Корабель важливіший за капітана: звільнення Хабі Алонсо логічне для Переса

Щойно футбольний світ після свят розпочав повноцінно обговорювати відставки Енцо Марески та Рубена Аморіма, аж раптом усе затьмарила новина про відхід Хабі Алонсо з «Реала». Зараз це тема №1, але, якщо подивитися в корінь, звільнення баска виглядало набагато логічнішим, ніж відходи італійця та португальця з «Челсі» та «Манчестер Юнайтед» відповідно.

Перес не готовий чекати

На словах президенти топових клубів казатимуть, що призначення молодого спеціаліста – це інвестиція в майбутнє, однак насправді відлік йде на місяці. В сучасному елітному футболі результат потрібен відразу. Люди, які витрачають на команди мільйони, не завжди готові чекати на перебудову завдовжки в роки, не хочуть уявляти, що 1–2 сезони будуть без трофеїв заради впровадження тренером нової моделі гри та формування нового мікроклімату в роздягальні. Тим паче, Флорентіно Перес. Будь у тебе хоч два «динамівських», пробачте, «реалівських» серця, тебе звільнять, якщо немає результату.

На думку боса «галактикос», він надав Хабі всі належні умови, а той просто не впорався. Для Переса байдуже, що Вінісіуса та Мбаппе неможливо водночас поєднати на полі, байдуже, що Флорентіно певною мірою наступає на ті самі граблі, що й на початку 2000-х, коли зібрав зірковий склад із Бекхема, Зідана, Фігу, Роналду, але не всіх їх було можливо поєднати разом. У його картині світу він зробив все, що міг, а тренер не реалізував потенціал команди.

Переса мало цікавить той факт, що Алонсо навіть не дали змогу зібрати той склад, який би він хотів. Вочевидь, коли наставник очолює будь-яку команду, він хоч і робить точкові підсилення, але першочергово хоче попрацювати з тими, хто є, а вже по тому ухвалювати рішення, хто підходить, а хто ні. Навіть Аморіму на це дали час, а от у Хабі такої розкоші не виявилося.

Зневіра в трофеї

Кубки не вберігають від звільнення. Всі ми чудово пам’ятаємо, як вказали на двері Фабіо Капелло після виграшу Ла Ліги в 2007 році. Однак трофеї точно приносять віру керівництву, що проєкт розвивається в правильному напрямі. Алонсо не зміг виграти ані клубний чемпіонат світу, ані Суперкубок Іспанії. Скоріш за все, Флорентіно Перес не вірив й у чемпіонство в національній першості й у звитягу в Лізі чемпіонів, а чекати ще півтора року він не хоче. Для «Реала» рік без трофеїв – це не просто катастрофа, це особиста образа та ляпас для президента «вершкових». Таке він не стерпить. Враховуючи виліт «галактикос» із Кубка Короля, перед новим наставником мадридців стоїть мета завершити сезон перемогою в Ла Лізі або ЛЧ. Тоді ми зможемо з гордістю сказати, що бачили не лише дриблінг Арбелоа, а і його славетний тріумф як тренера. Проте в це наразі майже не віриться, тому Альваро, скоріш за все, повторить долю Алонсо.

Не той футбол, на який розраховували

Під орудою Хабі всі чекали на перевтілення «Реала». Точніше, перетворення хаосу Анчелотті на системність Алонсо. Перші зміни почалися ще влітку на клубному чемпіонаті світу. Опісля ми побачили 2–3 більш-менш непоганих місяці в Ла Лізі з класним пресингом і моделлю, справді схожою на системність. Однак цього замало. Перебудова гри не відбувається за лічені місяці, на це потрібні роки, зміни позицій, зміна тактики, купівля нових гравців і продаж старих. Проте керівництво мадридців це не надто хвилює. Хабі як тренер має впоратись із цим за обмежений проміжок часу, має розгадати головоломку, як поєднати Мбаппе та Вінісіуса на одному фланзі, як знайти роль для Александра-Арнольда, як грати, коли в тебе жодного здорового центрального захисника.

В таких випадках Алонсо доводиться вдаватися до пертурбацій та експериментів, як, наприклад, виставляти 5 центрбеків у фіналі за Суперкубок і сподіватися лише на контратаки. Для Флорентіно це неприпустимо. Для Переса краще, коли команда демонструватиме хаотичний, але яскравіший футбол, ніж чекати роками, доки Хабі побудує систему та налагодить усі налаштування.

Немає єдиного колективу

Неоднораз ЗМІ писали, що не всі гравці задоволені підходом і методами нового тренера. Невдоволеність Вінісіуса заміною може бути лише вишенькою на торті. У будь-якому разі диму без вогню не буває. В роздягальні точно не всі підтримували Алонсо, а, якщо єдності в колективі немає, не варто очікувати на найкращий результат. Тим паче, що після звільнення Хабі команда теж розділилася на два табори: хтось побажав тренеру всього найліпшого, а хтось – ні.

Про те, що не було повного зв’язку з роздягальнею, знало й керівництво «Реала». Надто якщо йдеться про фаворита Переса – Вінісіуса, в якого – особливі преференції. Флорентіно не міг допустити розпалювання конфлікту ще більшою мірою, тому зробив свій вибір. Для президента «вершкових» задорогі корабель і команда, тому він готовий приносити капітана в жертву.

І нехай не затьмарює очі офіційне комюніке з позначкою «розійшлися за обопільною згодою сторін». Хабі Алонсо навряд чи захотів би піти сам у ситуації, коли він поступово прищеплює команді власну систему, коли в нього є шанс виграти Ла Лігу та Лігу чемпіонів, коли рахунок в Ель Класіко поточного сезону 1:1. А от Перес легко міг обставити все як припинення трудових відносин за згодою сторін. Так було, наприклад, на початку 2000-х, коли Флорентіно продав Фернандо Редондо до «Мілана» й начебто всі учасники угоди дали зелене світло. Хоча аргентинський хавбек про трансфер не знав, а коли дізнався, то намагався його блокувати. От і мені, як й авторитетному виданню The Athletic, не віриться в те, що Хабі сам попросив його звільнити.

Незмінним залишиться лише одне. Можна спробувати зробити пропозиції кому завгодно, але, якщо прийде хтось на кшталт Алонсо чи Клоппа, він почне будувати власну систему та зажадає для цього час, місяці, роки. Це не вписується у футбольну картину світу Флорентіно Переса, якому потрібен результат і видовищний футбол тут і зараз. І це погана новина для клубу, адже охочих його тренувати хоч греблю гати, а тих, хто був би лояльним Пересу, не намагався б приборкати хаос і виграв би все та одразу, вже майже не залишилось.

Ігор ЯВКІН