КОСТИШИН: «Аналізуючи матчі, розуміємо: могли розраховувати на більше»

Головний тренер Колоса Руслан Костишин підбив підсумки першої частини сезону:

– Аналізуючи зіграні матчі, розуміємо, що могли розраховувати на більше. Тож є певна недосказаність. Якби ми грали так, як у заключній частині минулого чемпіонату та у більшості турів нинішнього, то щодо результатів та якості гри, особливо наприкінці, очок могло б бути більше. Так, був період у ході першого кола, коли нам було важкувато, однак ми все ж виправили становище у кращий бік.

Причини осінніх невдач я знайшов ще тоді, коли перше коло ще не закінчилось. Поразки від Металіста 1925, а потім і від Руха, якому ми поступились в рідних стінах, викликала відповідну реакцію у тренера. Цей був той матч, де ми програли львів’янам по всіх параметрах. Рух переграв нас повністю. Було прикро, особливо коли ти усвідомлюєш, якими були твої дії у тренувальному процесі та у психологічному плані. І розумієш, що можна було повести себе по-іншому. Адже футбол складається не тільки з фізики і тактики – є ще й психологія. Так що за цей період я беру відповідальність на себе і на свої помилки.

Вперше ми програли матч у нашому циклі, у якому не знали поразок впродовж 176 днів. Потім поступились Руху, далі – ЛНЗ. Починаючи з гри із Полтавою, у якій була нічия 2:2, у нас пішов підйом. Я розумію, що ми не вигравали у команд, яких попри чиїсь думки Колос начебто зобов’язаний обігрувати. Та до зимової перерви у чемпіонаті залишалось шість турів, в іграх яких наша команда завдала по воротах суперників 121 удар. А щодо набраних очок… Потрібно було їх здобувати максимум в матчах із тією ж Полтавою та Динамо. Кожна гра – це історія, але згаданий мною цикл є найбільш якісним в історії команди Колос Ковалівка за останніх кілька років. Так як ми грали у цей період – на атаку, відкрито – були досить яскраві матчі. Навіть попри те, що закінчувались вони внічию.

Читайте також:

КОСТИШИН: «Краснічі весняну частину чемпіонату проведе в іншій команді»

У наш колектив влилось багато нових футболістів. Хтось із них з’явився у складі Колоса з перших турів, а хтось наприкінці першого кола. Комусь ми міняли позицію вже у ході чемпіонату, роблячи висновки, що той чи інший гравець краще виглядає на новому місці, ніж на тому, яке вважалось для нього звичним. Як приклад назву Антона Салабая, який виконував функції нападника. Однак не проявляв на ній необхідних якостей. Так що у кожного футболіста, який прийшов у нашу команду, своя історія. Хоча як свідчить практика, ніколи селекція не буває на сто відсотків вдалою. Одні гравці потребують більше часу на те, аби гармонійно влитися у колектив і розуміти вимоги тренера, а є такі, що адаптовуються відразу ж. Загалом я задоволений, як зараз виглядає команда. Ми граємо у непоганий футбол. Найголовніше те, що Колос Ковалівка став справжньою командою. В ній завжди був підбір хороших футболістів.

У нас досить якісно працює селекційна служба, яку очолює Артем Засядьвовк. Так що у Колосі все це вибудовано і налагоджено давно. У клубі, до того ж, проводяться наради, на яких збираються віце-президент, представники селекційного відділу і усі тренери. Ми спілкуємось, обираємо потрібні нам кандидатури, вирішуємо ті чи інші трансферні питання тощо. Селекція – процес безперервний, постійний, і водночас вкрай важливий. Він має певні особливості. У нас немає такого, щоб подивившись на кандидата, я одноосібно сказав: Я хочу цього гравця. Або ж навпаки – сказати Його я не хочу, після чого на наступний день чи, скажімо, через тиждень колеги висувають мені доводи, переконуючи у тих чи інших гарних якостях футболіста. Я ж не можу переглянути 50 чи більше кандидатів. Цим ретельно займаються наші селекціонери, які обирають найоптимальніших, на їхній погляд, гравців. Питання придбання футболіста вирішуємо колегіально, а от останнє слово – за президентом клубу. Адже він платить гроші. Колос живе за коштами і не може конкурувати з іншими клубами. Хоча навіть якщо і може, то все ж намагається розпоряджатись грошима раціонально і правильно.

У Альбіна Краснічі затяглася адаптація? Справа в іншому: на цій позиції у нас серйозна конкуренція в особі Арінальдо Ррапая та Ніки Гагнідзе. Обидва – гравці високого рівня. Поки що вони виграють конкуренцію у Краснічі. А у той час, коли Ррапай і Гагнідзе перебували в клубному лазареті через травми, на жаль, мав пошкодження і Альбін. Тож наприкінці осінньої частини чемпіонату у нас на місці інсайда грали Олександр Демченко і Еліас Теллес. У подальшому ми на Альбіна Краснічі розраховуємо, адже це дуже якісний гравець при застосуванні пресингу та гри поміж лініями.

Спілкування з іноземцями? У нашому штабі є тренер-аналітик Дмитро Курпас, який володіє англійською мовою. Він давно працює у нашому клубі, ще за моєї першої каденції у Колосі. З іноземними футболістами ми постійно спілкуємось, проводимо й індивідуальні бесіди. Крім того, я вже вивчив деякі слова англійською – як футбольні, так і побутові, тому проблем у спілкуванні немає. Та й самі легіонери добре все розуміють з напівпогляду – коли злишся чи проявляєш інші емоції. Висловиш бувало якусь претензію двома-трьома словами – і їм все зрозуміло. А от коли відверта розмова відбувається у кабінеті, то тоді мені допомагає Дмитро.

Читайте також:

Руслан КОСТИШИН: «Було зрозуміло, що цей футболіст піде – і він пішов»

Відхід Владислава Велетня? Ця кадрова втрата серйозно позначилась, адже цей гравець робив різницю в атаці. Велетень – футболіст якісний, який провів гарний сезон. Він виконував на полі все, що я просив. Незважаючи на його дещо ексцентричну поведінку, можу сказати, що Владислав не тільки гарний футболіст, а й порядна людина. Було зрозуміло, що гравець такого рівня піде – і він пішов. Але ти розумієш, що Велетень пішов на хороші умови, аби випробувати себе на новому рівні.

Велетень у збірній? Зараз про його перспективи складно щось говорити, адже Владислав отримав дуже важку травму. Відтак з тими чи іншими роздумами щодо цього потрібно зачекати. Час покаже. Однак те, що Велетень є сильним гравцем, всі добре знають. Той факт, що за такої серйозної конкуренції у Поліссі він отримав місце в основному складі, багато про що говорить. Причому, серед його конкурентів є гравці збірної.

Молоді гравці? З нами на постійній основі тренуються хлопці, які були ще у період роботи мого попередника, Олександра Поздєєва. Вони отримують ігрову практику, і їх потрібно підпускати до основи поступово. Поки що через високу конкуренцію у них можливості регулярно грати у складі головної команди немає. Та й робити це штучним чином ми не можемо, адже у розпорядженні нашого тренерського штабу є гарний добір виконавців. Головне, що молоді резервісти плідно працюють на тренуваннях, створюючи конкуренцію і не випадаючи з робочого ритму. Це Данило Денисенко, Олексій Безручук і Владислав Шершень. Вони – невід’ємна частина основи команди. Плануємо також взяти на тренувальний збір двох гравців із Колоса U-19 – Дмитра Сухоноса і Захарія Захарківа. Все буде залежати від відсутності перебору на позиціях.

Наші футболісти користуються попитом, однак поки що детально вести мову про тих, хто піде із Колоса, зарано. Все вирішуватиметься спільно із керівництвом клубу. Наразі можу сказати лише про одного гравця. Швидше за все, Ілір Краснічі весняну частину чемпіонату проведе в іншій команді.

Команда збереться після відпустки 12 січня. Тренуватися в Україні з відомих причин не будемо, а вирушимо автобусом до Варшави. Звідти вилетимо на збір до Туреччини. Там будемо працювати впродовж місяця. За цей час проведемо вісім спарингів з командами з різних країн. Повернемося в Україну за десять днів до поновлення чемпіонату у Прем’єр-лізі. Футболістам після зборів необхідно побути вдома, і на це їм буде відведено три вихідних. А вже після цього готуватимемось у тижневому циклі до першої офіційної гри чемпіонату з Поліссям.