Максим ТАТАРЕНКО: «Битися за Чернігів на полі надзвичайно важливо для мене»
Капітан ФК «Чернігів» підбив підсумок 2025 року
Рік, що минає, став для ФК «Чернігів» багатим подіями. Команда вийшла до Першої ліги і після першої частини чемпіонату йде на 11-му місці. Підсумок року підбив голкіпер та капітан чернігівського клубу Максим Татаренко.
– Максиме, вітаємо зі званням «Тигра 2025 року» ФК Чернігів за версією вболівальників. Як тобі здається, завдяки чому, в першу чергу, ти зміг отримати таке звання?
– Дякую вболівальникам за підтримку. Думаю, це результат наполегливої праці, самовіддачі в кожному матчі та бажання завжди битися за команду. Без підтримки партнерів і тренерів цього б не було. Обіцяю, що у 2026 році намагатимуся тримати планку та додавати нашим уболівальникам позитивних емоцій. Вони їм зараз дуже потрібні.
– Який момент у 2025 році тобі особисто запам’ятався найбільше?
– Напевно, це вихід нашої команди до Першої ліги. Точніше – повернення. Ми провели велику роботу, щоб досягти цієї цілі, а в матчах з Металургом показали, що гідні цього успіху. Це були яскраві емоції. Вважаю, що нам по силах боротися в Першій лізі за місця в середині таблиці. Упевнений, що наступного року буде достатньо приводів пережити схожі відчуття.
– Опиши свої емоції після того самого сейву в серії пенальті 1/8 фіналу Кубку України з ФК Лісне.
– Це був момент чистих емоцій: адреналін, напруга й величезне полегшення водночас. Радий, що зміг допомогти «тиграм» і зробити свій внесок в історичну перемогу ФК Чернігів у Кубку України.
– Який матч у 2025 році став для тебе найскладнішим у психологічному плані?
– Кубковий матч проти Кривбасу. Ми показали досить хорошу гру проти одного з лідерів УПЛ, але поступилися в серії пенальті. Це було дуже неприємно.
– Що, на твою думку, було найкращим аспектом гри в обороні цього року, а що – найгіршим?
– Найкращим була командна дисципліна та взаємопідстраховка. Ми дедалі більше діяли як єдине ціле – це результат колосальної роботи, яку ми виконали з Валерієм Чорним. А найгіршим були окремі втрати концентрації в ключові моменти матчів. Над цим нам ще потрібно серйозно працювати.
– Як оціниш власний прогрес за підсумками 2025 року?
– Напевно, краще нехай це оцінить тренерський штаб. Але приємно, що мою гру відзначають уболівальники та журналісти. Було приємно побачити своє прізвище у збірній першої частини чемпіонату. Ще є над чим працювати, і я намагатимусь щодня ставати кращим.
– Опиши свій досвід переходу протягом року з Другої ліги до Першої.
– Це був серйозний виклик. Швидкість гри, інтенсивність і відповідальність відчутно зросли. Також варто зазначити, що рівень Першої ліги цього сезону став значно вищим. Ворскла, Чорноморець, Інгулець, Лівий Берег – команди, які ще навесні грали в УПЛ. Буковина та Агробізнес уже готові конкурувати у найвищому дивізіоні. І ФК Чернігів на їхньому фоні виглядав дуже гідно.
– Над чим голкіпери клубу разом із тренерським штабом працювали найбільше цього року?
– Над грою ногами. Тренерський штаб вимагає від нас виходити з оборони переважно через короткий і середній пас. Це важлива частина нашої ігрової концепції, тому вимоги тут дуже високі.
– У 2025 році ти на повноцінній основі став капітаном ФК Чернігів. Як це відбулося?
– Перед стартом сезону 2025/26 відбулося традиційне голосування, і хлопці обрали мене капітаном. Це дуже приємно й відповідально водночас, тому намагаюся не підвести команду.
– Що для тебе означає бути капітаном ФК Чернігів у такий період?
– Це велика честь і відповідальність. У мене є татуювання з символами міста, і битися за це місто на полі – надзвичайно важливо для мене.
– Як змінився колектив протягом року – на полі та поза ним?
– Команда дуже зміцніла. На полі ми стали більш злагодженими, краще розуміємо один одного й підтримуємо у складні моменти. Поза полем – стали справжніми друзями, на яких можна покластися в будь-якій ситуації. Як нещодавно сказав наш тренер, колектив – це візитна картка ФК Чернігів. Те, чим клуб вирізняється серед інших.
– Що цей рік розповів тобі про характер – твій і команди?
– Цей рік показав, що мій характер міцніший, ніж я думав. Я зміг залишатися зосередженим і рішучим навіть у складні моменти. Щодо команди – ми довели, що здатні об’єднуватися й долати труднощі разом. Ми не можемо у 2026 році виходити на поле просто так. Ми – прикордонне місто, де люди щодня борються з ворогом і наслідками його атак. І ми маємо в кожному матчі битися за них і для них, віддаватися на 200%.
– З яким настроєм і очікуваннями команда входить у 2026 рік?
– З вірою у власні сили та бажанням продовжувати рости. Що буде далі – покаже час, але команда точно готова до нових викликів і цікавих пригод на футбольному полі.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Все залежить від фактора війни
Форвард збірної України не збирається йти з Італії, повідомив Джанлука ді Марціо
