Механізм батьківських прав. В Аргентині скандал через крадіжку вундеркіндів

Навіть якщо ви більш ніж уважно стежите за професійним футболом, все одно часом можете натрапити на прізвище абсолютного ноунейма, який певним чином впливає на правила та звичаї футболу. І не важливо у глобальному сенсі, чи поки що лишень на рівні своєї країни. Адже ніхто не може дати гарантій, що зміни, які впроваджуються сьогодні однією асоціацією, через якийсь час не будуть активно підхоплені іншими…

У глобальному сенсі Жан-Марк Босман також не був якимось надзвичайно видатним футболістом, проте зумів увійти в історію футболу тим, що після нього залишилося так зване «правило Босмана» або «справа Босмана», які всерйоз змінили систему контрактних зобов'язань між клубами та гравцями.

Тепер, вочевидь, настав час для нових героїв. І тим, хто вже всерйоз вплинув на футбольні звичаї (поки щоправда, лишень у своїй країні) виявився 16-річний Лукас Скарлато, якого на його батьківщині – в Аргентині – називають «одним з найперспективніших молодих талантів». Цей молодик, котрого викликали до розташування збірних Аргентини U-16 та U-17, за повідомленнями преси, відмовився підписувати професійний контракт із «Рівер Плейт» – клубом, вихованцем академії якого він є.

За інформацією газети Clárin, тільки протягом 2025 року Скарлато отримав декілька пропозицій від керівництва «Рівер Плейт» стосовно підписання першого професійного контракту, проте вирішив дослухатися поради свого агента Мартіна Гуастадісеньо і не відповів на ініціативи свого клубу згодою. Подейкують, що Гуастадісеньо із власної кишені заплатив компенсацію родині Скарлато, аби та проконтролювала юнака та «порадила» йому відмовитися від договору із «Рівер Плейт».

Гуастадісеньо добре відомий в Аргентині тим, що користується подібними методами, фактично забираючи талановитих юних футболістів із тамтешніх клубів без будь-якої серйозної компенсації. Згодом усі вони опиняються в Європі, де агент добряче заробляє, що й дає йому можливість знаходити нових талантів, сплачуючи із власної кишені їхнім родинам та продовжуючи використовувати одну й ту саму схему.

Найгучнішим випадком, коли Гуастадісеньо увів аргентинського таланта з його рідного клубу та працевлаштував того в Європі, є перехід форварда Матіаса Суле із «Велес Сарсфілда» в «Ювентус». За цю угоду аргентинці не отримали жодної компенсації, а туринський гранд влітку 2024 року продав Суле в «Рому» за 25,5 мільйонів євро.

Також Гуастадісеньо взяв участь у переїзді з «Рівер Плейт» до іспанського «Алавеса» маловідомого на той момент аргентинського центрфорварда Хоакіна Панічеллі, котрий наразі чудово проявляє себе у французькій Лізі 1 у лавах «Страсбура» та оцінюється на Transfermarkt у 25 мільйонів євро. Щоправда, за Панічеллі «Рівер» все ж таки зумів отримати невеличку компенсацію, однак мав право розраховувати на більше, якби Хоакін не дослухався порад агента та не почав спілкуватися із власним рідним клубом де-факто мовою ультиматумів.

Читайте також:

Третій не зайвий. Аргентина візьме на ЧС нещодавнього ноунейма Панічеллі?

Наразі хваткий агент обрав собі нового «героя» в особі Лукаса Скарлато і вкрай близький до того, аби влаштувати талановитого хавбека до «Парми», хоча є інформація, що усі документи між італійським клубом та аргентинським вундеркіндом вже оформлені і що це питання абсолютно вирішене, хоча офіційно про нього й не оголошують. Що може зробити у цій ситуації «Рівер Плейт»? Абсолютно нічого. Вся справа в тому, що Скарлато, за порадою свого агента, скористався лазівкою, яка існує у трансферних правилах та дозволяє перехід неповнолітнього футболіста до закордонного клубу без будь-якої компенсації із використанням так званого механізму батьківських прав.

Іншими словами, батьки неповнолітніх талантів мають змогу вирішувати долю своїх дітей на професійному рівні самостійно до досягнення ними 18-річчя. І якщо до таких батьків своєчасно «проторують» доріжки хитрі агенти, задобрюючи грошима та обіцянками в майбутньому отримати ще більше, то шансів у клубів відстояти власні права не так вже й багато.

Кейс Скарлато оголив цю проблему в Аргентині настільки гостро, що тамтешня футбольна асоціація навіть вирішила втрутитися. Змінити що-небудь у питанні переходу хавбека з «Рівер Плейт» до «Парми» чиновники не здатні, проте вони ухвалили нове правило, винуватцем виникнення якого й став 16-річний Лукас. Відтепер молоді футболісти, які залишають Аргентину за механізмом батьківських прав, виключатимуться зі списку гравців, котрі викликаються у молодіжні команди.

«За рішенням нашого президента та виконавчого комітету, Асоціація футболу Аргентини завжди прагне захищати інтереси клубів, що надають тренувальний потенціал. Ті, хто не розуміє цього принципу та обирає еміграцію за батьківським правом, не будуть викликані в жодну молодіжну команду країни», – заявив Хав'єр Мендес Картьє, куратор збірних Аргентини U-20 та U-23.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Luca (@lucaa.scarlato)

На даний момент це рішення аргентинської футбольної влади ще не опубліковане в офіційному бюлетені Асоціації, але, за даними Clarín та інших аргентинських газет, воно має бути ратифіковане найближчими днями одноголосним голосуванням аргентинських клубів. Це фактично стане чітким сигналом, що подібна позиція категорично підтримується усіма суб'єктами аргентинського футболу та навряд чи має шанси бути скасованою.

Зрозуміти аргентинські клуби нескладно: там не хочуть втрачати гроші та можливості для розвитку, стаючи жертвами юридичних лазівок та несумлінних агентів на кшталт Мартіна Гуастадісеньо, якому глибоко начхати на майбутнє аргентинського футболу. При цьому клуби, так само як і Асоціація, свідомо дають зрозуміти, що не засуджують футболістів, які через вік та недосвідченість, так само як і їхні батьки, котрі не надто розуміються на реаліях професійного футболу, банально не здатні прийняти виважене рішення.

Координатор молодіжної команди «Рівер Плейт» Габріель Родрігес, поспілкувавшись з аргентинськими журналістами, навів приклад із Тьяго Геральником, котрий ще у 2020 році, будучи 16-річним підлітком, залишив стан «мільйонерів» та переїхав до Іспанії, де став гравцем юнацької команди «Вільярреала». Вибудувати кар'єру на Піренеях у Геральника так і не вийшло, і влітку минулого року він був проданий у катарський «Лусаїл», що представляє однойменне місто.

Габріель Родрігес вважає, що Лукас Скарлато, як і Геральник, не надто здатний розуміти всі плюси та мінуси свого кар'єрного рішення: «Це хлопець із гарним рівнем виховання, розумний. Але, логічно, що не дитина ухвалює рішення. Він залишається заручником того, про що домовилися його агент та батьки. Клуб намагався продовжити його контракт із березня-квітня. З тієї чи іншої причини це постійно відкладалося. Керівництво відчуло, що щось не так. Агенти – це проблема у футболі, тому що вони турбуються виключно про власну вигоду. Вони – необхідне зло: вони оплачують твоє взуття, твою їжу, вони купують тобі сучасний мобільний телефон, і батьки погоджуються, адже в них може й не бути таких коштів. Але врешті-решт агенти втягують тебе у низку проблем, які важко зрозуміти одразу».

Втім, на відміну від багатьох своїх попередників, саме Лукасу Скарлато, схоже, судилося увійти в історію як людині, котра змусила аргентинський футбол змінитися. Нове правило фактично відкриває нову еру для тамтешніх клубів, юнацьких збірних та їхніх взаємин із молодими талантами. Якби нинішнє нововведення існувало раніше, то як би це парадоксально не звучало, але із аргентинських юніорських та молодіжних команд довелося б виключити навіть Ліонеля Мессі. Той у ранній юності залишив Аргентину та підписав контракт із «Барселоною»: отже, зараз він не мав би права виступати за молодіжні збірні країни. З реальним ризиком надалі просто бути заграним за Іспанію. Отже, як би на папері чиновники не стверджували про протилежне, а далеко не факт, що схвалені нині методи боротьби із переманюванням вундеркіндів стануть для аргентинського футболу виключно корисними…