Зінченко – жахливий. Чому ставлення до українця в Ноттінгемі несправедливе

Влітку минулого року у кар'єрі гравця збірної України Олександра Зінченка настав період для очевидних змін. Після трьох років у «Арсеналі» наш співвітчизник був змушений підшукувати собі новий клуб, оскільки Мікель Артета досить ясно дав зрозуміти Олександру, що в новому сезоні на нього не надто й розраховує. Варіантів у Зінченка було чимало, в тому числі й із повноцінним відходом з «Арсеналу», проте українець забажав неодмінно залишитися на Туманному Альбіоні і у англійській Прем'єр-лізі. Тому коли на горизонті виник «Ноттінгем Форест» із пропозицією щодо річної оренди, це виглядало дуже і дуже непогано.

«Лісники» під керівництвом Нуну Ешпіріту Санту завершили сезон-2024/25 на сьомому місці в АПЛ. Це виявилося для них найвищою позицією в еліті англійського футболу з вже достатньо далекого сезону-1994/95. Незважаючи на це, «Ноттінгем Форест» все одно не кваліфікувався до єврокубків через чемпіонат, але допоміг випадок. Точніше, розбірки довкола володаря Кубку Англії «Крістал Пелас», який через спільного власника з «Ліоном» рішенням УЄФА було відправлено до Ліги конференцій, а на його місце у Лізі Європи потрапив якраз «Ноттінгем Форест» як найкраща команда Англії за підсумками сезону-2024/25 серед тих, які не кваліфікувалися до Ліги чемпіонів або Ліги Європи.

Більше того, як писали у пресі, Нуну Ешпіріту Санту був особисто зацікавлений в тому, щоб Зінченко став одним із його підопічних у «Ноттінгем Форест» (до цього питання ми ще повернемося трохи згодом). Саме тому трансфер українця до лав «лісників», нехай і на правах річної оренди, виглядав ледве не ідеальним. Судіть самі: футболіст, як і хотів, залишається в АПЛ, а також приходить до команди, яка здобула право грати в єврокубках і працюватиме з тренером, котрий особисто зацікавлений у його послугах.

Але ідеально все виглядало лишень в теорії. На практиці ситуація скотилася до того, що вже до відкриття січневого трансферного вікна багато вболівальників «Ноттінгем Форест» почали відверто називати перехід Зінченка до їхнього клубу «жахливим рішенням» керівництва клубу, а самі «лісники» спершу виключили українця із заявки на другу частину сезону у Лізі Європи, а потім в ЗМІ й взагалі з'явилися чутки про бажання «червоних» достроково завершити термін дії оренди Олександра та повернути українця «Арсеналу».

Одразу ж обмовимося, що такого пункту у договорі оренди Зінченка в «Ноттінгем Форест» немає, тому «лісникам» не вдасться вирішувати такі питання самостійно, не враховуючи позиції «Арсеналу» та, ймовірно, самого футболіста. Проте сама по собі поява такої інформації свідчить тільки про одне – справи українця у «Ноттінгем Форест» явно складаються не найкращим чином.

Але чому так відбувається, і чому така різка критика з боку вболівальників «Ноттінгем Форест» по відношенню до українця, об'єктивно кажучи, не виглядає справедливою?

Почати, мабуть, варто саме із того, що Зінченко переходив у «Ноттінгем Форест» під побажання Нуну Ешпіріту Санту (принаймні так тоді про це писали багато інсайдерів). Португалець, за якого «лісники» добре виглядали в АПЛ-2024/25, був звільнений із посади вже 9 вересня, після трьох зіграних турів у новому сезоні чемпіонату (в них «лісники» набрали чотири очки, обігравши із рахунком 3:1 «Брентфорд», зігравши внічию 1:1 із «Крістал Пелас» та поступившись 0:3 у домашньому поєдинку «Вест Гему»). Очевидно, що причиною такого рішення керівництва «червоних» стали аж ніяк не спортивні результати. За даними поінформованих джерел, португальський наставник був звільнений через сварку з власником клубу одіозним грецьким бізнесменом Евангелосом Марінакісом. Нуну виявляв незгоду з деякими трансферними рішеннями топ-менеджменту «Ноттінгем Форест» та вважав, що в літню кампанію клубу не вдалося підсилити склад першої команди належним чином, аби «лісники» змогли продовжувати прогресувати.

Зінченко «Ноттінгем Форест» підписав 1 вересня, вже після того, як були зіграні перші три тури в АПЛ-2025/26. А через тиждень із невеликим Нуну Ешпіріту Санту був звільнений, внаслідок чого українець не встиг провести жодного поєдинку під керівництвом португальського фахівця, на зміну якому прийшов Анге Постекоглу. У австралійця Олександр мав довіру, зігравши п'ять матчів, чотири з яких – від свистка до свистка. Однак далі… Зінченко отримав травму, а коли зумів відновитись, то Постекоглу також звільнили – за незадовільні результати.

Третім по ходу одного сезону наставником у Зінченка та всього «Ноттінгем Форест» виявився 54-річний англієць Шон Дайч – фахівець, скажімо так, зі специфічною репутацією. Вже з самого початку виглядало так, що такому тренеру Зінченку на позиції лівого фулбека може і не підійти через нездатність українця з більш-менш рівним ступенем успішності відпрацьовувати як на оборону, так і на атаку. Але Дайч, судячи з усього, не надто й морочився тим фактом, що Зінченко, по суті, є «переробленим» фланговим захисником з центрального хавбека, і що свої найкращі якості українець все-таки здатний демонструвати у центрі поля або в зоні інсайда, але аж ніяк не в обороні на «бровці».

Втім, не факт, що кар'єра Зінченка під керівництвом Дайча у «Ноттінгем Форест» склалася б настільки невдало, якби не чергове пошкодження в Олександра. 21 жовтня «лісники» отримали третього головного тренера за сезон, а вже за три дні український футболіст опинився у лазареті через проблеми із пахом. Повернутися на поле Зінченко зумів лишень 8 грудня, причому Дайч у найкращих традиціях олдскульних тренерів британського футболу з ходу кинув Олександра у бій на матч Ліги Європи проти «Утрехта», давши нашому співвітчизнику зіграти аж 97 хвилин. Багато фахівців підтвердять, що після м'язових травм таке стрімке повернення до ладу може бути виключно згубним для гравців, але… Так в основному думають тренери «нової формації», а ось фахівці «старої школи» на кшталт Дайча розмірковують простіше – якщо медики випустили футболіста зі «своїх обіймів», значить той готовий грати рівно стільки, скільки вирішить тренер.

Але головний виклик для Зінченка був ще попереду. 9 січня «Ноттінгем Форест» несподівано вилетів з розіграшу Кубку Англії від «Рексгема», а українець провів на полі лишень перші 45 хвилин. Після цієї гри Шон Дайч буквально знищив деяких своїх підопічних, не називаючи їх поіменно, однак серед тих, кому була адресована уся ця словесна критика чітко читалося й прізвище Зінченка.

Власне, невдовзі після гри із «Рексгемом» стало відомо, що «Ноттінгем Форест» прибрав Зінченка із заявки на Лігу Європи, а також розмірковує над можливістю дострокового переривання договору оренди українця з «Арсеналом». Кажучи простіше – Олександр виявився одним із тих, на кого банально «спустили всіх собак» за останні невдачі. Так просто було вигідно Дайчу, та й уболівальники «лісників» за українця прогнозовано горою не стали – адже він лишень орендований, а за «чужих» рідко коли вписуються. Набагато простіше, навпаки, саме їх і зробити винними у всіх смертних гріхах…

Чи так вже поганий Зінченко у цьому сезоні за «Ноттінгем Форест»? Просунута статистика від Wyscout чітко доводить, що ні. Принаймні, якщо порівнювати із попереднім сезоном, коли Олександр ще виступав за «Арсенал». Так, якщо брати до уваги прем'єрний рік українця у лавах «канонірів», то практично усі його ключові показники (починаючи від загальної кількості виконаних дій на полі, і закінчуючи фокусуванням на конкретних статистичних показниках – захисних чи атакувальних) нині виглядають як суттєве «просідання». Проте свого роду регрес у Зінченка тут розпочався вже із другого сезону в «Арсеналі» й, мабуть, якби його не було, то Олександр наразі й не опинився б зовсім у лавах «Ноттінгем Форест». Як не крути, а гранди не роздають по орендах у клуби рангом простіше тих своїх футболістів, котрі здатні робити різницю або відпрацьовувати на 200% від можливого.

Тому «Ноттінгем Форест» навряд чи міг розраховувати на іншого Зінченка, аніж той, якого він отримав. Ця версія Олександра точно не стала тотальним розчаруванням для «лісників», як це намагаються піднести деякі зацікавлені в цьому особи. А якби не проблеми зі здоров'ям, то українець й взагалі міг би розраховувати на значно більшу кількість часу на полі та, як наслідок, підвищення власної значущості для «лісників».

Тут ми підходимо до ще одного цікавого моменту, який побіжно обговорюється в інсайдерських та експертних колах англійського футболу. За поточні невдачі «Ноттінгем Форест» вже куди більше дістається не головному тренеру (ставити четвертого наставника за сезон – це, мабуть, просто щось на межі маразму), а спортивному директору клубу. Цю посаду із літа 2025 року обіймає бразилець Еду Гаспар, котрий з 2019 до 2024 років працював… у «Арсеналі»! І низка оглядачів зараз зазначає, що насправді запрошення Зінченка було насамперед бажанням саме Еду, а не Нуну Ешпіріту Санту, якого просто поставили перед фактом – чи українець, чи взагалі нікого в конкуренти (на підстрахування) для Неко Вільямса на лівий фланг оборони.

Еду Гаспар чудово знав Зінченка ще по «Арсеналу», так само як ще однією креатурою функціонера для підсилення «Ноттінгем Форест» влітку став Дуглас Луїс, орендований «лісниками» у «Ювентуса», який нині перебуває під не меншим шквалом критики, аніж Зінченко. Наразі, як зокрема повідомляє видання The Telegraph, позиції Еду Гаспара в «Ноттінгем Форест» знаходяться під ударом. У бразильця чимало недоброзичливців, які були б не проти, якби Марінакіс його звільнив, поставивши під нового головного тренера й нового спортивного директора.

Тому така масштабна критика Зінченка, не варто виключати, є частиною великої гри проти Еду Гаспара, так само як аналогічний кейс розігрується і в аспекті згаданого вище земляка нинішнього спортивного директора «лісників» Дугласа Луїса. Це тим більше схоже на правду, що того ж таки Омарі Хатчінсона, котрий також опинився в «Ноттінгем Форест» багато в чому за волею Еду Гаспара, нині критикують куди більш помірно, оскільки хавбек загалом показує і стабільність, і результат – 5 результативних дій у 16 ​​матчах АПЛ (877 хвилин).

Звісно, ​​Зінченко об'єктивно деградував у власному рівні футболу, якщо брати до уваги показники, працездатність та якість гри українця зараз і два-три роки тому. Однак Олександр в жодному разі із самого початку не виглядав месією для «лісників» та людиною, здатною тягнути цю команду на власних плечах ледь не поодинці. Він – частина колективу, який не досягає успіху, а тому значно справедливіше було б, якби Зінченко тільки розділяв критику із рештою своїх одноклубників, які також мають бути відповідальними не лишень за успіхи, а й за невдачі «лісників».

Однак якщо припустити, що нині довкола «Ноттінгем Форест» справді мають місце якісь закулісні «ігрища», пов'язані із потенційними змінами в топ-менеджменті, то… Зінченко бачиться однією з яскравих кандидатур, за рахунок яких зацікавленим особам можна спробувати досягти свого. І, розуміючи запальний та в цілому вкрай непростий характер власника клубу, не варто дивуватися, якщо до кінця січня із «Сіті Граунд» достроково поїде не лише Олександр, а й, наприклад, Дуглас Луїс разом із Еду Гаспаром…