станіславович тільки й може, що надихати себе і свою молоду, вибачте, наймолодшу команду в Європі, лише на товариські поєдинки, а на офіційні – не може. А це неправильний висновок. В корені неправильний.

Хоча Сергія Станіславовича можна зрозуміти. І треба його зрозуміти. Говорив він це на тлі емоцій, втоми, під тиском, явно перебуваючи у стані афекту, відірваний від дому та сім'ї. З ким не буває.

А ось коли він розмовлятиме зі своїм другом, ой, вибачте, з президентом УАФ, тоді в халепу точно не потрапить. І, крім усього іншого, подякує не лише Андрію Миколайовичу за підтримку та розуміння, а й Геннадію Владиславовичу, президенту «Полісся», - за черговий гол Олексія Гуцуляка.

Загалом усе закінчилося добре. Адже могло закінчитися значно гірше. Адже запам'ятовується, як відомо, останнє. А останньою для нашої збірної була впевнена та красива перемога над сильним суперником у видовищному та бойовому матчі.

І явно багато втратили ті недбалі вболівальники нашої команди, які вивісили на трибунах затишного валенсійського стадіону образливий та провокаційний банер («Яка гра – така й підтримка»).

Вони, напевно, пошкодують про скоєне. Точніше, вже шкодують. Адже запам'ятовується останнє. А останньою для нас була ця блискуча перемога. А чотириразовий чемпіон світу – збірна Італії – у цей час програла боснійцям. І Польща в цей час програла такій сильній збірній Швеції. А ми в цей час здобули красиву перемогу. І хто після цього лох?

Тож життя триває. «Не треба скиглити», – як казала у свій, незапам'ятний уже час, ще одна людина-багатоверстатник. Потрібно позитивно дивитися на світ, відсікаючи все зайве, все негативне. Наймолодша збірна Європи на правильному шляху. На шляху оздоровлення.

На шляху до чемпіонату світу 2030 року. Туди ми точно потрапимо, адже, напевно, головним тренером національної збірної України залишиться чинний тренер Сергій Ребров. Принаймні віце-президент УАФ, член виконкому УАФ Сергій Ребров проголосує за цю кандидатуру.

Та й голова УАФ Андрій Шевченко, даруйте, Андрій Миколайович Шевченко, поговоривши з другом у теплій обстановці, десь на теплому березі Середземного моря, тобто, докладно й ретельно вивчивши звіти та програму Сергія Станіславовича, зробить те, що й має зробити в ситуації, що склалася: довірить і далі кермувати.

А кому ще, як не йому? Вибору до ладу й нема, якщо розібратися...