Рік минув, а Верес знову наступив на ті ж самі граблі…

У першій половині сезону-2024/25 шанувальники «Вереса» могли збожеволіти від щастя. Їхньому клубу вдалося за «миску вареників» вихопити із Бразилії абсолютного, як здавалося тоді переважній більшості шанувальників УПЛ, ноунейма Луана Кампоса, котрий видав феноменальну літньо-осінню частину сезону, змусивши заговорити про себе в грудні 2024-го як про одного із головних відкриттів того розіграшу чемпіонату. Насправді, Луан Кампос і близько не був ноунеймом, оскільки на батьківщині встиг досить яскраво засвітитися на такому відомому молодіжному турнірі як Копінья, але це вже деталі – важливо те, що саме у «Вересі» бразилець по-справжньому розкрився та показав такий футбол на дорослому рівні, якого раніше не демонстрував ніде й ніколи.

Що було далі? В зимову паузу у «Вереса», як мінімум якщо довіряти чуткам, були варіанти для того, аби спершу викупити Луана Кампоса (бо він, нагадаємо, був орендований), а потім одразу ж із гарним ґешефтом перепродати бразильця в якийсь інший клуб. Але через незрозумілі причини «вовки» так і не пішли на цей крок, а невдовзі отримали халепу на власну голову – проблемного гравця, який відмовлявся то повертатися в Україну, то грати за «Верес», але зрештою повністю втратив мотивацію на другу частину сезону. Влітку 2025-го Луан Кампос залишив рівненський клуб остаточно, і з того часу «Верес» продовжує мати претензії до бразильця, із якими нещодавно навіть звернувся до ФІФА.

Історія з Луаном Кампосом була неприємним, але, як хотілося вірити, все ж таки уроком для топ-менеджменту «Вереса». Зрештою, далеко не у кожного із нас завжди вдається вчитися на помилках інших. Деколи життя складається так, що доводиться це робити на своїх власних…

Але у «Вересі», схоже, жодних висновків із кейсу з Луаном Кампосом не зробили. Ну, окрім того, що на суд громадськості було видано сентенції на кшталт тих, що бразилець, мовляв, усіляко порушував режим та умови контракту. Ну так, чомусь у першій частині минулого сезону про це нам ніхто не розповідав, а як тільки у відносинах із футболістом у клубу настав розлад, то всі ми одразу ж дізналися, яким негідником, виявляється, був цей Луан Кампос…

Чому можна дійти таких висновків? Та тому, що рівно через рік після історії із Луаном Кампосом «Верес» знову наступив на ті самі, або принаймні дуже схожі, граблі. Цього разу «порушником спокою» у народному клубі виявився ще один молодий та амбітний легіонер – турецький форвард Ерен Айдін, який самовільно залишив розташування «Вереса» і перестав виходити на зв'язок із керівництвом та працівниками клубу.

Ерена Айдіна «Верес» підписав 5 вересня минулого року на правах вільного агента. Причому не просто підписав, а взяв нападника із гранда турецького футболу – «Галатасарая», де той так і не отримав шансу проявити себе у першій команді. Все літо 2025-го агенти Айдіна підшукували для свого клієнта клуб, який би максимально відповідав амбіціям та іншим побажанням Ерена, але зрештою запропонувати форварду дуже цікаві варіанти так і не змогли. І тоді, вже не маючи можливості «перебирати харчами», Айдін погодився поїхати до «Вереса» і все ще охопленої війною України. «Галатасарай» розірвав контракт із нападником, не взяв жодної трансферної плати з рівненських «вовків», але прописав в угоді можливість пріоритетного повернення Айдіна назад, якщо на те у стамбульських «левів» буде таке бажання.

Як і Луан Кампос, Ерен Айдін здався переважній більшості українських вболівальників типовим ноунеймом. Мовляв, хто це такий? Якийсь черговий незрозумілий хлопчисько, якого спритні ділки-агенти привезли до УПЛ з метою зрубати «бабла»?

Насправді ж, Айдін на юнацькому рівні був досить успішним у Туреччині, завдяки чому в 2019-му, коли йому було лишень 16, опинився у структурі «Галатасарая». Вже в регулярному сезоні-2020/21 Ерен став найкращим бомбардиром чемпіонату Туреччини U-19, відзначившись 20 забитими м'ячами у 19 іграх. Після цього, як очікувалося, молодий форвард отримає шанс проявити себе у першій команді клубу, про що публічно заявляв на весь голос.

«Моя мета цього сезону – якнайкраще представляти нашу академію на рівні першої команди. Ми спробуємо показати там результати тренувань, які проводять наші тренери. Моя мета – багато чого навчитися у досвідчених гравців. Особливо я хочу багато чого навчитися у Фалькао. Я вважаю його своїм кумиром. Моя мета – стати постійним гравцем першої команди», – заявляв Айдін.

Але безболісно перейти із юнацького футболу в дорослий у Ерена не вийшло. «Галатасарай» відправляв центрфорварда набиратися досвіду в оренду до команд нижчих дивізіонів, але ця практика, здається, тільки морально пригнічувала амбітного таланта, котрий у певний момент побажав залишити Туреччину, якщо кращих можливостей на батьківщині у нього отримати так і не вдавалося.

Варіант із «Вересом» став для Ерена Айдіна тим самим шансом реалізувати свою мету – стати гравцем першої команди. Не можна сказати, що турок впорався із цим завданням на відмінно, однак у першій частині сезону-2025/26 в УПЛ Ерен провів 9 матчів (670 хвилин) та відзначився 4 результативними діями (1 гол та 3 асисти). Безумовно, це були зовсім не такі феєричні виступи, як з боку Луана Кампоса рік тому, але все ж таки про Ерена Айдіна почали говорити у експертному середовищі як про дійсно достатньо здібного гравця.

І ось тут, власне, боси «Вереса» й наступили на ті ж самі граблі, що і раніше. Замість того, щоб зробити «гарячий бізнес» на футболісті, який був на слуху та виявився затребуваним, рівненські «вовки» пішли на протистояння із гравцем. «Верес», як повідомляв Sport.ua, відхилив декілька пропозицій щодо продажу турецького центрфорварда, чим викликав невдоволення з боку футболіста. Айдін почав погрожувати рівнянам бойкотом, і коли сторони так і не змогли дійти компромісу, все ж таки вдався до такого кроку.

Обговорювати зараз, наскільки неправий Айдін, діючи в подібній манері, навряд чи варто. Безумовно, футболіст несе повну відповідальність за порушення контрактних зобов'язань і сьогодні навряд чи має можливість у ФІФА довести, що він погано розумів, із чим йому доведеться зіткнутися в Україні. Зрештою майже півроку турок провів у нашій країні, і лише потім побажав втекти. Тому юридично Ерен Айдін, ймовірно, заслуговує на покарання і дуже хочеться вірити, що «Верес» все ж зуміє довести справу до кінця, як із Луаном Капмосом, так і зі своїм нинішнім турецьким легіонером.

Наразі ж, швидше, хочеться торкнутися іншого питання: «А чому у «Вересі» настільки категорично відмовилися продавати Айдіна у зимове трансферне вікно?» Адже агенти футболіста ще у грудні минулого року почали активно працювати, готуючи потенційний від'їзд їхнього клієнта з Рівного, для чого турецькі ЗМІ розігрівалися абсолютно дивовижною інформацією про інтерес до Айдіна з боку «Динамо».

Як і у випадку з Луаном Кампосом, було зрозуміло, що турецький легіонер не бачить «Верес» межею власних кар'єрних мрій. У рівненській команді він опинився лишень тому, що на той момент він не мав кращих варіантів. І коли вже за півроку «вовки» отримали конкретні пропозиції щодо продажу такого футболіста, то навряд чи є сумніви, що ситуацію потрібно було до кінця вивертати у площину «win-win». А зробити це було можливо лишень за рахунок продажу Айдіна, котрий в принципі чітко дав зрозуміти босам «Вереса», що вже хоче зробити наступний крок у своїй кар'єрі.

Навіщо було комизитися та демонструвати футболісту, що клуб все одно правий – це питання, яке президент «Вереса» Іван Надєїн має право задавати своїм топ-менеджерам і вимагати від них виразної та предметної відповіді. Як і ще декілька інших. Наприклад, невже без Айдіна у весняній частині сезону «Верес» настільки б ослабнув, або невже виручені від продажу турка кошти не можна було реінвестувати у миттєвий пошук заміни для Ерена, адже селекція зобов'язана передбачати можливість відходу будь-якого з виконавців першої команди і мати на його місце не одного, а двох, трьох чи навіть більше рекомендацій із боку.

В результаті формально «Верес» начебто і правий, адже футболіст сам, схоже, пішов на односторонні порушення контрактних зобов'язань у власному бажанні чи то шантажувати, чи то «покарати» клуб. Але фактично рівненські «вовки» знову отримали черговий скандальний кейс, який як мінімум у найближчій перспективі не принесе їм ані повернення мотивації для футболіста грати за цей клуб надалі, ані грошей, ані навіть миттєвої можливості вигідно продати виконавця. Адже довкола того тепер виникла погана слава, а це, знаєте, саме те, на що у серйозних клубах завжди звертають увагу, коли вивчають персону потенційного новачка.

Чим закінчиться уся ця епопея та коли це станеться? Сказати складно. Єдине, що можна констатувати: «Вересу» настав час навчитися отримувати максимальну вигоду із того, що сама доля часом, здається, підносить цьому клубу на тарілочці із блакитною облямівкою. Якоїсь миті подібні «подарунки» можуть припинитися, і тоді… Замість перспективи поступового зростання та прогресу, «Верес» може зіткнутися з історією, яку нині переживає ще один учасник УПЛ, який колись наполегливо відмовлявся продавати своїх футболістів, виставляючи на них шалені цінники без вагомих на те підстав. Наразі у цього клубу лишень на одне очко у турнірній таблиці більше, аніж у «Вереса», а по закінченні сезону багато інсайдерів взагалі прогнозують йому зникнення. Тому що амбіції амбіціями, а от гонор і «золоті клітки» на рівні середняка УПЛ, замість можливості заробити гроші та реінвестувати їх у подальший розвиток, це, вибачте, якось вкрай недалекоглядно…