Відставка Марески з Челсі – дурість, але інакше бути просто не могло

Було б дивно, щоб щось подібне не сталося у «Челсі». Нові господарі (тобто ті, що прийшли на зміну Абрамовичу) на «Стемфорд Брідж» сидять неповні чотири роки, але за цей час встигли змінити вже п'ять тренерів для першої команди. Тож нічого екстраординарного: чергова тренерська відставка вписується в таку дивну клубну політику.

Але в даному випадку навіть для дивної у всіх сенсах клубної політики «Челсі» різкий розрив відносин з Енцо Марескою – це вже надто. Це вже виходить за рамки, бо, якщо у попередніх тренерів «аристократів», відправлених на достроковий відпочинок занадто заздалегідь (мова, в першу чергу, про Поттера і Лемпарда, та й частково Почеттіно), з турнірними результатами, не кажучи вже про виграні трофеї, було сутужно, то в даному випадку доцільно вести мову про те, що з призначенням Марески «пенсіонери» потрапили в ціль. У всякому разі, саме таке до певного часу складалося враження.

Після провалених попередніх сезонів «сині» під керівництвом італійського тренера вибороли путівку до Ліги чемпіонів і одразу два трофеї – Кубок Ліги конференцій та звання найкращої команди на реформованому Клубному чемпіонаті світу.

Непогано йдуть справи у команди і цього сезону: вона бореться за чемпіонство в АПЛ і за вихід до плей-оф чемпіонської Ліги. Зі змінним успіхом бореться, але тим не менше. Отже, питання не стільки у результатах, як…

Хоча в даному випадку, задля справедливості, все-таки потрібно тією чи іншою мірою вказати на певні ігрові проблеми «Челсі» минулого місяця. Так би мовити, для відчуття повноти картини.

25 листопада минулого року «Челсі» під керівництвом Марески розбив під горіх у ЛЧ одну з найкращих команд минулого сезону – «Барселону» (3:0). На той момент «аристократи» йшли другими у чемпіонаті Англії. Все складалося для них майже ідеально. Втім, і для їхнього тренера, якого назвали найкращим тренером АПЛ за листопад.

Але далі щось пішло не так. У семи крайніх матчах «Челсі» здобув лише дві перемоги, одну з яких - над «Кардіффом» з третього за силою дивізіону (матч Кубка Англії). Друге місце в турнірній таблиці повільно перетворилося на п'яте, з відставанням від «Арсеналу», що лідирує, вже на 15 очок. Словом, проблеми є, і вони видимі.

Однак, водночас, треба говорити і про об'єктивність цих проблем. Насамперед доречно вказати на ту обставину, що через згаданий вище Клубний чемпіонат світу, який проводився у розпал літнього міжсезоння, планомірно підготуватися до нового сезону «Челсі» не вдалося. Тріумф на тому сумнівному заході коштував «аристократам» цілого травмопаду, наслідки якого команда досі розгрібає, і ніяк не може розгребти.

Зважаючи на відсутність багатьох травмованих гравців, Мареска був змушений задіяти в основу резервістів, і далеко не завжди цей вимушений крок приносив потрібний результат. Точніше, майже ніколи не приносив. Як би там не було, турнірний спад/регрес «Челсі» є.

Але річ у тому, що й минулого сезону грудневий відрізок підопічні Енцо Марески проходили невдало. Але потім був хороший фінішний спурт та перемога у Лізі конференцій. Цілком можливо, що Мареска впорався б і з нинішньою ігровою кризою своєї команди, але про це ми тепер можемо лише здогадуватися, бо якраз на перше січня «Челсі» відправив італійця у відставку.

З цього приводу лондонський клуб особливо не поширювався. Та й не особливо теж. Швидше навіть заплутав необізнаних уболівальників офіційним комюніке з приводу. Мовляв, «Енцо та клуб вважають, що ця зміна дасть команді найкращі шанси повернути сезон на правильний шлях». З цього словоблуддя можна зробити лише єдиний логічний висновок: сторони розлучилися «за взаємною згодою». Але що спричинило розрив, футбольний клуб не повідомив.

Мовчить і Мареска. Хоча в середині грудня (після матчу з «Евертоном») він таки не витримав і заявив, що «останні 48 годин були найгіршими за весь час моєї роботи в клубі, тому що багато нас не підтримали». Журналісти кліщами вчепилися за цю фразу, але як не намагалися, Енцо розшифровувати її не став. Мовляв, я все сказав, більше додати нічого.

Проте його «багато нас не підтримали» було трактовано, як відсутність контакту з клубним керівництвом. За інформацією деяких джерел, близьких до лондонського клубу, співвласники «Челсі» Боулі та Егбалі незадоволені як останніми результатами команди, так і поведінкою Марески у публічній площині. Деякі інсайдери вказують на те, що Маресці прямо чи опосередковано вказували, кого потрібно ставити в основу, а кого ні.

У зв'язку з цим потрібно коротко повідомити, що Боулі та Егбалі не ладнають між собою. М'яко кажучи. Співвласники часто конфліктують, і сміття з їхньої хати часто стає надбанням громадськості. До речі, призначення Марески в «Челсі» пролобіював Боулі, тоді як Егбалі був проти. А оскільки саме Егбалі зараз має більше впливу в клубі, то він і «додавив» неугодного кандидата.

Але й це ще не все. Щоб остаточно заплутатися у футбольному господарстві «пенсіонерів», потрібно позначити й такий момент. Безпосередньо футбольними справами «аристократів» керує спортивний директор. Точніше, одразу два спортивні директори – Вінстенлі та Стюарт. Перший нібито підтримує Мареску (підтримував), тоді як другий був проти. І, водночас, обидва ці функціонери конфліктують із Егбалі. Ось і спробуй спрацюватись у такому колективі.

Водночас не можна вважати Енцо білим та пухнастим. Нещодавно він змінив агента: став клієнтом відомого Жорже Мендеша. І, за інформацією ще одних знаючих джерел, Мендеш почав активно схиляти Мареску, щоб той вимагав суттєвого збільшення платні. А ще щоб вимагав своєї безпосередньої участі у трансферах клубу.

На додаток до всього Мендеш «від імені та за дорученням» Марески нібито вів переговори з «Манчестер Сіті» щодо роботи на «Етіхаді» наступного сезону – про всяк випадок, якщо Гвардіола таки вирішить покинути «міщан». До речі, Мареска для «МанСіті» - не чужа людина: італієць у свій час був асистентом Пепа.

Що з цього правда – одному Богу відомо. А нам відомо лише те, що «Челсі» та Мареска офіційно розірвали стосунки. За три дні до важливого поєдинку проти «МанСіті». І прямо зараз дуже складно повірити, що на такому негативному тлі «сині» зможуть здобути позитивний результат у грі проти команди Гвардіоли, яка набрала відмінну швидкість, хто б не очолював на той момент лондонців.

Новий тренер «Челсі» – це тема окремої розмови. У цій замітці я спробував позначити тотальну плутанину в верхах лондонського клубу, наслідком якої і стала відставка італійського фахівця. Враховуючи розпал сезону, специфіку клубу, часовий ліміт для пошуків нового тренера можна зробити простий висновок, що нічого путнього з цього не вийде. Навряд чи ця відставка здатна повернути сезон «Челсі» на «правильний шлях». Швидше може вийти навпаки.

Ну, за що боролися.