Тотальна криза в Селтіку: бунти фанатів та параноя керівництва

Так вже склалося, що після фінансового та управлінського краху «Рейнджерс», який на той момент привів найбільш титуловану команду Шотландії до нижчих дивізіонів, тотальним гегемоном тамтешнього Прем'єршипу став «Селтік». З 2011 року й донині «кельти» виграли 14 чемпіонських титулів на батьківщині із 15-ти можливих (у 2021-му «Рейнджерс» під керівництвом Стівена Джеррарда несподівано повернувся на вершину, не дозволивши своїм заклятим суперникам оформити історичне досягнення, яке у Шотландії поки що не підкорялося нікому – виграти десять поспіль чемпіонств).

Останній «золотий» тріумф за підсумками минулого сезону нарешті дозволив «Селтіку» зрівнятися із «Рейнджерс» за кількістю завойованих чемпіонських титулів у Шотландії. Тепер обидва гранди мають по 55 перемог в елітарному дивізіоні тамтешнього футболу і, як здавалося, «кельти» дуже скоро вийдуть уперед в споконвічній суперечці, хто крутіший у Шотландії, але… Сезон-2025/26, як мінімум поки що, складається для «Селтіка» незвично погано. Більше того, прямо зараз можна констатувати, що клуб загалом опинився у тотальній кризі, для виходу із якої недостатньо просто покращити результати на полі – буде потрібно значно більше зусиль та роботи, в тому числі й від керівництва…

У новий рік «Селтік» увійшов на другому місці в турнірній таблиці Прем'єршипу-2025/26. Відрив «кельтів» від «Хартса», який лідирує та мріє про своє перше чемпіонство в Шотландії з вже вкрай далекого 1960 року (усього «темно-бордові» чотири рази ставали найсильнішою командою країни, проте всі їхні успіхи датовані вже історично вельми віддаленим періодом – два «золота» були взяті наприкінці XIX сторіччя та двічі «Хартс» вигравав титули на рубежі 50-60-х років минулого сторіччя), складає всього три очки. Здавалося б, справжня дрібниця, якби не одне важливе уточнення: зазвичай до цього періоду року «Селтік» набирає вже достатню кількість очок, аби вкрай спокійно довести увесь сезон в Прем'єршипі до логічного завершення та відсвяткувати чергове чемпіонство.

Та й на третій позиції, одразу за «Селтіком», йде «Рейнджерс». «Плюшеві ведмедики» поступаються «кельтам» тими самими трьома очками, і вже 3 січня два непримиренні опоненти на просторах Шотландії зійдуться в очному матчі в рамках 21-го туру чемпіонату, який пройде на полі «Селтіка». І незважаючи на останній фактор, багато експертів не бачать беззмінного чемпіона Шотландії останніх років фаворитом майбутнього протистояння, оскільки команда Вільфріда Нансі наразі перебуває на спаді…

Невдачі почалися для «Селтіка» ще у серпні. Тоді шотландський гранд сенсаційно вилетів у плей-офф раунді кваліфікації Ліги чемпіонів від «Кайрата». Казахстанський клуб, який наразі посідає останнє місце в турнірній таблиці загального етапу найпрестижнішого клубного турніру Європи, зумів двічі зіграти проти «кельтів» унічию (0:0, 0:0), після чого вибив титулованого опонента у серії пенальті (3:2).

Це й відкрило для «Селтіка» сезон хаосу, пов'язаний із сенсаційними відставками, звинуваченнями у зраді, бунтами фанатів та суттєвим погіршенням спортивних результатів. З моменту відходу Брендана Роджерса із посади головного тренера «Селтіка» у жовтні, в клубі сталося чимало інших абсолютно непередбачених раніше подій: зірване фанатами засідання ради директорів, відставка президента клубу Пітера Ловелла, нарешті чотири поспіль поразки в офіційних матчах під керівництвом нового головного тренера, що стало найгіршим періодом в історії «кельтів» із 1978 року…

Але результати на полі не є головною проблемою для «Селтіка». Наразі клуб серйозно лихоманить і в аспекті менеджерських рішень. 17 грудня про свою відставку із посади президента був змушений оголосити Пітер Ловелл, котрий довгі десятиліття працював у таборі «кельтів» спочатку в ролі генерального директора (із 2003 по 2021 роки), а потім і в статусі безпосередньо президента.

До відставки Ловелла призвели завзяті протести фанатів «Селтіка», які одразу після новини про відхід топ-функціонера опублікували в соціальних мережах пост наступного змісту: «Один пішов, за ним підуть й інші», супроводжуючи його фотографіями президента клубу, а також генерального директора Майкла Ніколсона та фінансового директора Кріса Маккея. Кожен із них виявився перекресленим червоними лініями, після чого банер із абсолютно аналогічним змістом з'явився на трибунах фанатів «Селтіка» у матчі проти «Данді Юнайтед», який символічно завершився черговим фіаско для «кельтів» (1:2).

Окрім протестних банерів щодо керівництва клубу, в тій такі грі із «Данді Юнайтед» шанувальники «Селтіка» влаштовували образливі скандування на адресу 48-річного французького коуча команди Вільфріда Нансі, котрий став першим в історії клубу фахівцем, що програв свої усі три перших офіційні матчі на посаді наставника головної команди.

Останнє відбулося на тлі успішного повернення в «Селтік» Мартіна О'Нілла, котрий виграв сім із восьми матчів (програли «кельти» лишень у Лізі Європи – данському «Мідтьюлланду» із рахунком 1:3 у гостях, але невдовзі також на чужому полі з рахунком 3:1 здолали в цьому ж турнірі «Феєнорд») у статусі виконуючого обов'язки головного тренера, вивівши команду у фінал Кубку шотландської ліги після перемоги у півфіналі над «Рейнджерс» (3:1). Крім того, впевнена гра команди під керівництвом О'Нілла призвела до того, що «кельти» зрівнялися за очками із «Хартс» та фактично влаштували двовладдя у турнірній таблиці Прем'єршипу, але після гри із «Данді» (1:0) 3 грудня коуч пішов…

Слова О'Нілла про те, що він «з радістю залишився б», якби клуб запропонував йому це, підігріли ностальгію вболівальників за попередніми славетними часами. Саме Мартін, більш ніж будь-хто інший у сучасну епоху, наблизив «Селтік» до європейської слави. Його несподіване повернення на «Селтік Парк», понад двадцять років після першого періоду перебування в клубі, сталося після відставки Роджерса, яка супроводжувалася різкою заявою з боку власників клубу.

Відхід Роджерса, здавалося б, залишав «Селтік» у стані тотальної розрізненості. У заяві, яка супроводжувала прощання із Бренданом, Дермот Десмонд, ірландський мільярдер та головний акціонер «кельтів», який впливає на управління клубом, звинуватив екс-наставника команди в егоїзмі, поклавши на Роджерса провину за створення токсичної та ворожої атмосфери у керівництві.

Роджерс й справді не соромився критикувати якість складу, порівнюючи доручене йому завдання з управлінням Honda Civic, але із очікуваними результатами як від Ferrari. Саме цей випад англійського фахівця ознаменував точку неповернення у його стосунках із власниками. Невдоволення в певний момент вилилося у загальні збори членів клубу, які переросли у повномасштабну акцію протесту з боку вболівальників: директорів освистали, показали їм символічні червоні картки, а ще скандували гасла проти ради директорів, що врешті-решт призвело до дострокового скасування засідання. Ситуація ще більше загострилася після того, як ультрас «Зелена бригада» були відсторонені від відвідування матчів та участі у житті клубу за низку інцидентів, які керівництво «кельтів» визнало «залякуючими», включаючи загрозливі плакати, розміщені біля будинків деяких директорів. Президент Ловелл, котрий вже став жертвою підпалу свого будинку у 2021 році, зрештою вирішив піти у відставку, пояснивши, що погрози стали «нестерпними» для нього та його родини.

Прощаючись із «Селтіком», Ловелл наголосив, що за його довгу кар'єру в клубі той став успішним на внутрішній арені та добивався стабільно позитивних результатів у європейських турнірах. Десмонд і Ніколсон публічно висловили жаль з приводу рішення Ловелла піти, а також засудили фанатів за образи, які ті висловлювали на адресу екс-президента клубу. Інтерв'ю генерального директора Ніколсона офіційному телеканалу клубу після відходу Ловелла підбило підсумок загального хаосу, який наразі панує в «Селтіку». Зокрема, топ-менеджеру довелося публічно підтвердити свою віру в можливості Вільфріда Нансі, незважаючи на відверто невдалі поточні результати. Зокрема, саме під керівництвом француза, який прибув до Шотландії з MLS (раніше Нансі очолював «Коламбус Крю»), «Селтік» несподівано поступився у фіналі Кубку шотландської ліги «Сент-Міррену» (1:3).

Очевидно, що ситуація для «Селтіка», як мінімум в очах уболівальників цієї команди, погіршується тим фактом, що напередодні дербі з «Рейнджерс» останні виглядають значно більш збалансованою та структурованою командою, аніж їхні улюбленці під керівництвом Нансі. Невипадково перед цією дуеллю шанувальники «плюшевих ведмедиків» вже активно троллять своїх візаві у соцмережах постами наступного змісту: «Бережіть свою раду директорів». Таку винахідливість фанатів «Рейнджерс», вочевидь, не можна не виділяти, а ось їхні «колеги» із «Селтіка» можуть виявитися готовими на нові, ще більш бурхливі бунти проти керівництва клубу, якщо у першому матчі 2026 року їхня команда зазнає чергового фіаско…