Олег ОЧЕРЕТЬКО: «Арда Туран вимагає брати все і зараз»

Нинішній сезон, без сумніву, вже можна занести в актив 22-річного Олега Очеретька. Півзахисник не тільки став основним гравцем «Шахтаря», але й дебютував у складі головної команди країни. Тому сайту Sport.ua було цікаво поспілкуватися з футболістом про його кар'єрний ріст.

У нашій розмові читачі дізнаються про боротьбу за чемпіонство в УПЛ, плани «гірників» у Лізі конференцій і, звичайно ж, про перспективи збірної України потрапити на чемпіонат світу 2026 року.

– Олеже, вітаємо тебе і команду з черговою перемогою в Лізі конференцій.
– Дуже дякую. Однак емоції вже вщухли, команда сконцентрована на наступному поєдинку.

– «Шахтар» вважався однозначним фаворитом у матчі з «Хамрун Спартанс». Наскільки складним був поєдинок проти мальтійської команди?
– Ми з самого спочатку розуміли, що буде непросто, коли вийшли випробувати поле, яке було, м'яко кажучи, не найкращої якості. Ми аналізували дії суперника і, в принципі, розуміли, чого від них чекати. У першому таймі мальтійці непогано пресингували, не даючи нам, як ми того хотіли, вийти в атаку, також вони намагалися створити небезпеку біля наших воріт. Але коли в другому таймі ми адаптувалися, то почали набирати обертів і довели справу до логічного завершення.

– Ти вийшов на поле на другу 45-хвилинку. Про що просив тебе Арда Туран?
– Він дав план дій, які були скориговані після першого тайму, сказав навіть куди і кому потрібно бігти (посміхається) і побажав удачі.

– Склалося враження, що, часом, ти виконував функції центрфорварда...
– (Посміхається.) По ходу другого тайму ми непогано заплутали суперника, оскільки всі мінялися своїми позиціями. Якщо я біг вперед, то був упевнений, що хтось мене підстрахує.

– Ця перемога (2:0) вивела «Шахтар» у плей-офф Ліги конференцій. Але які у команди плани, щоб зайняти місце у першій вісімці, яке дає право розпочати виступ з 1/8 фіналу?
– Я не люблю загадувати. Попереду нас чекає непростий поєдинок проти хорватської «Рієки». І вже за його підсумками можна буде говорити щось конкретне.

– Перед «Рієкою» у вас не менш важлива гра в чемпіонаті проти «Епіцентру». Чому кажу важлива, оскільки конкуренти не дрімають...
– Повністю згоден. Ми прекрасно пам'ятаємо, яким складним був матч з цим суперником у першому колі. Тому «Шахтар» буде сконцентрований на цій грі найсерйознішим чином.

– Вітчизняні фахівці відзначають той момент, що бразильці «Шахтаря» більше викладаються в єврокубках, ніж у чемпіонаті України. Це про можливу недооцінку суперника?
– Думаю, це помилкова думка. Наш головний тренер не дає нам відпочивати (посміхається). Він дуже серйозно ставиться до процесу і бачить, хто і як працює на тренуваннях. Поблажок ні у кого немає. Його робота в побудові командної гри «Шахтаря», яку він хоче бачити, ще далеко не закінчена. Тому про якусь розслабленість або недооцінку суперника не може бути й мови.

– Зараз «Шахтар» у турнірній таблиці за втраченими очками ділить перше місце з ЛНЗ. Це буде ваш головний конкурент у боротьбі за золоті медалі?
– Думаю, так. Черкаська команда в першому колі виграла і у нас, і у «Динамо», а це говорить про великий потенціал ЛНЗ. У них добре поставлена гра, тому в суперництві з цим опонентом у весняній частині чемпіонату буде непросто.

– Що скажеш про нинішню інтригу в УПЛ, коли на високі місця претендує не менше восьми команд?
– Це цікаво, перш за все, вболівальникам. Подібної картини за історію чемпіонатів, напевно, взагалі не було.

– Зараз тебе можна назвати твердим гравцем першої команди. А пам'ятаєш свій перший матч за «Шахтар» в основному складі?
– Звичайно. Це була зустріч з «Металістом 1925» в серпні 2022 року. Було дуже приємно, хоча занести той поєдинок собі в актив важко, оскільки я вийшов на поле на останні 15 хвилин, отримав жовту картку, а сам матч завершився внічию – 0:0.

– Цей період припав на той час, коли команду очолював Ігор Йовічевич, і він тобі, в принципі, довіряв. А чому ти пішов на другі або на треті ролі при Марино Пушичі?
– Мені важко сказати. Ніхто нічого не пояснював. Напевно, боснійському наставнику не подобалася моя гра. Тут причин може бути багато, але я про це нічого не знаю.

– Оренду в «Дніпрі-1», а потім у «Карпатах» можеш занести собі в актив?
– Безумовно. Я багато грав, набирався досвіду на високому рівні. У цих командах у мене повірили. Я став дорослішим. Можливо, і це зіграло свою роль у тому, що зараз у «Шахтарі» я часто виходжу на поле.

– Повертаючись до Арди Турана, хотів запитати, у чому сила цього наставника?
– Містер приділяє дуже багато уваги дрібним деталям у діях команди. Як приклад, гра в обороні. З огляду на наш атакувальний потенціал, зараз ми дуже ретельно працюємо над поліпшенням оборонних взаємодій. Все логічно: якщо команда не пропускає, то у неї більше шансів перемогти.

– Туран вже знає якісь слова українською мовою?
– Так. Наприклад, «доброго ранку», «смачного», «як справи»...

– А щось гаряче?
– Принаймні, я цього від нього не чув (посміхається).

– Арда Туран у процесі роботи наводить приклади зі своєї ігрової кар'єри, коли він, припустимо, виступав за «Атлетіко» або «Барселону»?
– Так. Були різні історії, головним підсумком яких є те, що тренер просить, або навіть, скажімо, вимагає від нас брати все і зараз, інакше другого шансу може не бути.

– Цього року ти дебютував за збірну України. Поділися емоціями, які ти відчував, коли виходив на заміну в поєдинку з Францією?
– Тільки позитивні. Я й не розраховував зіграти у цьому поєдинку. У мене в голові була думка, що Сергій Ребров довірить мені зіграти вже в наступному матчі проти Азербайджану.

– Але тут тобі сказали переодягатися?
– Абсолютно вірно.

– Серце почало битися частіше?
– (Сміється.) Не сказав би. Але те, що я був щасливий і гордий, таке відчуття було.

– Під час відбірного турніру збірна України отримувала чимало критики. Ти був з цим згоден?
– Чесно кажучи, я не читаю новини, щоб зайвий раз не засмучуватися або не розслаблятися, залежно від того, що пишуть журналісти.

– Уже в третьому своєму поєдинку за національну команду ти відзначився забитим м'ячем у воротах Ісландії. Кому цей гол присвятив?/
– Дружині (посміхається).

– У підсумку збірна України пробилася до плей-оф відбірного турніру. Що скажеш про Швецію, з якою нам доведеться зіграти 26 березня в півфіналі?
– Упевнений в одному, що це буде цікавий матч. Суперник дуже непростий, але нехай це не будуть звичайні слова, але збірна України буде налаштована пройти далі, щоб ще на крок наблизитися до мрії потрапити на чемпіонат світу.

– Не можу, звичайно, не запитати і про потенційних опонентів збірної України, якщо вона проб'ється на чемпіонат світу. Нідерланди, Японія, Туніс. Як тобі компанія?
– Хороша. Мені подобається (посміхається).

– У цьому квартеті Україна може бути одним з фаворитів на вихід з групи?
– Все може бути, але про це поки що рано говорити. Ми дуже хочемо потрапити на ЧС-2026, і з цією думкою будемо готуватися до матчу проти Швеції, а далі, як то кажуть, подивимося.

– Яка твоя футбольна мрія?
– Я просто хочу насолоджуватися грою в футбол.