Як Брентфорд перетворюється з аутсайдера АПЛ на претендента в ЛЧ

Щоліта «Брентфорд» ставить себе у скрутне становище. «Бджоли» майже завжди продають як мінімум одного зі своїх найкращих гравців і зазвичай не замінюють його футболістом того ж рівня. Однак з моменту виходу до Прем'єр-ліги у 2021 році вони жодного разу не стикалися з реальною загрозою вильоту до Чемпіоншипу. Проте минулого літа їм пророкували боротьбу за виживання цього сезону.

У 2025-му році команда втратила одразу двох своїх найкращих бомбардирів, а також тренера. Але зараз, коли в чемпіонаті Англії зіграно більше 20 турів, команда дуже далека від зони вильоту. Більше того, «бджоли» знаходяться за кілька очок від місця в Лізі чемпіонів і є реальним претендентом на вихід до єврокубків.

«Брентфорд» точно дотримується твердження, що ніхто не може бути важливішим за клуб – вони регулярно продають по одному ключовому гравцю щороку. Проте влітку «бджоли» втратили одразу кількох важливих людей, починаючи з Томаса Франка: фахівець заявив «бджолам» про бажання перейти до «Тоттенхема».

На момент відходу за 10 млн фунтів данець був другим за тривалістю роботи тренером в АПЛ після підвищення з посади асистента у 2018 році. Півзахисник Крістіан Нергор теж пішов несподівано за 15 млн фунтів, оскільки знадобився іншому лондонському клубу – «Арсеналу».

Через кілька днів вінгер Браян Мбемо, яким цікавилися практично всі команди, що фінішували у верхній половині турнірної таблиці минулого сезону, перейшов у «Манчестер Юнайтед» за 65 млн фунтів. Потім був Йоан Вісса.

«Брентфорд» має свою ціну на кожного гравця, але вони не хотіли втрачати одночасно і Йоана, і Мбемо, які разом забили 39 з 66 голів команди в Прем'єр-лізі минулого сезону. Однак Вісса влаштував страйк влітку, наполягаючи на своєму відході, і «бджоли» продали його до «Ньюкаслу» за 55 млн фунтів, отримавши приблизно на 15 мільйонів більше, ніж спочатку просили за гравця.

Франк офіційно залишив «Брентфорд» 12 червня. Клуб почав шукати наступників за кілька тижнів до цього, дізнавшись, що данець перебував у полі зору «Тоттенхема» ще до відходу Ангелоса Постекоглу. Після довгих роздумів «бджоли» вирішили віддати пріоритет послідовності, а не зовнішній революції, незважаючи на великі зміни у складі.

Вони звернулися до Кіта Ендрюса, який був призначений тренером зі стандартних положень на сезон 2024/25 і, що цікаво, не увійшов до штабу Франка в «Тоттенхемі». Керівництво «Брентфорда» було дуже вражене роботою Ендрюса, яка виходить за межі його обов'язків зі стандартів.

Кіт зблизився з Франком, регулярно супроводжуючи його у скаутських поїздках. Ендрюс вважається дуже хорошим комунікатором, який вміє керувати ситуацією та утримувати увагу колективу. «Бджоли» не зніяковіли через відсутність у Ендрюса досвіду роботи головним тренером, розглядаючи його потенціал як прорахований ризик.

Проте вболівальники забили на сполох уже після першого матчу на чолі з ірландцем, який їхня команда програла «Ноттінгему» з рахунком 1:3, поступаючись у 3 м'ячі вже після першого тайму. Після цього були дві перемоги, але в цілому результати були нестабільними.

Цікаво, що Ендрюс, який вважається хорошим комунікатором, став несподівано різко критикувати своїх гравців після поразок. Як виявилося, це була стратегія фахівця, котрий хотів, щоб футболісти не мирилися з поразками. Ірландець хотів, щоб його команда насамперед досягла успіху в «основах», і саме це вони зробили.

Франк був відомий своїми експериментами у важливих матчах, спрямованими на те, щоб відбирати очки у еліти Прем'єр-ліги, тоді як Ендрюс запровадив більш універсальний стиль. Враховуючи, наскільки відрізняється склад (і, можливо, клуб загалом) від минулого сезону, для нового тренера було дуже важливо знайти спосіб вижити. Він уже досяг успіху в цьому і дав потужний імпульс команді, яку багато хто списав з рахунків ще до початку сезону.

Поки Ендрюс керував командою з тренерської лави, Ігор Тьяго став головною зіркою «Брентфорда» на полі. Ще кілька місяців тому про цього нападника мало хто чув, а зараз він є рекордсменом за кількістю голів, забитих бразильцями в одному сезоні АПЛ. І це сталося у січні! Тьяго перейшов до «бджіл» влітку 2024 року з «Брюгге», де у своєму єдиному сезоні у бельгійському клубі забив 29 голів у 55 матчах.

Неважко було здогадатися, що це заміна Айвена Тоуні, який спочатку отримав дискваліфікацію за ставки, а потім залишив клуб. Невдовзі після переходу в «Брентфорд» Тьяго отримав важку травму меніска в передсезонці, а подальші проблеми з коліном призвели до того, що у кампанії 2024/25 він зіграв лише 169 хвилин у восьми матчах, не відзначившись результативними діями.

Однак у поточному сезоні бразилець став одним із відкриттів сезону в АПЛ. Тоуні забив 20 м'ячів у лізі за «Брентфорд» у кампанії 2022/23. Стільки ж було у Мбемо минулого сезону. Це рекордні показники для гравця «бджіл» за одну кампанію. Тьяго вже забив 17 голів.

Маючи великий зріст, силу і швидкість, бразилець був ідеально підготовлений до Прем'єр-ліги у фізичному плані, але насамперед його психологічна стійкість допомогла йому досягти успіху. Серйозні травми коліна, можливо, дещо сповільнили прогрес на полі, але дозволили йому адаптуватися до життя в Англії.

У «Брентфорді» були побоювання щодо того, як замінити Нергора. Клуб був готовий відхилити пропозиції від своїх конкурентів із середини турнірної таблиці, таких як «Евертон» та «Фулхем», але пропозиція «Арсеналу» була іншою, і сам гравець був дуже зацікавлений у переході. Однак у «бджіл» з'явилася можливість отримати футболіста з великим досвідом виступів у АПЛ.

Джордан Хендерсон, колишній капітан «Ліверпуля», хотів повернутися до Англії після двох років за кордоном. Він був вражений пропозицією «Брентфорда», яка полягала не лише в тому, щоб одразу стати досвідченим лідером у конкурентоспроможній команді Прем'єр-ліги, а й у тому, щоб здобути новий досвід у поважному віці. При цьому Хендерсон сподівався потрапити до складу збірної Англії на чемпіонат світу.

Раніше «бджоли» підписали колишнього одноклубника Джордана по «Ліверпулю» Каоміна Келлехера як нового основного голкіпера, який замінив Марка Флеккена, який перейшов у «Байєр». Обидва екс-гравці «червоних» стали одними з найкращих футболістів «Брентфорда» цього сезону.

Допомогло й те, що Хендерсон справді добре грав, а не просто став частиною тренерського штабу Ендрюса. Рішення Томаса Тухеля повернути вікового півзахисника до складу національної команди, коли він ще грав за «Аякс», викликало здивування, але, судячи з його виступів у Прем'єр-лізі, Хендерсон справді заслужив місце у збірній Англії.

Навіть елітні клуби дивляться на «Брентфорд» і на те, як вони працюють. За всіма прогнозами, нинішній сезон мав стати кризовим для «бджіл», але він виявляється одним із найуспішніших у їхній історії. У їхньому секреті успіху немає єдиного інгредієнта, але все впирається у власника Метью Бенхема.

Бізнесмен та любитель статистики раніше працював із колегою з «Брайтона» Тоні Блумом, але на початку 2000-х між ними стався конфлікт. Він створив особливу культуру, яка стала близька до фанатів. Так, «бджоли» продають своїх найкращих гравців, але в розумінні Бенхема, якщо клуб хоче отримувати прибуток і заробляти гроші, він робитиме це способами, які не передбачають вичавлювання з уболівальників всього до останньої копійки.

Ця культура поширюється на увесь клуб. Франк, якого обожнюють у кожному куточку «Брентфорда», ідеально вписався в цю атмосферу, і це стало плюсом при призначенні Ендрюса. Директор з футбольних операцій Джайлз і технічний директор Дайкс – два найкращі фахівці у своїй справі, яких також хвалили за комунікабельність.

Пітер Гілхем, який найдовше працює диктором на стадіоні в Англії (він зайняв цю посаду в 1969 році), є сполучною ланкою з гравцями і користується повагою практично всіх, хто коли-небудь грав за «бджіл». Поєднайте всі ці фактори, і ви отримаєте розумний клуб, де всі працюють на одній хвилі. «Брентфорд» пожинає плоди своїх зусиль, користуючись хаосом та заворушеннями, що охопили багато інших команд Прем'єр-ліги. Наступним кроком у розвитку «бджіл» має бути вихід до єврокубків. Це цілком реально.

Сергій ЗАВАЛКО, за матеріалами Goal