До біса рушники! Чому нинішній коуч Зінченка ненавидить текстиль в АПЛ

Поки трансферна сага щодо дострокового повернення Олександра Зінченка з «Ноттінгем Форест» у «Арсенал» та його подальшого переходу в «Аякс», здається, ще досить далека від вирішення, українець усе ще продовжує залишатися гравцем «лісників», де має вельми і вельми неординарного шефа – головного тренера Шона Дайча.

54-річний фахівець, який у минулому попрацював із Вотфордом, Бернлі та Евертоном, а в часи гравецької кар'єри був вихованцем академії «Ноттінгем Форест», у своєму рідному клубі, здається, вирішив боротися із вельми цікавим атрибутом матчів англійської Прем'єр-ліги. Якщо Дон Кіхот у романтизованій Іспанії XVII сторіччя боровся із вітряками, то Дайч у сучасній АПЛ готовий кинутися в атаку на… рушники. Так-так, ви все правильно прочитали. Нинішньому коучу Зінченка буквально остогиднув цей вид текстильних виробів на поєдинках національного чемпіонату. І, як би це дивно не виглядало збоку, а загалом Дайч має повне право на такі висновки.

У «хрестовий похід» проти рушників на матчах АПЛ Шон Дайч пішов після перемоги на виїзді над «Брентфордом» (2:0), яка була зафіксована у минулий вікенд й дозволила «лісникам» закріпитися поза зоною вильоту, принісши надзвичайно важливі турнірні очки в аспекті боротьби за виживання. Незважаючи на перемогу і, здавалося б, усі приводи для гарного настрою, після гри Шон Дайч обурювався. Причому, об'єктом його критичних висловлювань, ви не повірите, стали саме рушники!

«Ці рушники на бровці: я просто терпіти їх не можу», – заявив головний тренер «Ноттінгем Форест». «Нічого не маю проти футболістів «Брентфорда»: такі вже правила. Але що це за нісенітниця: як домашня команда може мати право вирішувати, чи використовувати на матчах Прем'єр-ліги рушники на бровці чи ні?»

Суть полягає у процедурі, що передує традиційному вкиданню м'яча у гру з аутів. Щоб запобігти слизькості м'ячів – особливо в зимові місяці – в Англії вже деякий час існує процедура, яка дозволяє футболістам спершу використати спеціальні рушники. Правила Прем'єр-ліги передбачають положення, згідно із яким щоразу перед грою приймаюча сторона на власний розсуд вирішує, чи застосовувати на грі рушники для тих, хто вкидає аути, чи ні. Щоправда, регламент чітко окреслює, що рушники, якщо домашній клуб приймає рішення їх використовувати, мають бути надані на рівних умовах кожній із команд – як господарям, так і гостям.

Якось вплинути на цю процедуру гості не можуть, їм залишається лишень змиритися із вибором господарів. І, з одного боку, частка логіки в цьому є, тому що для команд, де є гравці, котрі вміють дуже якісно використовувати таку ігрову деталь як аути, вкрай важливо, аби у процесі не виникало жодних незручностей, але з іншого боку… Подібного роду маневр часто призводить до затягування часу і його марнотратності, збиваючи динамізм розгортання гри. Саме це так категорично і не подобається Дайчу.

Цікаво, що раніше в інших англійських турнірах – наприклад, у Кубку ліги або нижчих дивізіонах, що розігруються «під крилом» Англійської футбольної ліги (Чемпіоншип, Ліга 1 та Ліга 2) – вже заборонили використання будь-якого приладдя або ж пристрою для підсушування поверхні м'яча від вологи. Але в поєдинках Прем'єр-ліги це правило й досі тримається, і Шон Дайч, здається, вирішив спробувати його знищити.

«Чому рушники продовжують завдавати незручностей на матчах англійської Прем'єр-ліги? Вони тільки додають проблем до тих численних речей, про які нам, головним тренерам, і так доводиться постійно думати. Тож більше ніяких рушників. До біса їх! Адже це так легко зробити, правда? Не треба бути генієм, щоб розуміти, наскільки це правило є нелогічним, неприродним і незбагненним. Ось що дає далеке вкидання? Воно створює передумови для атаки. Воно дає час. Воно створює затримку. Є багато різних факторів».

Очевидно, що всі ці репліки Дайча виникли після активного використання рушника штатним виконавцем аутів у складі «Брентфорда» Майклом Кайоде, який у грі проти «лісників» щоразу ретельно обтирав м'яч текстильним виробом, паралельно продумуючи варіант подальшого розвитку подій і буквально виводячи з себе головного тренера «Ноттінгем Форест».

Наскільки логічні скарги Дайча? Насправді останні підрахунки статистиків підтверджують думку коуча «лісників» про те, що пауз у матчах АПЛ, де перед вкиданням аутів гравці використовують рушники, виникає набагато більше. Якщо два сезони тому середній час, необхідний для вкидання, становив 15,6 секунд, а в минулому розіграші АПЛ він зріс до 16,1 секунд, то зараз статистики фіксують подальше зростання затягування часу при виконанні аутів – до 17,8 секунд.

Можливо, вже наступного сезону ситуація кардинально покращиться, оскільки Міжнародна рада футбольних асоціацій (IFAB) збирається затвердити правило зворотного відліку для аутів та ударів від воріт. Це робиться виключно у спробі хоч якось зменшити ситуації із затягуванням часу та підвищити динамізм футбольних дій на полі.

Щоправда, якщо повертатися до матчу «Брентфорд» – «Ноттінгем Форест», то головний тренер «бджіл» Кіт Ендрюс після поразки сам не згаяв нагоди «вкусити» суперників, які в певний момент, з точки зору коуча лондонців, почали затягувати час при введенні м'яча від воріт або розіграші штрафних ударів.

«Я вважаю, нам не допомогло те, що кожен удар від воріт у суперника займав цілу вічність, кожен їхній штрафний удар займав цілу вічність. Це не причина нашої поразки, а просто спостереження за грою з точки зору набраного темпу та здатності підтримувати атаки. Звідки у них [арбітрів] взялося лишень три хвилини доданого часу, мені зовсім незрозуміло», – заявив Ендрюс.

Що ж, рушники рушниками, а Шон Дайч, як досвідчений наставник, також чудово розуміє, наскільки важливими у сучасному футболі є всілякі легальні деталі, які дають можливість тактично затягувати час у ситуаціях, коли це необхідно. Тому нинішні заклики наставника «Ноттінгем Форест» до «рушникової революції» навряд чи варто сприймати аж настільки серйозно. Набагато важливіше, щоб у тому ж таки IFAB нарешті придумали дієві заходи проти частих затягувань часу, які дійсно дуже вбивають видовищність футболу, працюючи виключно на результат на користь одного із суперників…