Тайсон та ще 7 тріумфаторів Кубку Лібертадорес, які пограли в Україні

Наприкінці листопада у перуанській столиці Лімі відбувся фінал 66-го за рахунком розіграшу Кубку Лібертадорес – найпрестижнішого футбольного клубного турніру Південної Америки. Участь у вирішальній сутичці взяли Палмейрас та Фламенго, а переможцем виявилися “стерв'ятники”, які здолали опонента завдяки єдиному м'ячу екс-футболіста Реала, Манчестер Сіті та Ювентуса Даніло.

У цьому фіналі за Фламенго також зіграв 27-річний колумбійський вінгер Хорхе Карраскаль, котрий мав у минулому безпосереднє відношення до українського клубного футболу. І це шикарна нагода поговорити про тих, хто ще вигравав Кубок Лібертадорес серед гравців, котрі виступали у вітчизняній Прем'єр-лізі…

Хорхе Карраскаль

Вихованець академії Мільонаріоса Хорхе Карраскаль опинився у Європі влітку 2016 року, коли його покликали продовжити свій футбольний розвиток у юнацькій команді Севільї. З Іспанії технічного та швидкого вінгера й привезли в Україну Карпати, які влітку 2017-го спершу орендували південноамериканця, а через 12 місяців викупили його контракт повноцінно за 2 мільйони євро.

У стані Карпат Карраскаль швидко продемонстрував свій талант та лідерські якості. Колумбієць феєрив у атаці “левів”, внаслідок чого інтерес до нього виник навіть у вітчизняних грандів – Динамо та Шахтаря. Однак далі пліток у ЗМІ справа тоді так і не зайшла, а другий сезон в УПЛ Хорхе провів вже значно гірше, плюс до всього у Карпат виникли проблеми із виплатою грошей за його трансфер Севільї.

У січні 2019 року Карраскаль поїхав в оренду у Рівер Плейт, незабаром був викуплений цим клубом, а у лютому 2022-го, за декілька днів до початку повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну, поїхав грати на болота за тамтешніх «коней». У країні 404 Карраскаль провів три із половиною роки, й лишень влітку 2025-го за 12,5 мільйонів євро перебрався до Фламенго. Цей перехід дозволив Хорхе нарешті розжитися по-справжньому топовими трофеями. Зі «стерв'ятниками» вінгер став чемпіоном Бразилії, а нещодавно виграв ще й Кубок Лібертадорес. Хто знає, можливо, після цього у Хорхе виникне ще один шанс спробувати власні сили у Європі…

Луїс Адріано

Центрфорвард Луїс Адріано опинився в Україні у березні 2007 року, коли Шахтар виплатив за нього Інтернасьоналу компенсацію у розмірі 3 мільйонів євро. Незважаючи на проблеми з реалізацією моментів, Адріано вдалося стати найкращим бомбардиром “гірників” в історії, виграти із командою безліч національних трофеїв, а також Кубок УЄФА-2009, а влітку 2015 року перебратися за 14 мільйонів євро в Мілан.

У італійському гранді справи в бразильця відверто не задалися, й через півтора роки він, як і багато південноамериканських гравців, відзначився крайньою нерозбірливістю у своїх кар'єрних шляхах – відбув грати на росію за спартак. Але влітку 2019-го Луїса за 1 мільйон євро викупив Палмейрас, де нападник провів надзвичайно успішні наступні два із половиною роки. За цей період Адріано двічі вигравав Кубок Лібертадорес, причому в обох випадках грав безпосередньо у фіналах, провівши повні поєдинки від свистка й до свистка.

На початку лютого 2022-го Луїс Адріано повернувся до Європи, ставши футболістом турецького Антальяспора. Там затримався лишень на рік, не маючи великих успіхів. Потім повернувся на батьківщину, пограв ще півтора роки за Інтернасьонал та Віторію, і з літа 2024-го опинився у статусі вільного агента. Через рік пошуків нового клубу Луїс Адріано офіційно оголосив про завершення кар'єри. Поки що про подальші плани 38-річного екс-форварда Шахтаря нічого не відомо…

Алан Патрік

Центральному півзахиснику Алану Патріку вдалося виграти Кубок Лібертадорес ще в ранньому віці. У 2011 році, коли хавбеку було всього 20, він у складі Сантоса дістався фіналу найпрестижнішого клубного турніру Південної Америки, який на той момент складався із двох матчів. У першому протистоянні з уругвайським Пеньяролем (0:0) Патрік вийшов на поле на заміну на заключні 11 хвилин матчу, а весь поєдинок у відповідь провів на лаві запасних.

Влітку 2011 року Алан Патрік за 4 мільйони євро перебрався до Шахтаря, але в донецькій команді заграти одразу не зумів. Тривалий час півзахисника віддавали в оренду різним бразильським клубам, а важливою фігурою для “гірників” в Алана вдалося стати вже після відходу з Шахтаря Мірчі Луческу. Увагу на здібності Патріка звернув Паулу Фонсека, котрий замінив титулованого румунського фахівця, внаслідок чого бразильський хавбек на декілька років перетворився на одного із ключових виконавців “помаранчево-чорних”.

Не виключено, що у Шахтарі Алан Патрік міг би й закінчити кар'єру, однак у квітні 2022-го хавбек був змушений покинути донецький клуб через початок повномасштабної війни в Україні. Його за 2 мільйони євро підписав Інтернасьонал, де 34-річний Патрік виступає й досі, маючи контракт із терміном дії до кінця наступного року.

Дуду

А ось талановитий бразильський вінгер Дуду переїжджав до України у молодому віці, ще не будучи переможцем Кубку Лібертадорес. В серпні 2011-го Динамо заплатило 5 мільйонів євро, аби викупити в Крузейро контракт невисокого, проте надзвичайно технічного футболіста, але той у столиці України заграти так і не зміг.

На початку 2015-го Динамо за 3 мільйони євро продало Дуду в Палмейрас, вважаючи, що цей футболіст так і не зможе розкритися на топ-рівні. Але незабаром вінгер довів хибність такої думки. Дуду став одним із лідерів та улюбленцем фанатів Палмейраса, із яким чотири рази ставав чемпіоном Бразилії та двічі вигравав Кубок Лібертадорес.

На даний момент 33-річний Дуду все ще продовжує грати у футбол на найвищому рівні у рідній для нього Бразилії. Наразі він має контракт до кінця 2027 року із Атлетіко Мінейро, у складі якого в сезоні-2025 вирішував зовсім не найвищі завдання, а в більшій мірі боровся за збереження для “півників” прописки в еліті, які зуміли практично в останній момент кваліфікуватися в перший етап Південноамериканського кубку-2026 (своєрідний аналог Ліги Європи УЄФА).

Бернард

А ось ще один чинний 33-річний футболіст Атлетіко Мінейро – Бернард – перебирався в Україну як абсолютна зірка. У 2013 році вінгеру у лавах “півників” поталанило виграти Кубок Лібертадорес у непростій дуелі із парагвайською Олімпією. Тоді на виїзді Атлетіко Мінейро програв 0:2, а вдома взяв реванш з таким же рахунком, і для визначення переможця була потрібна серія пенальті, де успіх супроводжував бразильців – 4:3.

Влітку 2013 року Атлетіко Мінейро на хвилі слави зумів вигідно продати Бернарда в Україну. 25 мільйонів євро за вінгера виклав Шахтар, переписавши свій клубний рекорд за найбільш дорогим новачком. Однак у стані “гірників” Бернард тривалий час не міг знайти себе, оскільки Мірча Луческу не бачив цього футболіста у складі. Подейкували, що придбання Бернарда було особистою примхою власника клубу Ріната Ахметова, а Луческу виступав проти нього, через що в подальшому спеціально “маринував” коштовного новачка на лаві запасних.

Справи на краще для Бернарда, як і для Алана Патріка, у Шахтарі пішли, коли донецьку команду очолив Паулу Фонсека. Технічний вінгер на якийсь час навіть перетворився на одного з лідерів атаки “помаранчево-чорних”, але… У 2018 році в Бернарда закінчився контракт із Шахтарем, а підписувати нову угоду футболіст відмовився, після чого поїхав у Евертон. В АПЛ заграти у Бернарда не вийшло, й через три сезони його за 1 мільйон євро продали в ОАЕ. Ще через рік бразилець опинився у Панатінаїкосі, а з літа 2024-го знову захищає кольори рідного для себе Атлетіко Мінейро…

Жуліано

Атакувальний центральний півзахисник Жуліано також перебирався в Україну вже як володар Кубку Лібертадорес. У 2010 році він у складі Інтернасьонала взяв участь у фінальних битвах за престижний трофей із мексиканською Гвадалахарою. Тоді “колорадос” виграли у обох матчах – 2:1 на виїзді та 3:2 вдома, – а Жуліано забивав у кожному з цих поєдинків.

На початку січня 2011 року Жуліано за 11 мільйонів євро перейшов у Дніпро. В Хуанде Рамоса бразилець був одним із найважливіших футболістів першої команди, провівши за дніпрян 108 офіційних матчів, у яких забив 19 м'ячів та віддав 18 результативних передач. Відомо, що ще влітку 2013-го Жуліано звертався із офіційним листом до тодішнього власника Дніпра Ігоря Коломойського, просячи про відхід з клубу. Бразилець мотивував це тим, що його дружина так і не змогла адаптуватись до життя в Україні. Але Коломойський відмовився продавати Жуліано, внаслідок чого той, відігравши ще один сезон за Дніпро, не побажав продовжувати контракт із клубом. Дніпряни були змушені продати Жуліано у Греміо за зниженою ціною – за 6 мільйонів євро, аби не втратити хавбека безкоштовно.

Примітно, що через два роки Жуліано, родині якого нібито погано жилося в Україні, погодився перебратися до росії, де рік провів за зеніт… Далі бразилець продовжив “збирати на безбідну старість”, виступаючи в Туреччині за Фенербахче та Істанбул Башакшехір, а також у Саудівській Аравії за Аль-Наср. На батьківщину хавбек повернувся у 2021-му. Спершу виступав за Корінтіанс, потім – за Сантос, а з початку цього року є гравцем Атлетіко Паранаенсе, якому допоміг повернутися до Серії А, фінішувавши на другому місці в Серії Б.

Тайсон

Вінгер Тайсон ставав володарем Кубку Лібертадорес ще у 2010 році, на початку своєї професійної кар'єри. Тоді 22-річний вінгер взяв участь в 11 матчах турніру, проте переважно виходив на заміни, відігравши лишень 428 хвилин. У обох фіналах проти Гвадалахари Тайсон грав, але на відміну від партнера по команді Жуліано, який також незабаром опинився в Україні, не забивав.

Наприкінці серпня 2010 року Тайсон за 6 мільйонів євро перебрався в Металіст, де досить швидко зумів проявити себе, хоча тодішньому коучу харків'ян Мирону Маркевичу й довелося повозитися із проблемним легіонером, котрий дуже часто демонстрував власні емоції та скаржився на різні обставини. Як би там не було, але Тайсон зумів стати одним із лідерів Металіста, а на початку 2013-го за 15 мільйонів євро перейшов до Шахтаря, де відіграв наступні вісім років та встиг стати знаковою фігурою для сучасної історії “гірників”.

Від'їзд Тайсона з України стався у квітні 2021 року. «Гірники» погодилися відпустити вінгера в Інтернасьонал вільним агентом, оскільки до цього футболіст почав створювати проблеми для клубу в роздягальні. Сам Тайсон згодом визнав, що мав піти більш гідно та красиво, проте він залишався таким, яким він і був із самого початку. Після двох років на батьківщині Тайсон все ж таки повернувся до Європи, і з січня 2023-го виступає за грецький ПАОК. У свої 37 років бразилець все ще є важливою фігурою для своєї команди та отримує стабільну ігрову практику.

Марлон Сантос

30-річний центрбек Марлон Сантос й нині виступає в УПЛ. Він є футболістом Шахтаря, який влітку 2021 року віддав за його підписання 12 мільйонів євро Сассуоло. У команді Роберто Де Дзербі бразилець був ключовою фігурою, але після початку повномасштабної фази російсько-української війни Марлон Сантос вважав за краще залишити стан “гірників”. Він виступав в Італії за Монцу, у Бразилії за Флуміненсе та у США за Лос-Анджелес. Писали навіть, що Марлон розірвав контракт із Шахтарем, проте за фактом влітку 2025-го центрбек повернувся до табору “помаранчево-чорних”.

Володарем Кубку Лібертадорес Марлону Сантосу поталанило стати у 2023 році, коли він грав за Флуміненсе. Тоді “триколірні” у фіналі турніру в додатковий час із рахунком 2:1 обіграли аргентинський Бока Хуніорс. Сам Марлон той поєдинок розпочинав на лаві запасних, але на 52-й хвилині вийшов на заміну через травму Феліпе Мело.

Примітно, що поки що статус володаря Кубку Лібертадорес не надто й допомагає Марлону Сантосу у боротьбі за місце в основі Шахтаря. Турецький наставник “гірників” Арда Туран бачить у досвідченому бразильці лишень футболіста найближчої ротації…

Текст: meta.ua