Денис КОСТИШИН: «Слова тата для мене важливі. Я кайфую від гри Колоса»

Український півзахисник Денис Костишин досить несподівано покинув розташування ФК Дріта, але декілька днів тому стало відомо, що Денис підписав контракт американським АК «Бойсе».

Кореспондент Sport.ua поспілкувався з Денисом про новий етап його кар'єри. Костишин розповів про повернення до США, зізнався, чому покинув ФК Дріта та заговорив про поради батька.

– Вітаю з новим етапом у кар'єрі. Як виник варіант із поверненням в США?

Дякую за привітання. Варіант з АК «Бойсе» виник десь в кінці листопада чи на початку грудня. Мій друг, Максим Мелеганич, який є футбольним агентом в Америці, зателефонував і каже: «Є така пропозиція».

Нейт Міллер, який став головним тренером АК «Бойсе», хотів бачити мене в цьому колективі. Ще в часи, коли він працював головним тренером Сан-Дієго, а я грав за «Ель-Пасо Локомотив» – він хотів попрацювати разом. І я горів бажанням грати під керівництвом Нейта у Сан-Дієго. Ми дуже багато розмовляли, але так сталося, що той Сан Дієго припинив своє існування. Створили нову команду Сан-Дієго, яка почала грати в MLS.

До початку історії з АК «Бойсе», Нейт Міллер працював асистентом головного тренера MLS, але погодився на пропозицію клубу Третьої ліги США. Розумієте, який тут рівень, якщо людина очолила цю команду.

– Думаю, багатьох здивував твій перехід у АК «Бойсе». Цей клуб лише розпочав написання власної історії та виступатиме у третьому дивізіоні. Чому вирішив піти на такий крок, підписавши контракт з цим клубом?

– Так, я розумію, що для багатьох цей перехід став несподіваним. В мене теж були деякі вагання з цього приводу. Розумієте, мені коли показали проєкт розвитку клубу... Що планується в цій команді: хто засновники, який проєкт стадіону, бази, тренувальних полів. Показали, де будуть наймати житло. Ну це просто ВАУ. Це явно не третій дивізіон США – вони просто стартують звідси. Умови просто неймовірні.

Уболівальники ще не знали, хто буде головним тренером цієї команди, не знали, який буде склад команди, але за два дні продали 7500 сезонних абонементів. Це при тому, що стадіон вміщає близько 9-10 тисяч людей. Якби він був розрахований на 20 – спокійно б продали ще більше абонементів. В цьому штаті АК «Бойсе» – перша команда, а вболівальники дуже сильно люблять футбол.

Другий аспект переходу – тренер. У мене була не одна розмова з ним. Те, і який в футбол він хоче грати, те, як він ставиться до мене... Те, як він хотів бачити мене у своїй команді – це дає про себе знати. Коли розумієш: наскільки це амбітна команда, як вона буде розвиватися, що вкладається в цю команду, тренер, який дуже сильно хоче тебе бачити. Саме це і стало ключовим.

– Яку роль у цьому переході відіграли Євген Коноплянка та Роман Зозуля, клієнтом яких ти і є?

– Так, я працюю з Євгеном та Романом, але саме ця пропозиція надійшла від Максима. Я поспілкувався з Жекою, Ромою та Максом – ми знайшли спільну мову та дійшли до спільного рішення. Все склалося дуже класно. Я дуже радий, що ця розмова вийшла дуже легкою та продуктивною.

– Досить неочікуваним став і твій відхід з ФК Дріта. Зараз вже можеш розкрити деякі деталі? Хто був ініціатором такого рішення?

– Так склалося. Я приєднався до Дріти взимку 2025 та відіграв майже всі ігри у весняній частині сезону. Я був одним з гравців, у яких було найбільше гольових дій у тому сезоні за Дріту.

Після відпустки ми поїхали на навчально-тренувальні збори, але, у підсумку не потрапив до заявки команди на кваліфікаційні ігри Ліги чемпіонів та мало грав у чемпіонаті. Для мене це й досі незрозуміло!

Почав спілкуватися з приводу свого відходу, але мені сказали: «залишайся – шанс ще буде». У підсумку я не грав. Я вважаю, що мій відхід – правильне рішення.

– Ти досить багато пограв в УПЛ. Чи не було наміру повернутися в УПЛ? Може були якісь пропозиції чи інтерес з боку якихось українських клубів?

– Звісно, завжди є бажання повернутися додому, але ситуація склалася так, що розриваючи контракт з Дрітою, я вже знав, що виступатиму за АК «Бойсе». Я вже ухвалив це рішення. В мене не було жодних розмов з іншими клубами.

– Моя думка, АК «Бойсе» – трамплін для тебе. Які цілі ставиш перед собою у найближчому футбольному майбутньому?

– Дай Боже, щоб це був трамплін. Знаєте, АК «Бойсе» – це як «Полісся». Коли вони починали з Другої ліги України, вже всі знали, що це амбітний клуб. Колос – починав з Другої ліги, але всі знали, що це буде амбітний клуб. Металіст 1925, ЛНЗ – всі вони з чогось починали. Так і тут. АК «Бойсе» починає саме звідси – це дуже сильна команда. Цілі та майбутнє в мене пов'язані саме з цією командою.

– Наскільки часто спілкуєтесь з батьком з приводу твоєї кар'єри? Що він здебільшого радить і наскільки його слово є визначальним у твоєму остаточному рішенні?

– Я дуже часто спілкуюся з татом на футбольні теми та на теми, які стосуються моєї кар'єри. Коли мені надходить якась пропозиція – завжди прошу його рекомендацій. Слухаю, що він порадить. Ці слова відіграють важливу роль для мене. Так було все життя.

Після того як я припинив працювати з ним як з тренером, він мені став як друг, як тато. Мені зараз набагато простіше сприймати ті або інші рішення. Він – людина, яка в футболі вже багато років та розуміє набагато більше, ніж я. Його слова для мене дуже важливі.

– Чи слідкуєш за УПЛ? Як зараз оціниш хороший сезон для Колоса?

– Я дивлюся всі ігри УПЛ. Коли вікенд, включаєш собі дві-три гри в день і кайфуєш. Так непомітно й дні проходять. Я дуже сильно щасливий за тата. Щасливий, що він повернувся до роботи. Приємно бачити, як виглядає зараз Колос: ця інтенсивність, пресинг. Я кайфую від того, як зараз виглядає ця команда.

Мій тато – дуже сильний мотиватор. Він завжди класно готував команду фізично, але з часом він став сильним тактиком. Зараз він поєднує сильну фізичну підготовку та тактику. Мені подобається футбол, який зараз демонструє Колос.

– А в чому вбачаєш провал ще одного твого колишнього клубу – Олександрії, яка зараз є аутсайдером УПЛ?

– З приводу Олександрії, не в моїй компетенції говорити за провал команди. Це справа тренерського штабу та керівництва. Я поважаю цей клуб та людей з ким грав та працював там.