Ілюзія нормальності: як світові спортивні чиновники відбілюють імідж росії

Черговий «олімпійський» скандал, на цей раз щодо забороненої форми українських паралімпійців змушує ширше поглянути на загальні тенденції сучасного «спорту внє палітікі». Нагадаємо, на початку тижня стало відомо, що Міжнародний паралімпійський комітеті заборонив використовувати форму української збірної на Паралімпіаді-2026, яка, мовляв, «не відповідала правилам організації». Пряма мова директора зі зв'язків із громадськістю МПК Крейга Спенса: «Згідно з правилами МПК щодо форми для Паралімпійських ігор тексти національних гімнів, мотиваційні слова, публічні/політичні повідомлення чи гасла, пов'язані з національною ідентичністю – заборонені. Карта країни підпадає під цю категорію, тому один елемент форми НПК України для Ігор-2026 не був схвалений».

Не варто нагадувати, що це відбувається на тлі ганебного рішення щодо дозволу на виступ представників країни-агресора та їх посіпак з Бєларусі виступати на зимових Паралімпійських іграх 2026 року під своїми прапорами та з виконанням національних гімнів. Тобто, з одного боку, країні, яка є жертвою агресії не можна виступати у формі, яка містить елементи загальновизнаних цивілізованим світом кордонів України, а представникам злочинних режимів, очільники яких за останні роки стали нерукопожатними серед того самого цивілізованого світу, а багато інших представників опинились під санкціями, дозволено використовувати свої національні символи. Звичайно, з формальної точки зору, позиція МПК має право на обґрунтування, але з позицій моралі та здорового глузду, навряд.

Власне, вся ця ситуація є лише однією ланкою того ланцюга ганьби, в яку останнім часом занурюється світовий спорт, принаймні, його керівництво. Днями надійшло повідомлення про те, що ФІДЕ повернула до свого рейтингу зрадника України та махрового Z-патріота Сергія Карякіна. Ще одним зашкваром стало позначення Севастополя як російського міста в анонсі на сайті ФІДЕ. І тут варто згадати, хто очолює цю організацію. Ніхто інший, як колишній заступник голови уряду рф, екс-помічник президента цієї недокраїни, Аркадій Дворкович, який нещодавно був включений до санкційного списку України як особа, до якої застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи. І хоча згодом в ФІДЕ визнали помилку і прибрали негідника Карякіна з рейтингу, пояснивши все «помилкою», проте, як кажуть, «осад залишився».

В цьому контексті також варто згадати історію місячної давнини за участі голови ФІФА Джанні Інфантіно, який вчергове вирішив улестити злочинця путіна, заявивши в інтерв’ю, що, мовляв, відсторонення росії від міжнародних змагань «нічого не дало» та «лише сприяє більшій ненависті». Згодом керівник українського зовнішньополітичного відомства Андрій Сибіга цілком обґрунтовано назвав керівників ФІФА «моральними дегенератами», адже, ницість такої постановки питання про «сприяння більшій ненависті» саме в той час, коли росіяни скидають бомби на українські місця, не вкладається в будь-якій здоровій голові. Що може викликати «ще більше ненависті», ніж бомбардування твоїх міст та сіл? Проте, світовому спортивному чиновництву, очі та мізки якого щедро заліплені зеленими купюрами, привезеними з москви, до того нема ніякого діла.

Можна продовжувати наводити подібні приклади, можливо менш резонансні, проте, аналізуючи весь масив даних по цій темі, можна зробити певні висновки, які вказують на одну вельми аморальну тенденцію. Міжнародні спортивні функціонери зробили черговий крок до зворотньої легітимізації участі в змаганнях представників країни-агресора, запустивши в інформаційний простір необхідні москві меседжі, які роспропаганда майстерно та зі знанням своєї справи перекручує у галасливі заголовки путінських ЗМІ про «повернення у великий спорт» та нав’язливі наративи, які циркулюватимуть певний час до того, як не з’являться наступні аналогічні. Такий кругообіг інформаційних приводів створює в «ура-патріотів» ілюзію нормальності власної країни в умовах, коли її майбутнє поставлене в пряму залежність від рішень хворих на голову диктаторів та їх оточення. Це, в свою чергу, дозволяє відволікати російське народонаселення від усвідомлення поточних проблем.

В той же час, з точки зору впливу на свідомість широкого загалу світової спільноти вони також працюють на відбілювання іміджу країни 404, створюючи ту ж саму ілюзорну її нормальність. Варто враховувати, що пересічні європейці або американці далеко не завжди повноцінно інформовані про перебіг подій російсько-української війни, або ж навіть причин її виникнення, а коли перед їх очима постійно перебувають ті ж самі овєчкіни, сафонови і захаряни, або звучить гімн росії в трансляції Паралімпіади, складається оманливе враження, що це така ж сама цивілізована нація, як і вони самі. І це штучно створене, абсолютно відірване від реальності та спотворене уявлення, працює так само деструктивно, як і іранські «шахеди» або північнокорейські артилерійські снаряди. Про моральну сторону питання годі й казати, коли одна і та саме людина може бути закордонним резидентом та платити податки в казну «недружньої», за російським «новоязом», країни, і в той же самий час бути довіреної особою путіна та пропагувати людожерливі «традиційні цінності руського міра».

Ростислав БІЛИЙ

Читайте також:

Схилимо голови. Чемпіон України з велоспорту загинув на Харківщині