Віктор ХЛУС: «Цю збірну ми б і на танках не обіграли»

Колишній нападник київського «Динамо» і одеського «Чорноморця» Віктор Хлус, як і величезна армія прихильників нашого футболу, сповнений позитивних емоцій після матчу відбіркового етапу ЧС-2026 Україна – Ісландія (2:0). Своїми враженнями він поділився з кореспондентом Sport.ua.

– Перш за все хочеться привітати хлопців з виходом у плейоф. Хоча це ще не вихід у фінальну частину чемпіонату світу, а лише вирішальна стадія. Плейоф досить складний етап, у якому прохідних ігор не буде. Можу відзначити лише одне: якщо з такою налаштованістю, з такими виразами обличчя та таким відношенням до справи, з якими наші збірники вийшли на матч з Ісландією вони гратимуть і у березневих поєдинках, то шанси здобути право грати на світовій першості у них з’являться.

– Як вважаєте, чи не зійде нанівець за чотири місяці до березневих матчів плейоф позитивний ігровий запал у футболістів збірної України?

– Це ж саме у згаданий відрізок часу торкатиметься не тільки нас, а й інших збірних. Я думаю, що наші футболісти є справжніми професіоналами, і тому відповідним чином відноситимуться до своїх обов’язків. Відтак не допустять якоїсь розслабленості, недооцінки чи самовпевненості. Адже кожен футболіст хоче стати якимось генералом. Можна ж прожити футбольне життя – і нічого не досягти. А Кубок світу – це найголовніший трофей планети, до участі у розіграші якого прагне з дитинства будь-який хлопчик, будь-який футболіст. А між тим хочу сказати, що ми дуже багато говоримо про футбол. Але ж давайте зрівняємо з іншими видами спорту – скажімо, зі спортивною гімнастикою. Якщо спортсмен не займає місце з першого по третє, то всі інші позиції розцінюються як невдача. А якщо не потрапив у відбір на чемпіонат світу, то це взагалі приниження країни. Тож якщо повернутись до футболу, то слід зауважити: ми ще не потрапили у фінальну частину світової першості, переступивши лише через першу сходинку, але вже радіємо. Однак радіти поки що нічому, адже наразі це лише потрапляння у плейоф. Нам же зараз потрібно думати про те, щоб побудувати таку збірну, яка могла б потрапити у десятку, або хоча б у дванадцятку кращих команд планети. Ось такі завдання потрібно ставити. А так виходить, що зайняли 38 місце – і говоримо, що ми є учасниками чемпіонату світу. Треба прагнути до більшого, максимально можливого.

– Чому наша збірна майже постійно відкладає питання виходу у фінальну частину або у плейоф чемпіонату світу та Європи лише на останній матч?

– На це питання можна відповісти подвійно. Ми потрапили у таку групу, що бодатися зі збірною Франції за перше місце практично нереально. Навіть якби ми вийшли проти неї на танках, французів все одно не обіграли б. А от друге місце – це саме те прохідне із чотирьох команд-учасниць у групі. І добре, що наша збірна обіграла ісландців, бо нас в іншому випадку не зрозуміли б ані вболівальники, ані воїни ЗСУ. Адже де Ісландія, а де Україна.