Відомий тренер: «Динамівське серце – на першому місці для Суркісів»

Вчора київське «Динамо» зазнало чергової поразки у Лізі конференцій УЄФА. Підопічні Ігоря Костюка поступились у виїзному матчі італійській «Фіорентині» – 1:2.

Враженнями від гри з кореспондентом Sport.ua поділився ексдинамівець, а нині наставник «Олександрії-2» Володимир Шаран.

– Ми прекрасно розуміли, що «Фіорентина» вважалась фаворитом у цьому поєдинку. Незважаючи на те, що у чемпіонаті Італії вона дуже кепсько грає і знаходиться на останньому, 20-му, місці у турнірній таблиці. У флорентійської команди дійсно є проблеми – проблеми у захисті. Якщо говорити про перший тайм, то індивідуальна майстерність гравців «Фіорентини» давалась взнаки. Нападник Мойзе Кін забив гарний м’яч, зробивши внесок у перемогу його команди. До перерви «Динамо» діяло якось невпевнено, а от у другому таймі кияни мені сподобались. Вони грали непогано, виглядали впевненіше і забили красивий м’яч. Але знову ж таки: не вистачило того досвіду, який повинен бути у таких іграх. Все вирішила індивідуальна майстерність, хороша передача і завершальний удар. На підборі наш Микола Шапаренко не очікував, що м’яч відскочить у той бік – і він не встиг на добиванні. В цілому ж, повторюсь, у другій половині поєдинку «Динамо» сподобалось.

– Тренерська рука Ігоря Костюка у цій грі в чомусь вже позначилась?

– Ще надто мало часу пройшло для того, щоб це проявилось. Ігор Костюк ще після першої ж поразки від «Полтави» сказав, що команда фізично не готова і що потрібно діяти інакше – швидше працювати з м’ячем, рухатись. Тому за той період часу, скільки цей тренер працює з командою, важко щось сказати. Та все ж є певні моменти, які можна відзначити. Зокрема, у складі вже не вперше з’являється центральний захисник Владислав Захарченко – молодий, але досить непоганий гравець цього амплуа. А раніше, у поєдинку з «Кудрівкою», на полі з’являлися ще кілька молодих хлопців – Богдан Редушко, Матвій Пономаренко. Тобто виконувач обов’язків головного тренера підпускає до складу своїх підопічних з команди U-19, можливості яких він добре знає. У Ігоря Костюка хоч і невеликий, але досвід виступів у єврокубках є з тією ж молодіжною командою «Динамо». Тож можна сказати, що він почувався впевнено.

– Які зміни на краще слід очікувати в «Динамо»?

– Про зміни поки рано говорити. Команда повинна пройти зимові зборі, а вже потім про щось можна буде говорити. За умови, що Ігор Костюк залишиться працювати з головною динамівською командою і у клубі не шукатимуть іншого тренера. Втім, я думаю, що нову кандидатуру у «Динамо» все ж шукати не будуть. Тому що таке поняття, як «динамівське серце» стоїть на першому плані у братів Суркісів. А Костюк і є тим динамівським серцем. Тим більше, якщо ставка робитиметься на молодь, то саме йому і дадуть можливість далі працювати. Хоча як би там не було, а все одно кадрові зміни у складі потрібні. Необхідне підсилення. Та й деяких гравців, як на мене, пора замінювати. Втім, це вже справи динамівського тренерського штабу, його бачення. Можливо, молодий тренер по-своєму бачить оптимальний склад і затребуваність у тих чи інших гравцях.

– До вчорашнього матчу багато хто із фахівців відзначав непогане придбання «Динамо» в особі Аліу Тіаре. Однак у поєдинку з «Фіорентиною» він був не схожий на себе, якщо не сказати більше.

– Передусім потрібно враховувати, проти кого він грав. Він грав проти збірника Італії Кіна, дошкуляв йому і збірник Боснії і Герцоговини Едін Джеко. Тіаре у Флоренції багато фолив, були похибки. Хоча це дійсно захисник непоганого рівня – жорсткий, добре грає «один в один». Та вчора ті ж Кін і Джеко його перегравали. Вони – це рівень. Тому сенегальцю було важко протидіяти таким гравцям. Що й казати, лінія нападу у «Фіорентини» хороша, адже ця команда практично у кожному поєдинку забиває. І все ж я вважаю, що Аліу Тіаре – це посилення. Як і нігерійський вінгер Шола Огундана, який у флорентійському матчі вийшов на заміну.

Та для того, щоб їхня наявність давала максимальний ефект, потрібен час. До того ж, я вважаю, що «Динамо» у зимовий трансферний період конче необхідне посилення ще як мінімум трьома виконавцями подібного рівня. У такому випадку київська команда виглядала б зовсім по-іншому.