Провал Динамо, хід ЛНЗ, Проспер та Кривбас

14 грудня чемпіонат України вирушив на заслужений відпочинок: на зимові канікули. Сезон УПЛ відновиться аж наприкінці лютого. До того часу провідними на наших футбольних широтах будуть контрольні матчі, переходи, відставки та чутки. Ну, усьому свій час. Хоча прямо зараз - чудовий, практично ідеальний час для підбиття підсумків. Підсумків зіграного, виграного та програного.

Ми не могли прогаяти цю можливість – підбити підсумки. Тому пропонуємо до вашої уваги першу частину сезону чемпіонату України – у цифрах, емоціях, словах, враженнях. Загалом, вичавки та висновки з колишнього. Найбільш значущі, найпам'ятніші на наш погляд.

Головний висновок – зимове чемпіонство ЛНЗ

У пасиві черкаської команди на даний момент – лише три поразки. Можливо, приставка «лише» в даному випадку й не дуже доречна, адже у «Шахтаря», який має однакову кількість очок із підопічними Віталія Пономарьова, у пасиві одна невдача. Ось у цьому випадку доречніше говорити «лише». Але річ у тому, що за трьох поразок в активі ЛНЗ аж 11 перемог. Такою кількістю вікторій у першій частині цього сезону не може похвалитися ніхто інший. І, разом з тим, до п'ятого туру в пасиві черкасців вже було дві поразки. І одна з них – великий влет одній з найгірших команд сезону – «Олександрії» (1:4). Навряд чи після того, п'ятого туру хтось всерйоз міг спрогнозувати, що ЛНЗ після 16 туру лідируватиме в УПЛ.

Однак у восьмому турі трапилося майже незбагненне: ЛНЗ на виїзді розніс під горіх «Шахтар». І з того часу черкаська команда повільно, але впевнено почала розчищати на Олімпі місце під себе.

Після того пам'ятного поєдинку «фіолетові» лише раз схибили – у матчі проти «Карпат» (поразка 0:1). Однак туром пізніше було бито «Динамо», після чого стало зрозуміло, що ЛНЗ – це, як мінімум, не локальна вискочка. Це дуже серйозний претендент на медалі.

За рахунок чого стався такий прорив черкаської команди? Почнемо з того, що за вітчизняними мірками ЛНЗ не можна назвати низько бюджетним колективом. Гроші там є. І гравці добротні є. І минулу літню трансферну кампанію було проведено дуже кваліфіковано. До цього всього залишилося «підтягнути» не лише кваліфікованого (адже Григорчук був сто разів профі), а й такого тренера, який прийдеться до «двору», який виявиться менш прямолінійним, ніж його попередник, і водночас більш заточений і на чорнову роботу, і на роботу з молоддю.

Як виявилось, із колишнім тренером «Руху» ЛНЗ поцілив у яблучко. Пономарьов зумів досить оперативно стабілізувати склад, чітко налагодити гру в обороні. Саме від надійної оборони танцював ЛНЗ у більшості поєдинків сезону. Плюс – ставка на швидконогих гравців атаки, а насамперед Проспера та Ассінора, і тому казка перетворилася на реальність. Так, «медалей після першої частини сезону не дають», - як чітко наголосив наставник «фіолетових». Але є стійке переконання, що на фініші сезону ЛНЗ буде з медалями. Навіть попри втрату Проспера.

Головне розчарування: провал Динамо

Ну, тут двох думок не може бути. Чинний чемпіон на проміжному фініші опинився лише на четвертій позиції у таблиці. І ця позиція може бути ще нижчою, якщо УАФ таки ухвалить «Металісту 1925» і «Вересу» дограти не дограний матч, і в тому матчі харків'яни візьмуть гору.

Чому ж трапився з «біло-синіми» такий очевидний провал, такий очевидний регрес? Однозначно на це питання й не даси відповіді. До п'ятого туру все було чудово: команда Олександра Шовковського лідирувала, маючи максимум. Але далі розпочався спад. П'ять нічиїх поспіль. П'ять! У деяких із цих нічийних матчів динамівцям відверто не пощастило, у деяких вони провалили кінцівку, у деяких вони справедливо могли нарікати на суддівство, але факт залишився фактом: команда помітно просіла. І, що очевидніше, після чудового минулого сезону Шовковський почав втрачати роздягальню, і майже публічний конфлікт з Ярмоленком – яскраве тому підтвердження.

Проте після нічийного синдрому «Динамо» розгромило «Кривбас» – тодішнього лідера. Здавалося, що справи йдуть на виправлення. Але це лише здавалося. Далі кияни програли у «класичному», потім – ЛНЗ, потім «Колосу», потім провалилися у Лізі конференцій, наслідком чого стала відставка Шовковського та всього його тренерського штабу.

Цілком можливо, що відставка СаШо – запізніла, бо вже після п'ятого-шостого туру було видно, що і з Шовковським щось не так, і з його підопічними. Втратилася хімія, як модно казати.

Але після відставки Шовковського «Динамо» не стало грати краще. За виконуючого обов'язки наставника Ігоря Костюка «біло-сині» програли «Полтаві». Та й по суті новий тренер нічим новим не запам'ятався. Ну, хіба що намагався омолодити склад. Але якось невпевнено намагався, якимись половинчастими були його рішення. Власне, як і все «Динамо» зразка осені-2025.

Найкращий матч: Шахтар – ЛНЗ (1:4), Динамо – Кривбас (4:0)

Дуже складно вибрати най-най поєдинок, хоча, з іншого боку, вибір не такий вже й великий. Порадившись між собою, ми вибрали, точніше, виокремили із загального тла, два поєдинки. Це розгром «Шахтаря» у номінально домашній грі з ЛНЗ та розгром динамівцями «Кривбасу».

Підопічні Арди Турана дуже академічно розпочали гру проти опонента. Мовляв, не миттям, то катанням, але свого доб'ємося. Тобто, якщо і не швидкими атаками, і ще швидшим просуванням м'яча, то хоча б за рахунок територіальної переваги та володіння, нехай і холостого, цим м'ячем. Та фіг там! Вже з перших хвилин гри «фіолетові» сміливо пішли в атаку й запресингували суперника. До такої зухвалої манери гри «помаранчево-чорні» виявилися банально не готовими, а їхній наставник за всю гру так і не зумів знайти план «Б». Проспер у тій зустрічі затероризував оборону «гірників». Саме звідти ростуть ноги у переходу цього футболіста до «Шахтаря». Ну і саме з цього матчу ростуть ноги у лідерства ЛНЗ у чемпіонаті.

Динамівці грали з «Кривбасом» після п'яти поспіль нічийних осічок, тоді як «Кривбас» на той час очолював таблицю. Такими мотивованими, зібраними та по-спортивному злими динамівці цього сезону ще не були, як у тій грі. І вже не будуть до зимових канікул. Вперше «біло-сині» без провалів відіграли матч, як кажуть у подібних випадках, від дзвінка до дзвінка. І непогана команда ван Леувена просто не мала шансів. Жодного. А ветеран Ярмола як єдиний форвард – шик і блиск.

Найкращий гол: з матчу Кривбасу та Кудрівки

В даному випадку визначити найкраще взяття воріт ще складніше, ніж визначити найкращий поєдинок. Але ми все ж таки спробували. І ось що з цього вийшло. Нинішнього сезону було багато красивих голів. І після чумних штрафних ударів – Демченко з «Епіцентру» у грі проти «Полтави», і після блискучих індивідуальних дій – Еліас у матчі проти «Епіцентру», і таке інше, але ось гол «Кудрівки» у ворота «Кривбасу» - це, на наш погляд, справді щось.

То був удар із центру поля, під час розіграшу м'яча після пропущеного голу. «Кудрівка» беззастережно програвала 0:3, до кінця матчу – пару хвилин, і Думанюк чи то від досади, чи то від безвиході зарядив із центру поля по воротах. Зарядив так, що м'яч перелетів півполя і поцілив у перекладину, а потім – у голову голкіпера Кемкіна, і вже від його голови – у сітку воріт. У нашому чемпіонаті давно не забивали таких м'ячів.

Головна сенсація: поразка Динамо від Полтави

З одного боку, чемпіон країни, який до того ж виступає у рідних стінах, до того ж напередодні гри змінив Шовковського на Костюка, що мало мотивувати чинного чемпіона. З протилежного боку – абсолютно найгірша практично за всіма ігровими та неігровими показниками «Полтава», яка казна-як опинилася в елітному дивізіоні. І ось ця абсолютно найгірша команда сезону загнала чинного чемпіона за Троєщину. Після гри Костюк визнав закономірність перемоги гостей. Мовляв, вони виявилися фізично ліпше готовими, а «ми сьогодні не готові до такої боротьби».

Головне відкриття: Кривбас та Проспер

Після відходу з криворізької команди Юрія Вернидуба та багатьох гравців, які робили погоду в команді, а також після зміни «вектору» розвитку – з українського на латиноамериканський, була підозра, що «Кривбас» у новому сезоні посиплеться.

Ця підозра посилилася ще й тому, що команду очолив сумновідомий Патрік ван Леувен, який на двох попередніх робочих місцях провалився (у «Шахтарі» та «Металісті 1925»). Проте нідерландському фахівцю вдалося знову увійти до тієї ж води. Під його керівництвом з'явився фактично новий «Кривбас» – гострий, цікавий та амбітний. Якийсь час «Кривбас» навіть очолював пелотон, а на зимові канікули колектив ван Леувена йде на високому п'ятому місці. Респект.

«Шахтар» накупив чергових дорогих і шалено перспективних бразильців, але по-справжньому запалив у першій частині сезону вінгер ЛНЗ Проспер. Цього літа нігерійський атакуючий півзахисник був куплений черкаським клубом у португальської «Візели» за 700 тисяч євро, а цієї зими проданий «Шахтарю» за 4,4 млн євро. Відмінний показник і роботи скаутів черкаського клубу, й роботи самого Проспера в УПЛ. «Для Проспера межа – лише небо. Якщо продовжить у тому ж дусі, то я не знаю, де він опиниться після двох-трьох років», - ось так охарактеризував уже колишнього одноклубника Ассінор. Охарактеризував ще до переходу до «Шахтаря». Ну, частка істини в цих словах є: Проспер майже поодинці порвав «гірників». Подивимося, що буде далі.

Головний парадокс: Карпати та Рух

Після повернення «зелено-білого» клубу в УПЛ саме він став себе позиціонувати головним клубом Львова, натомість «жовто-чорний» львівський клуб опинився у загоні. Більше того, минулого року було оголошено про злиття «Карпат» та «Руху». Точніше, про поглинання «головним» львівським клубом «неголовного».

Оголошення те виявилося за фактом порожньою балаканиною, проте найкращі гравці «Руху» опинилися в «Карпатах». І ще у деяких командах. Наприклад, у ЛНЗ, де опинився і колишній тренер «рухівців» Пономарьов. Саме «Руху» прогнозували боротьбу за збереження прописки, тоді як «Карпатам» із їхнім прогресивним тренером Владиславом Лупашком – боротьбу за зону єврокубків.

Але насправді все виявилося інакше. На проміжному фініші обидві львівські команди опинилися з однаковим багажем набраних очок. І якщо «Рух» такому стану речей може лише радіти, точніше, зловтішатися, то ось «Карпатам» не до сміху. Найімовірніше, у «зелено-білих» незабаром з'явиться новий тренер.

Головний регрес: Олександрія

Важко було очікувати, що, здобувши історичне друге місце в чемпіонаті, «Олександрія» зможе втримати таку високу планку. Не змогла. І на це знайшлися об'єктивні причини: масовий відтік гравців. І всього тренерського штабу, який перекочував до «Полісся». Нинішня «Олександрія» - це вже зовсім не та команда, що виблискувала минулого сезону. Від тієї блискучої команди залишилися, хіба що, Цара з Булецою та тінь Ковальця. А маловідомий тренер Нестеренко через цілком об'єктивні причини не зміг стати «новим Ротанем».

Проте таке очевидне падіння все ще чинного віце-чемпіона країни – на передостаннє місце в таблиці – навряд чи можна було очікувати. Але падіння сталося. І не факт, що «міщани» матимуть змогу вибратися з цієї ями.

Головне питання: що є нинішній Шахтар?

Після похмурого та невиразного минулого сезону Марино Пушич прогнозовано покинув «Шахтар». Йому на зміну прийшов теж молодий, але начебто в рази амбітніший Арда Туран. «Як Дієго Симеоне в обороні, і як Луїс Енріке в атаці», – ось тавро, яке намертво приклеїлося до турецького фахівця з перших днів його роботи в «Шахтарі».

І ось тепер, через майже півроку роботи Турана з донецькою командою, все ще не можна сформулювати, яким саме є цей тренер, і чи вгадав «Шахтар», запросивши його до себе.

Туран мав форсувати підготовку до сезону, бо його новій команді довелося першою з УПЛ боротися на євроарені. Туран блискуче впорався із форсуванням форми своїх підопічних, проте далі почався спад. Наслідком чого став виліт із кваліфікації Ліги Європи. І виліт із Кубка України.

За фінансовими можливостями «Шахтар» – беззаперечний лідер нашого чемпіонату, і вже конкретно під Турана купувалися нові гравці. Але поки що ні Арда Туран, ні його команда не залишають відчуття фаворитів, гегемонів нинішнього сезону. Ні в найслабшому єврокубку, ні на внутрішній арені. Те, як команду Турана розібрав на запчастини Пономарьов зі своїм ЛНЗ – дуже показово. Проте не лише Пономарьову програв свою тренерську дуель турецький тренер. Ван Леувену він її програв, і Бартуловичу, та й Ротаню з Лупашком. Загалом, поки що незрозуміло, який саме цей фахівець. І цей «Шахтар». Навесні, напевно, дізнаємося.