Президент Локомотива розставив крапки в історії з сином легенди Шахтаря

Київський «Локомотив» підняв інтерес до себе серед вболівальників після успішного прориву в Кубку України: спочатку «залізничники» обіграли представників УПЛ – «Колос» та «Верес», пізніше пройдена була вінницька «Нива».

Як тільки столичний клуб прорвався до 1/4 фіналу Кубка України, в соціальних мережах з'явилося відео сина легендарного гравця «Шахтаря» Олександра Коваля, Єгора, який звинуватив президента «Локомотива» Олександра Єгорова в погрозах.

Молодший син Коваля, Єгор, перебуваючи у Чехії, розпочав публікувати відео про український футбол та клуб, розкриваючи «правду» російською мовою. Одним із героїв публікацій став і «Локомотив», у якому свого часу пограв Єгор.

У матеріалі хлопець розповів, що його змушували підписувати контракт із певною агенцією, аби грати в основі «Локомотива». Київський клуб оперативно відреагував коментарем на звинувачення від Єгора, видаливши згодом свої слова. А от президент клубу заблокував Єгора, залишивши своє повідомлення в чаті.

Допоки молодший Коваль набирає перегляди в соціальній мережі на цю тему, президент «Локомотива» Олександр Єгоров вирішив ексклюзивно для Sport.ua розповісти повну історію про сім'ю Ковалів, появу Єгора в «Локомотиві», бажання Коваля-молодшого втекти за кордон та ставлення до цієї ситуації.

– Я не знаю, що там спалахнуло, тому що, я не думаю, що ця людина може зробити якийсь спалах. Спалахує зараз «Локомотив» сенсаційно. Те, що ми робимо, це дійсно потужна історія з багатомільйонними переглядами. Те, що якась містєчкова, незрозуміла людина щось там робить за межами України, то думаю неважливо, але зараз ми про це поговоримо.

Давайте так, я не дивився, що там вийшло в нього на акаунті, тому що я не звертаю уваги на якийсь незрозумілий хейт або навпаки, на намагання на нашому зльоті зробити собі піар і просто похайпуватись. Але можу розказати історію і своє відношення до родини Ковалів, тому що я з цією родиною знайомий давно.

З батьками двох цих синів, недоблогерів, я знайомий більш ніж сімнадцять років. Дійсно, батько свого часу був легендою «Шахтаря», але мені дуже подобається вислів, який раніше дуже часто я чув про те, що нагороди минулої війни на нових війнах взагалі ніколи не враховуються. Тому, незважаючи на легендарність батька, виховання синів і взагалі моральні принципи, які є в цієї родини, на жаль, далекі від розуміння сучасного українця як такового.

Перший конфлікт, який стався з Олександром Ковалем, зі старшим братом, трапився на початку повномасштабного вторгнення. До цього ми досить добре, як я сказав, спілкувались з цією родиною і були знайомі, навіть Єгор і Олександр тренувались на «Локомотиві», а також пан Олександр неодноразово звертався з певними проханнями, що стосується якоїсь футбольної тематики та підтримки. Проте, коли почалась війна в Україні в 2014 році, як ми знаємо, пан Олександр, він виїхав до росії і довгий час будував свою кар'єру саме в там, будучи футболістом медійних команд «2DROTS» та «Амкал», і взагалі дуже багато хайпувався саме на російській тематиці. Мені невідомо, чому ця людина так вирішила, бо я припинив з ним спілкування, бачивши його російську направленість ще починаючи з чотирнадцятого року, починаючи з моменту окупації росією Криму і початку агресії проти нашої країни. Ми припинили будь-яке спілкування з ним. Але коли я, знаходячись разом зі своєю родиною в окупації під Бучею, виставив пост про те, що кожен громадянин росії несе відповідальність за початок цієї війни своїм мовчанням і своєю трусістю, то отримав від старшого сина повідомлення: «Саша, не мели дурниць». Після цього я йому написав, щоб він все пояснив, але тут без пояснень було зрозуміло, що людина, він в той час перебував в росії, просто стає на захист російської історії проти української.

Ви знаєте, коли перебуваєш в підвалі з півторарічною дитиною і з усією своєю родиною, і ми перебували вже в окупації, тому що на нашому подвір'ї стояв російський танк, то, крім слова «мразь», яке я йому написав, мабуть, більше до цієї людини підібрати якогось кращого слова я не міг. Це було краще, що я міг сказати. На цьому у нас спілкування закінчилося, я його заблокував. Незважаючи на цей конфлікт, все рівно ставився з повагою до його батька, до цієї родини, до здобутків, які свого часу цей батько зробив для українського футболу.

У 2023 році батько звернувся до мене по допомогу, щоб взяти Єгора, який, як футболіст, повний нуль, реально. І який перед цим вже перекочував, завдячуючи виключно прізвищу свого батька, по різних клубах, намагаючись десь щось якось пристроїтись. Батько попросив допомогти Єгору, тому що родина виїхала в Чехію, лишився тут тільки він і молодший син, які не змогли виїхати з очевидних причин, бо вони вже були військовозобов'язані та не могли покинути країну, як і більшість чоловіків. Він попросив взяти його в «Локомотив», тому що попередні команди також від нього відмовились. Я пішов йому назустріч і сказав про те, що я не гарантую, що Єгор зможе грати в основному складі, але можу якось його підтримати, дати якусь мінімальну зарплату. І, взагалі, щоб у хлопця не було оцієї перерви в футбольній історії, ми можемо просто по-дружньому допомогти.

Це, мабуть, була помилка, тому що, як кажуть, яблуко від яблуні – не далеко падає. Якщо вже один брат отримав від мене звання мразі, то, в принципі, черга настала для другого, і ми це побачили трохи згодом. Тож, повертаючись до цієї історії, від чого стався конфлікт з молодшим братом, з Єгором? Все почалося, коли нашу команду запросили приїхати на міжнародний турнір в місто Лейпциг, наші німецькі партнери, і ми «Локомотивом» туди поїхали. Якраз Єгор був у складі. Я, знову таки, зважаючи на прохання його батька, взяв його з собою в цю поїздку і підготували всі необхідні документи для перетину кордону. До речі, «Локомотив» того часу виграв цей турнір. Вперше за десять років чемпіоном став не «РБ Лейпциг», а «Локомотив» київський. У нас навіть сталася дуже смішна історія, що кубок, який був заготовлений ювілейний, з надписом «Вітаємо «РБ Лейпциг» з ювілейною десятирічною перемогою». Але, на жаль для них, виграв «Локомотив». І цей кубок нам прислали тільки через місяць, коли його переробили.

Тож, вертаючись до історії з Лейпцигом, Єгор також виїхав. І коли ми були в Лейпцигу, ми отримали від хлопців наших з «Локомотива» інформацію про те, що наступної ночі Єгор планує втекти. І дійсно, на наступний день ми забрали тоді в нього паспорт. Я провів з ним розмову, досить серйозну. Після останньої фінальної гри, коли ми мали на наступний день вже виїжджати, в цю ніч перед нашим від'їздом приїхав старший брат і приїхала мама Єгора, які в той час були в Чехії. Вона приїхала в Лейпциг. І, звісно, вже все було готово до втечі, або, скажемо так, для того, щоб Єгор там залишився. Я зустрівся з мамою, так як теж її знаю, і зустрівся з Олександром, старшим братом. Я сказав, що мені відомо про це, що ми його не відпустимо, що про це вони можуть забути. Ми точно на себе не будемо брати пляму клубу, який вивозить гравців, які потім десь там губляться чи не повертаються. У нас була домовленість з усіма запрошуючими сторонами і з Міністерством спорту, яке підтримувало цю поїздку: домовленість проста, що ми в тому складі, якому виїхали, в тому складі і повернемось. Інакше це буде останній виїзд для «Локомотива». Тому для мене це була принципова позиція, щоб хлопець залишився. Ми це пояснили, вони були дуже невдоволені. Вони пояснювали, що ми не маємо тримати його в заручниках. Я їм сказав, що ви можете робити все, що завгодно. Ви можете вивозити його або робити будь-які речі за межами клубу. Для мене імідж клубу і, взагалі, історія виїзду і хто як це робить, це є принципово важливо. Я точно не буду допомагати якимось там виїздам незаконним. Це огидно.

На цьому цей конфлікт завершився. Ми повернули його, тому, звісно, образився і так далі. Відповідно до його результатів і вмінь, досить таки слабих і низьких, він пробув у нас не так довго. Завершивши сезон, я сказав про це його батькові: що ми, скільки могли, стільки й утримували. Але всі ці історії, які стали такою «червоною ганчіркою» для нас у наших відносинах, призвели до того, що ми вирішили: давайте ми попрощаємось, а далі ви вже плануйте своє життя, як вам заманеться – в Україні або поза Україною. Це вже особиста справа кожного, і у кожного на совісті мають бути ті рішення, які він ухвалює щодо своєї країни. Я зі своєю родиною лишаюсь в Україні, мої діти знаходяться в Україні. Я для себе вибрав свій шлях, а хто який обирає – то вже його особиста справа. Тому ми розірвали з ним контракт. І, по суті, на цьому взаємодія сім’ї Ковалів з «Локомотивом» мала б завершитись. Але ні.

На жаль, історія мала своє ще більш огидніше продовження, тому що, судячи з усього, ця родина не забула цю образу. Точніше, те, що ми не дали їм зробити ту чорну справу, яку вони хотіли зробити і тому план помсти в них був заготовлений на пізніше. Сталося те, що пана Коваля, батька, який тренував «Буковину» новий тренер Шищенко – вигнав і сказав, що: «Мені не цікаво працювати з тобою далі. Я не бачу перспективи твоєї тренерської допомоги». Він залишився без роботи, і якимось чином вони виїхали з України. І батько, і Єгор. Знайшли спосіб, цим хай займається СБУ. Ми, до речі, направили цю інформацію вже до відповідних органів для того, щоб отримати, знову-таки, інформацію про те, яким чином військовозобов'язані люди виїхали з України.

Єгор зараз не є гравцем ніякої футбольної команди в Чехії. Він є дитячим тренером маленького клубу, тренує діток. Але ця родина якимось чином виїхала з України, втекла, возз'єдналась, і Єгор вирішив, що він також, як його брат, буде, розпочинати блогерську кар'єру. І так як у нього особливо ні інтелекту, ні тем для блогерської кар'єри немає і не було, то він нічого не знайшов краще, ніж розпочати хайпитись на темі розвитку «Локомотива», реконструкціях та відкриттях нових стадіонів. Ну і все, що робить «Локомотив» взагалі для країни, для українського футболу. Тому і перша тема, яку він розпочав, це розказувати про «Локомотив», начебто йому якісь агенти щось пропонували.

Я хочу сказати, що «Локо» працює з дуже багатьма різними агентами, і дуже поважає всіх агентів. Тому, якщо і були якісь агентські історії, можливо, це були якісь кулуарні історії, які зазвичай агенти самі придумували, щоб отримати гроші. Але я впевнений на мільйон відсотків, що до Коваля інтересу з боку агентів не було ніколи. Ну, це все рівно, що цікавитись програмою «Майстер-шеф» і також попросити, щоб Коваль туди прийшов, щось їм приготував, бо він нуль і в кулінарії, і, по-суті, такий самий нуль у футболі. Тому агентська історія – це видумана історія, це повний нуль з його боку. І це була дійсно неправда, про яку він почав розказувати у своєму першому ролику. Я єдиний цей ролик і подивився, і, знаєте, вже якось так... А до цього мені повідомили, що вони втекли з країни, що вони там теж не дуже гарно повели себе по відношенню до спортивної спільноти, й не тільки.

Але не суть. Коли я оце почув, переглянув оце відео, де він розказує, ще й російською мовою для російськомовної аудиторії, тому що, якщо ви почитаєте коменти під цим відео, то там дуже багато саме русні в цих коментах, які пишуть: «яка країна – такий і футбол», «оце там українські клуби – дно». Тобто, там тупо руснявий контент для русні. Тому я йому зрозуміло, по-футбольному, написав, як це називається, як це виглядає і що я про це думаю. Так, щоб дійсно на рівні його розвитку, десь на мінус десятому поверсі, щоб до його оцього мозку дійшло те, що «Локо» не треба чіпати зараз. «Локо» зараз, будучи в Україні, робить в мільйони разів більше, ніж ти, який втік з цієї країни. Сидиш зараз за кордоном на європейських податках і ще звідти хаєш свою країну і футбольні клуби цієї країни, які виживають кожен як може.

Там же не тільки «Локо» було облито брудом, там же ж він пройшовся інших клубах – наприклад по «Атлету»: клуб, який знаходить також кошти, щоб вижити зараз, в цей нелегкий час. Я запрошую сім'ю Коваль до рідного дому, хай повертаються в Україну і ми з задоволенням з ними зустрінемось разом з нашими тренерами, гравцями, нашими фанатами, нашими ультрас і поговоримо з ними про всі їх питання, які вони мають до «Локомотива». А оце гавкати десь там за кордоном і строїти з себе великого блогера, я вважаю, що це тільки позорить легендарність прізвища батька. Хоча вони вже його опустили на дно: першим опустив Олександр Коваль, коли почав працювати на росії і там піарився для російської публіки. А другим додався Єгорка, який не знайшов нічого кращого, ніж починати обсирати український футбол і розказувати, як талановитішому Єгору Ковалю, який, по-суті, за рахунок батька взагалі хоч трохи торкався м'яча в якихось командах, не дали заграти. Ну совісті точно немає, тому мені б не хотілося б навіть цієї теми торкатися, тому що рівень мій і рівень Ковалів це все рівно, що порівняти Бурдж-Халіфа і Маріїнську впадину. Вони десь там на дні, а «Локо» піднімається наверх.

І я замість того, щоб витрачати свій час зараз на те, щоб розвивати клуб і займатися тим, що в нас, наприклад, тільки вчора повернулась чергова група дітей з Франції, дітей загиблих військових і дітей ВПО, яких ми за рахунок «Локо» і за рахунок партнерських наших відносин з французькою стороною черговий раз відправляємо на оздоровлення та відпочинок, маю зараз витрачати час на те, щоб пояснювати якісь речі про якогось недоблогера, який у бік історичного клубу хоче щось розказати. Я не бачу у своєму СМС ніяких погроз. Навпаки, я бачу досить зрозуміле повідомлення про те, що йому треба закрити рота і спокійно працювати заради там, хоча б дитячого спорту. Хай хоч щось хороше зробить для своєї карми.

– Зрозуміло, що Єгор, напевно, на цьому не зупиниться, оскільки, як ви кажете, він хайпує, він захоче більше переглядів, більше коментарів. А українським ЗМІ інколи цього і потрібно. Якщо Єгор продовжить в такому темпі публікувати відео і казати погані речі про «Локомотив», які будуть ваші дії? І чи взагалі вони будуть?

– Ніяких дій не буде. Дивіться, у нас, коли вийшло в нього ще якесь чергове відео, а ви ж знаєте, що спільнота локомотивська дуже велика. Дуже багато наших гравців і наших фанів, наших ультрасів, вони були настільки агресивно налаштовані, що вони хотіли почати масово відповідати і так далі. Ми всіх зібрали і сказали, що ці потвори тільки цього й чекають, бо їм чим більше охоплення, коментарів і переглядів, тим краще. Найкраще, що ви можете зробити – це відписатись від цього гівна і хай далі транслюють своє. У нього там чи п'ять тисяч підписників, ну щось таке. Ну це смішно слухайте. То про що ми говоримо? А нашим всім ЗМІ хочу сказати, що треба трохи сортувати аудиторію, з якою вони працюють. Одне діло, якби ми там зчепилися з «Нивою» та паном Загорулько, якого дуже поважаю, чи з тим же «Атлетом» через якусь подію, яка трапилася саме в Україні через ганебну поведінку «Локо» чи інших клубів, з натяком, що робляться неправильні речі, чи створюється негатив.

Стосовно молодшого Коваля та його хайпу, то йому немає з чого ці новини робити. Все, що він може, то це вигадувати якісь історії, які нікому не цікаві. Якщо переглянути коментарі українців під його відео, то відверто написано, що він ніхто і все, що ти робиш – це обливаєш брудом українські клуби, які роблять досить непогані речі. Я вважаю, що це правильні коментарі, але моя порада всім: забудьте прізвище Коваль, це зрадники країни і люди, які створюють багато негативу. А українські ЗМІ, які підхопили цю новину, скажу: перечитайте це інтерв'ю та розплющте очі стосовно цієї історії. Якщо писатимуть про це задля хайпу, то я співчуваю, оскільки нам зовсім нема про що інформувати. А підхоплювати слова ображеного хлопчика з 5-ти тисячною аудиторією – не ок.

Тому повторюсь, наші дії будуть нульові, ми не звертаємо уваги на такий непотріб. Це наче якась шавка буде лаяти на лева, який йде вперед. Прикладом моїх слів є моя собака – красивий й розумний доберман, який є чемпіоном Європи та світу. Коли гуляємо з ним вулицею, то на нього починають лаяти маленькі песики, але він розуміє свою силу і не звертає уваги. Бо якщо він буде звертати увагу на кожну шавку та намагатися її перекусити, то отримає лише проблеми. Тому я особисто буду вести себе, як мій улюбленець: аристократично по відношенню до шавок. «Локо» – це історія, це бренд, а хто вони? Думаю, що Ковалі все вже показали.

Люди, які це розуміють, які вміють читати і взагалі дивляться за нашими успіхами і за тим, що робить «Локомотив» не тільки у футболі, а й для всеукраїнського розвитку, розпочинаючи величезні такі проєкти: «Залізна зміна», «Локо фемілі», реконструкція стадіонів, робота з ветеранами, робота з ветеранами з інвалідністю і так далі. Давайте кожен буде говорити не словами, а справами.

– Єдине, хотілось би що почути, чому Ви вирішили написати йому російською мовою оце останнє повідомлення?

– Це не на емоціях, це спеціально було. У нас перед цим був із ним конфлікт стосовно української мови. І ми навіть зі сторінки «Локомотива» – так, це була, мабуть, наша емоційна помилка – на перше відео йому відповіли так: що це неправда, тобою ніколи ніхто не цікавився, і ти як футболіст – повне дно. Я вважаю, що це була емоційна відповідь нашої піар-служби, нашого SMM. Але вона була досить таки правильна, була єдина, була українською мовою. І, до речі, також в цій відповіді ми написали про те, що «ти говориш мовою нашого ворога, і це теж нам огидно».

Тому я спеціально йому… там просто він скрін зробив тільки кінця діалогу. Перед цим я йому написав українською, що я для тебе, дебіла, напишу мовою тією, якою, мабуть, ти вже краще знаєш. Так, щоб йому було зрозуміліше. Тому це було спеціально зроблено так, щоб… ну, бо це дебільне – воно навіть українською мовою не володіє. Тому про що вже говорити? Написав тією мовою, яка йому трохи зрозуміліше.