СПАЛЛЕТТІ: «Матч – це коробка, яку треба наповнити речами»

Головний тренер «Ювентуса» Лучано Спаллетті прокоментував перемогу над «Буде-Глімт» (3:2) у матчі п'ятого туру основного етапу Ліги чемпіонів.

– У другому таймі ви були сміливішими?

– Перший тайм ми зіграли погано? На мою думку, ні, бо в нас було дві дуже чисті нагоди для гола. Це була гра, де ми не мали тотальної переваги, як у другому таймі, де часом були вище за суперника. Я бачив попередні матчі тут, Тоттенхем, Монако – бачив, як вони перемагали. Якщо придивитися до деталей, я можу показати різницю між нашою грою та їхньою. У них є техніка і швидкість, які створюють труднощі. У команди є трохи «конячої сили», це дуже важлива перемога для нас, бо вперше я бачив їх у роздягальні трохи розслабленими, і я радий через це, вони заслужили цю перемогу.

– Ще зарано говорити про сильних гравців і сильні долі?

– Ще зарано говорити про все, бо коли ти маєш кістку в роті, ти не хочеш її відпускати. Це особливе поле, де всім важко, і перемогти тут – це заслуга гравців із характером і особистістю.

– Наскільки важливими були голи Девіда та Опенди?

– Важливо знову навчитися перебувати в матчі на межі, атака-захист на повному полі. Тримати ритм. Ми знаємо, що у Девіда є якості, щоб забивати голи, статистика це підтверджує, але все залежить від того, яку гру ти хочеш вести. Статистика робиться за столом у два метри, а на полі її треба реалізовувати. Матч – це коробка, яку треба наповнити речами. Якщо не пресингуєш, не повертаєшся назад – програєш. Він був майстерним у тому, щоб залишатися в грі й забити важливий гол, а для нападника гол – це все.

– Важко грати у такому кліматі?

– Ви знаєте лише холод вашого міста і маєте інші речі, бо переконувати себе, що тільки холод впливає на гру, – це спрощено. Вважати, що холод – ключ, – це зменшення важливості. У вас гарне місто, я бачив сучасні човни. Там є парк із морськими орлами, я б із задоволенням його побачив, але часу немає. Холоду недостатньо, щоб вигравати матчі.

– Як впливало на матч штучне поле?

– Є різниця між натуральною травою і штучною, і моя команда вміє добре адаптуватися до цієї складності, яка для нас була об’єктивною. Але у таких кліматах мати натуральну траву непросто. Проте поле, судячи з того, що ми бачили, – придатне для футболу, і обидві команди показали гарні дії. Я переконаний, що Буде покращився б на натуральній траві.

– Що найприємніше в цей вечір?

– Найприємніше, що команда зробила цей стрибок уперед протягом усього матчу і ми грали відкрито на такому рівні. У попередніх іграх ми були нижче рівня, а зараз я завжди цього вимагаю. Я щасливий, коли щасливі ті, хто поруч зі мною. У футболі щастя – бачити посмішки вболівальників, які прийшли сюди. Я не роблю цього для себе, мені байдуже. Бачити гравців із піднятою головою робить мене щасливим, більшість часу я проводжу з ними. Тепер, коли ми маємо «кістку в роті», ми не хочемо її відпускати.