Аморім будував найгірший МЮ в історії, Каррік будує найкращий

Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Про справедливість цієї сентенції найкраще можна переконатися на неодноразових прикладах футбольних тренерів, які очолювали команди як тимчасові наставники, але в підсумку затримувалися на роки. Не виключено, що довгий список таких тимчасових правителів на постійній основі продовжить і нинішній тренер «Манчестер Юнайтед» Майкл Каррік.

«Найгірший «МанЮнайтед» у нинішньому столітті» - саме так величав «червоних дияволів» колишній тренер команди Рубен Аморім. Португалець мав право так говорити, якщо судити винятково за результатами команди під його керуванням.

Але минуло всього нічого з часу його звільнення, і «Манчестер Юнайтед» вже третій у турнірній таблиці, і, швидше за все, за підсумками цього сезону «червона» команда Манчестера, напевно, повернеться до Ліги чемпіонів, бо Англія майже зі стовідсотковою впевненістю делегує до головного континентального турніру одразу п’ять команд.

Так, від нинішнього «Манчестер Юнайтед» можна очікувати всього, але якось не віриться мені, що за десять турів, що залишилися до кінця чемпіонату, команда, що так блискуче перевтілилася, може опуститися нижче п'ятого місця.

А не може вона туди опуститися, на мій погляд, крім усього іншого, ще й тому, що «МЮ», на відміну від інших фаворитів АПЛ, бере участь лише в одному турнірі – у чемпіонаті Англії. Розподілити навантаження на один турнір у рази простіше, ніж на кілька фронтів. Отже, я майже впевнений, що після закінчення цього сезону «Манчестер Юнайтед» завоює право зіграти у наступному розіграші Ліги чемпіонів.

І, водночас, я майже впевнений, що і наступного сезону біля керма «МЮ» буде Майкл Каррік, призначений головним тренером лише до кінця цього сезону. Мені здається, що з цим тренером клубні боси продовжать контракт. Тому що практично у них не буде альтернативи, адже Каррік не лише вирішить турнірне завдання, а й знову зробить «МЮ» одним із стовпів АПЛ.

Звідки така моя впевненість? Навіщо такі голосні слова? Та тому, що «Манчестер Юнайтед» на даний момент – справді одна з найкращих команд ліги, причому як за результатами, так і за грою. І роль нинішнього тренера «червоних дияволів» у цьому майже чудесному перетворенні справді величезна.

«Манчестер Юнайтед» все ще залишається єдиною командою АПЛ, яка нинішнього року не програвала. А якщо говорити загалом, то «МЮ» не знає гіркоти поразок вже у 11 крайніх матчах. Подібного не траплялося із цією командою з часу сезону 2020/2021.

Під керівництвом Карріка «МанЮнайтед» провів сім матчів, у яких здобув шість перемог та лише одну нічию. Хіба це не чемпіонський графік? Хіба ця команда не заслуговує на похвалу?

Хоча, звичайно, перехвалювати нинішній «Юнайтед» теж не варто. Не варто хоча б тому, що нинішній «Юнайтед» досі не вийшов з тіні «найгіршого в нинішньому столітті». Команда і за двох попередніх, і за нинішнього наставника вміла збирати себе на великі матчі, але ось у поєдинках проти середняків або аутсайдерів часто-густо падала обличчям у бруд. Тенденція і зараз, за ​​великим рахунком, якщо й змінилася, то несуттєво.

Під керівництвом Карріка «МЮ» блискуче впорався із суперником і в манчестерському дербі, і в англійському (проти «Арсеналу»), але ось у матчах проти куди менш статусних суперників манкуніанці не були настільки переконливими.

Але, з іншого боку, хоч нинішній «Манчестер Юнайтед» і був гіршим за грою з «Евертоном», і не був кращим за грою проти «Кристал Пелас», проте нинішній «Манчестер Юнайтед» вирвав перемоги. Вирвав там, де, швидше за все, під керівництвом Аморіма задовольнявся б, у кращому разі, нічиїми.

Що ж такого зробив 44-річний Каррік, який до цього мав такий собі досвід самостійної тренерської роботи (зі змінним успіхом тренував «Мідлсбро»). А зробив він зовсім небагато: правильно розставив гравців на полі. Саме так. Не більше, але й не менше.

При Аморімі «МЮ» грав у три центральні захисники. Швидше намагався грати. Ще точніше – мучився, а не грав. Каррік повернув схему з чотирма оборонцями: двома центрбеками та двома крайками.

Така елементарна, здавалося б, пертурбація потягла на себе глобальні зміни в усій ігровий структурі. І насамперед це позначилося на грі команди в середині поля. І позначилося це позитивно, оскільки Каземіро нарешті перетворився на самого себе: на типового хвилеріза, у парі з яким діє Майну, більш орієнтований на атаку.

Але ще більш показовим у цьому сенсі є ренесанс Бруну, який за Карріка повернув собі позицію «десятки». Тепер португалець може собі дозволити займатися не чим завгодно, а винятково своїми безпосередніми функціями, тим, що у нього виходить найкраще у цій команді: організацією завершальної фази атаки. У перших трьох матчах під керівництвом Карріка в активі Бруну – чотири результативні передачі. Привіт, Рубен Аморім.

Ще одна ключова відмінність нинішнього тренера «МЮ» від попереднього - стабільність складу. У семи поєдинках під керівництвом Майкла Карріка «МанЮнайтед» грав практично одним і тим самим складом (винятки допускалися лише у вигляді травмованих та дискваліфікованих). На тлі постійної ротації Аморіма нинішній склад «МЮ» бачиться зразком стабільності, яка втілюється в успішний результат.

Звичайно, стабільність складу «МЮ» на нинішньому етапі має позитивне забарвлення насамперед тому, що команда, як було сказано вище, грає лише на один фронт. Якщо цих фронтів буде більше, ротації не уникнути, бо одна річ – грати сорок матчів у сезоні, і зовсім інша – шістдесят.

Тож згодом Каррік буде змушений вдаватися до ротації складу. І не виключено, що від таких вимушених перестановок якість гри команди погіршиться. Але зараз ми можемо про подібне лише здогадуватися. А судити ми можемо лише з того, що є зараз. А зараз, повторюся, стабільний склад «МанЮнайтед» справно набирає очки, демонструючи по-справжньому чемпіонський темп.

І не в останню чергу темп цей викликаний ставленням Карріка до своїх підопічних. Аморім дуже часто дозволяв собі бути надмірно емоційним, часом навіть грубим щодо гравців. Каррик – антипод вибухового португальця.

За інсайдами британських ЗМІ, Каррік та його помічники довго проводять індивідуальні бесіди з гравцями, пояснюючи їм логіку вибору стартового складу. І запасний Шешко, який отримує ігровий час здебільшого лише з середини другого тайму, все одно стабільно зараз клепає забиті м'ячі, чого з ним за колишнього тренера не спостерігалося.

«Ви представляєте найкращу команду Англії», - приблизно так звернувся Майкл Каррік до підопічних під час своєї дебютної промови як головний тренер «Манчестер Юнайтед». І ті, хто були «найгіршим «Юнайтед» у новітній історії», раптом відчули, що таки не роблені пальцем. Віра – велика справа. Часом навіть більша, ніж майстерність чи клас.

Я в жодному разі не намагаюся ідеалізувати нинішній «МанЮнайтед» та його нинішнього наставника, бо і команді, і її тренеру ще доведеться дізнатися, як це боляче та складно, коли успішний етап змінюється чорною смугою. Те, що чорна смуга наздожене рано чи пізно нинішній «Юнайтед», це й до бабки не ходи, ясно, як божий день. Але в той же час мені чомусь здається, що нинішній «МЮ» зможе пережити не лише світлу, а й темну смугу. Тому що команда вже не вважає себе найгіршою в історії, а її тренер знає, хоча б, як відокремити головне від другорядного. А це вже майже пів справи.

А там, дивись, і в Лізі чемпіонів колишня слава «МЮ» відродиться. І чим чорт не жартує, може зовсім скоро Френк Айлетт, знаменитий фан манкуніанців, який пообіцяв підстригтися після п'яти перемог «МЮ» поспіль, нарешті підстриже свою надто пишну шевелюру.