Гравець Агротеха: «Аматорський клуб також може створювати історію»

Центральний захисник «Агротеха» Максим Ковальов прокоментував поразку від «Фенікса-Маріуполя» в 1/8 фіналу Кубка України (1:1, 6:7 п.).

– Як у команді виникла ідея з кавуном під час трансляції жеребкування? Хто цей герой?

– Та це так, командне рішення було. Це ж нас почали «травити»: «кавуни, кавуни», а ми вирішили поставити його як талісман на стіл. Я б сказав, що це додало антуражу.

– Як мотивував президент на цей матч? Обіцяв хорошу премію? Адже після «Чорноморця» вас не образили фінансово.

– Ми грали на аматорах у Вінниці. Після гри він сказав, що будемо приємно здивовані преміальними за перемогу в Кубку, суму не називав.

– Основний час матчу завершився, до серії пенальті залишалися лічені хвилини. Згадайте свої думки в той момент: про що говорили з командою перед одинадцятиметровими?

– Ми говорили, що для деяких гравців це останній шанс пройти далі та заявити про себе – показати, що аматорський клуб також може створювати історію.

Хотілося її продовжити, звісно, і пройти далі. Ми підтримували один одного, казали, що все має вийти. Казали, щоб ніхто не хвилювався – навіть якщо хтось не влучить, то не засмучувався сильно.

Тим більше для нас стадіон «Зірка» – рідний: багато гравців у команді грали на цьому стадіоні. Приємно, що була така божевільна підтримка. Ми про це також згадували в колі: що повинні перемагати, адже стільки людей сьогодні прийшло підтримати. Дійсно, багато прийшло друзів.

– Чого не вистачило, щоб обіграти «Фенікс»?

– Ми спілкувалися в перерві, що в них у першому таймі був один момент – і одразу гол, а в нас було кілька моментів, але ми не реалізували. У другому таймі, я вважаю, ми дуже сильно закрили суперника на їхній половині, створювали моменти.

Реалізації не вистачило, напевно. Фізики також не вистачило, адже ми не тренуємося так професійно. У цьому плані їм точно було легше, адже вони готуються щодня, грають у своїй лізі. Можливо, у деяких моментах не вистачило індивідуальної майстерності. Ми всі сподівалися на перемогу. Думали, можливо, пенальті – це наша сильна сторона.

– Давайте трохи більше про роздягальню. Розкажіть, що відбувалося, з якими словами звернувся тренер, президент?

– Коли ми зайшли туди після гри, усі сили віддали на полі – то спочатку взагалі була нереальна тиша. Президент із тренером зайшли трохи пізніше, ми майже не спілкувалися. Сиділи втомлені, не в настрої. Прикро, звичайно.

Тренер кожному подякував, сказав, що ні до кого претензій не має, – у бажанні, мотивації не було до кого прискіпуватися, а пенальті – це пенальті. Також сказав, що бачить: команда готувалася до нас. Змотивував нас, що треба бути сильними, адже в нас ще є три гри на аматорів і треба продовжувати грати, не засмучуватися, постаратися виграти чемпіонат.

Президент також подякував, але було дуже видно, що він засмучений. Ми ж бачили, який він був після тих ігор.