Гравець Буковини: «Не пам’ятаю, коли відчував такі емоції, як зараз»

Нападник «Буковини» Олег Кожушко поділився емоціями від перемоги в серії післяматчевих пенальті над ЛНЗ та виходу команди у півфінал Кубка України.

– Олеже, «Буковина» повторила своє історичне досягнення – «жовто-чорні» вдруге поспіль зіграють у півфіналі Кубка України. Які зараз емоції після цього поєдинку?

– Емоції неймовірні! Я навіть голос зірвав (усміхається). Дуже радий за нашу команду і за всіх, хто за нас вболіває. Це просто неймовірні відчуття. Чесно кажучи, я не пам’ятаю, коли відчував такі емоції, як зараз. Я дуже щасливий, і вся команда також дуже щаслива.

– У минулому сезоні можна було сказати, що жереб трохи посприяв «Буковині» на шляху до півфіналу. Цього разу вже на стадії 1/16 фіналу довелося грати з командою УПЛ – львівськими «Карпатами». Чи була віра, що зможете знову пройти представника Прем’єр-ліги?

– Ми вірили. Якщо говорити про суперників, то ми не боялися команд з УПЛ. Тим більше, коли пройшли «Карпати», зрозуміли, що зможемо обіграти таких серйозних і амбітних суперників, як «ЛНЗ». Так, жереб звів нас із черкасцями. Тоді я подумав, що це один із найнеприємніших суперників. Але ми добре підготувалися, і вся команда була об’єднана однією спільною метою. Ми вірили, що можемо пройти цю команду і знову вийти до півфіналу турніру.

– Для «Буковини» це був перший офіційний матч року, тоді як «ЛНЗ» уже провів два матчі в УПЛ. Це була ваша перевага у плані свіжості чи все-таки мінус через відсутність ігрового тонусу?

– Це був великий мінус для нас. По-перше, на зборах ми провели на натуральному газоні лише одну гру, і то тоді повний матч зіграли тільки одинадцять хлопців. Інші футболісти грали на штучному полі. Особисто для мене, наприклад, це було складно. Я понад три місяці не грав на натуральному газоні, тому перехід був важким. Тому це був мінус для нас. Але ми впоралися – терпіли, билися і змогли зробити головне: вийти до півфіналу.

– Якщо підсумувати, що стало ключовим у перемозі «Буковини» над «ЛНЗ» у серії післяматчевих пенальті?

– Думаю, що футбольний фарт сьогодні був на нашому боці. Голкіпер суперника кілька разів кінчиками пальців торкався м’яча, але він все одно залітав у сітку. Саме в ту мить я подумав: «Це наша гра, ми її сьогодні заберемо». Так і сталося.