Від Ротань-стайлу до Ротань-болу. Як змінюється Полісся та його тренер

Влітку минулого року власник та президент «Полісся» Геннадій Буткевич після відверто невдалих експериментів з Імадом Ашуром, здається, вирішив піти простим і перевіреним шляхом – зробити ставку не на чергового перспективного наставника-ноунейма, а на того фахівця, котрий безпосередньою роботою в іншому місці вже встиг довести власну спроможність відповідати рівню, що вимагається. Саме так на чолі «Полісся» опинився 44-річний Руслан Ротань, екс-наставник «Олександрії» та молодіжної збірної України з футболу.

Ротань розпочинав тренерську кар'єру ще восени 2018 року в «Олімпіку». На той момент у донецькому клубі Руслан опинився в асистентах у ще одного екс-футболіста збірної України, котрий тільки-но починав шукати себе після завершення кар'єри гравця, В'ячеслава Шевчука. Про роботу цього тандему загалом не встигло скластися якесь цілісне враження, оскільки вона тривала лишень декілька місяців. Потім Ротань пішов до молодіжної збірної України, а наприкінці 2022-го, паралельно із контрактом з УАФ, очолив ще й «Олександрію».

Майже одразу після приходу Ротаня до «Олександрії» у пресі почали розмірковувати на тему, яких змін варто чекати від роботи молодого фахівця із «жовто-чорними». Сам Руслан практично одразу ж наголосив, що, на його думку, «Олександрії» необхідно провести зміни в ігровій стилістиці, зробивши так, щоб «гра, яку демонструватиме команда, насамперед подобалася вболівальникам». Недивно, що експерти та ЗМІ одразу ж підхопили ці слова, а спроби нового тренерського штабу «жовто-чорних» змінити гру команди із легкої руки журналістів навіть отримали власну назву – «Ротань-стайл», суть якої, вочевидь, не надто й розумів навіть сам коуч «Олександрії», який неодноразово досить іронічно висловлювався з цього приводу на прес-конференціях.

Втім, як би не хитрував Руслан Ротань, а первісна ігрова концепція, яку він намагався вибудувати в «Олександрії», багато в чому була пов'язана не стільки із контролем м'яча та кількістю виконаних передач, скільки з якістю цієї роботи. Коуч хотів бачити розумний та обдуманий футбол від своїх підопічних, від яких вимагалися награні комбінації, інтенсивність пасової роботи та її ефективність. Недивно, що за підсумками сезону-2022/23 в УПЛ «Олександрія» досить легко увійшла до топ-5 команд із найбільшою кількістю виконаних передач, за підрахунками Wyscout – 14112 (що поступалося лишень показникам «Шахтаря» – 17515, «Динамо» – 16007 та «Дніпра-1» – 15807), а також опинилася серед лідерів чемпіонату за пасами у фінальну третину – 1737 (попереду тільки «Динамо» – 1984, «Шахтар» – 1970, «Дніпро-1» – 1853 та «Зоря» – 1782).

Що показово: за підсумками сезону-2022/23 в УПЛ «Олександрія» опинилася командою із найменшою кількістю довгих передач. Таких у активі «жовто-чорних» статистики нарахували лишень 1187, хоча за їхньою точністю (57%) підопічні Ротаня стали четвертими найкращими у лізі.

Ротань не поспішав, а скоріше навіть не дуже то й хотів спрощувати гру власної команди, прагнучи бачити від підопічних куди більш вишуканий футбол, аніж горезвісне «бий-біжи». Воно й зрозуміло: молодий фахівець, котрий виріс на ідеях сучасного футболу, апріорі не надто міг встигнути захопитися тими методами, які приносили результат та були популярними у наставників декілька десятиліть тому. Починати свою кар'єру тренера із вертикального футболу – це далеко не межа мрій, адже будь-який тямущий фахівець завжди має амбіції спершу побудувати щось більш складне, красиве та яскраве. Принаймні спробувати це зробити…

Ротань й спробував, але не досяг успіху. У сезоні-2022/23 «Олександрія» фінішувала на шостому місці, а її наставник, вочевидь, усвідомив, що із такими кадрами під рукою особливих висот на ниві комбінаційного футболу з високою ефективністю не досягнеш.

З того часу Ротань перебудовувався сам, паралельно змінюючи під власні оновлені тактичні погляди й свою команду. У сезоні-2023/24 «Олександрія» залишилася у топ-5 команд УПЛ за кількістю виконаних передач – 12457 (більше лишень у «Шахтаря» – 16094, «Динамо» – 14918, «Дніпра-1» – 14698 та «Чорноморця» – 13498), а також за пасами у фінальну третину поля – 1509 (більше тільки у «Шахтаря» – 1940, «Динамо» – 1785, «Руху» – 1588 та «Дніпра-1» – 1583), проте значно частіше почала користуватися лонгболами. За кількістю довгих передач «жовто-чорні», цього разу, виявилися ближчими до середини пелотону – 1353 за чемпіонат та 9-та позиція. Причому за точністю використання цього ігрового компонента у підопічних Ротаня знову було все дуже і дуже добре – 58,2% (друге місце одразу за «Динамо» – 59,6%).

Фініш в УПЛ на восьмій позиції, разом із масою критики на свою адресу, очевидно, змусили тренерський штаб Ротаня шукати щось кардинально нове, що зможе працювати в тих реаліях та умовах, із якими фахівці зіткнулися в «Олександрії». І зовсім недивно, що «жовто-чорні» вирішили формально спростити свій футбол, зробивши ставку на те, в чому вже два роки поспіль були одними із найкращих у дивізіоні з точки зору точності – довгі передачі.

За підсумками УПЛ-2024/25 «Олександрія» викликала фурор, посівши історичне для себе друге місце й не лише обійшовши безхребетний «Шахтар» Маріно Пушича, а й буквально до останнього підтискаючи у чемпіонській боротьбі «Динамо» Олександра Шовковського. Цього разу «жовто-чорні», продовжуючи залишатися в топ-5 чемпіонату за загальною кількістю виконаних передач – 12514 (більше тільки у «Шахтаря» – 16156, «Динамо» – 15430 та ЛНЗ – 12995), стали другою командою ліги за лонгболами – 1648 (попереду опинилася тільки «Ворскла» – 1694). Щоправда, цього разу в аспекті ефективності зростання загального показника дещо призвело до падіння якості довгих передач. Їхня точність у підопічних Ротаня склала 56,6%, і це стало шостим показником в УПЛ-2024/25.

Про те, що саме простота демонстрованого футболу багато в чому допомогла «Олександрії» досягти результату, говорили багато експертів. А серед фанатів та журналістів навіть почалася нова хвиля хайпових назв, внаслідок чого з'явилася теза, що відтепер «жовто-чорні» грають вже не у «Ротань-стайл», а у справжнісінький «Ротань-бол», що було очевидним відсиланням до манери ведення футболу збірною України за часів керівництва нею Олександром Петраковим.

Примітно, що у сезоні-2024/25 «Олександрія» Ротаня загалом не настільки вже й перевершила «Полісся» Імада Ашура за виконаними довгими передачами – 1648 проти 1570. Куди разючіше впадала в очі інтенсивність роботи із м'ячем у «жовто-чорних» та житомирських «вовків». Останні часто банально губилися на полі у найгостріших фазах атаки, що призводило до їх уповільнення і, як наслідок, втрати будь-якої гостроти для воріт суперника. Тому рішення керівництва «Полісся» позбавитися Ашура було цілком логічним, так само як і ставка на того, хто зумів зарекомендувати себе із найкращого боку в цій же лізі – Руслана Ротаня.

Про те, що «Полісся» в УПЛ-2025/26 серйозно змінилося, порівняно із командою річної давнині, голосно заявляє й статистика. Наразі підопічні Ротаня залишаються у топ-5 команд чемпіонату за кількістю виконаних передач (як і весь час у цього тренера при роботі з «Олександрією»). Причому йдуть на третій позиції (7478), поступаючись лише «Динамо» (7749) та «Шахтарю» (9099). А от за лонгболами «вовки» другі (818) після «Кудрівки» (883), причому загалом гра «Полісся» досить високоінтенсивна, за мірками нинішньої УПЛ. На хвилину володіння гравці житомирян виконують 13,7 пасів, що поступається тільки показникам команд-грандів ліги – «Динамо» (14,2) та «Шахтаря» (14,4).

Важливо й те, що за ефективністю довгих передач «Полісся» – нові підопічні Ротаня – зараз є другою командою УПЛ із показником у 58,3% (краща точність лонгболів тільки в «Шахтаря – 62,8%). І це чистої води робота тренерського штабу, адже минулий сезон «вовки» завершили дев'ятими у лізі в аспекті ефективності виконання довгих передач, а екс-команда Ротаня «Олександрія», яка із Русланом на чолі завжди була серед лідерів за цим показником, у поточному розіграші УПЛ скотилася аж на четверте з кінця місце з показником 51,7%. Навряд чи подібні збіги є виключно випадковими, а не безпосередньо пов'язані із роботою тренерського штабу Ротаня та акцентами у тренувальному процесі.

На зимову паузу «Полісся» Ротаня пішло на третій позиції у турнірній таблиці УПЛ, що дозволяє «вовкам» сподіватися на гарний фініш навесні та, можливо, навіть підкорення власних історичних вершин. Чи ця команда ідеально відповідає тій моделі, яку Руслан раніше виробив в «Олександрії» і з якою до останнього претендував на «золото» в УПЛ? Ні. Проблем вистачає і насамперед вони стосуються реалізації моментів. Маючи другий найкращий у лізі (0,128) середній xG удару (вищий він тільки у «Шахтаря» – 0,132), «Полісся» має забивати більше, аніж зараз. Та й бити по воротах футболісти «вовків» також мають значно частіше, що є вкрай важливим для «Ротань-болу».

Утім, рік тому на зимову паузу «Полісся» йшло лишень п'ятим, а тому про прогрес у Житомирі точно можна говорити сміливо, як і стверджувати, що зміни на тренерському містку загалом пішли команді на користь. Навесні у Ротаня, звичайно, ще буде що покращити та «доточити», та й власну поведінку молодому наставнику доведеться значно поліпшити. Негоже у команді та клубі, який швидко й активно підтягується до статусу надзвичайно респектабельного, скочуватися на дворово-понятійну лексику із використанням надзвичайно «міцних» слів та фразеологізмів, після яких все одно настає справедлива розплата та покарання у вигляді тривалої дискваліфікації. До речі, це той момент, над яким Ротаню в зимову паузу також варто активно поміркувати, проаналізувати та почати змінюватися із не меншим рівнем ефективності, аніж йому вдалося це зробити у тактичному плані…