Самір АЛІЄВ: «Нічия з Україною в Баку не була випадковою»

У складі луцької «Волині» на початку 2000-х виступало чимало азербайджанських легіонерів – воротар Джахангір Гасанзаде, захисники Ільхам Ядуллаєв, Тарлан Ахмедов, півзахисники Камал Гулієв, Фарух Ісмаїлов, нападник Самір Алієв. Більшість з них грали за збірну Азербайджану, здобуваючи досвід на міжнародному рівні.

З одним із них, Саміром Алієвим, який захищав кольори команди Віталія Кварцяного у сезонах 2002/03 та 2003/04, у день відбіркового матчу ЧС-2026 Україна – Азербайджан поспілкувався кореспондент Sport.ua.

– Які ваші очікування від сьогоднішньої гри у Кракові?

– Важка гра буде для азербайджанської команди. Зігравши вдома 1:1 з новим тренером Айханом Аббасовим, наша збірна прагнутиме довести, що та нічия з Україною не була випадковою. Звичайно, українська збірна на сьогоднішній день на голову вища і сильніша за нас, але разом з тим можу сказати, що їй буде не так-то й легко Азербайджан обіграти. Та все ж я гадаю, що шансів в України більше.

– Як гадаєте, як азербайджанська команда побудує гру у плані тактики?

– Так само, як і у першому матчі з українцями в Баку, та й як із Францією три доби тому – від оборони. Адже той матеріал, який є нині у нашої збірної, не дозволяє грати в атакувальний футбол із Україною. Виокремлювати ж когось з гравців національної команди Азербайджану конкретно не стану, щоб нікого не образити. Скажу лише, що це кілька футболістів «Карабаха», які мають певний досвід завдяки постійним виступам у єврокубках. У поєдинку з Україною наша збірна не буде намагатись на когось рівнятись – вона буде грати у командну гру. Саме це вимагає новий тренер.

– Чим запам'ятався вам період, проведений у футболці «Волині»?

– Про Україну в мене залишились дуже гарні спогади. Я вважаю, що це мабуть найкращі роки у моїй кар'єрі. Та якщо не помиляюсь, то й «Волині» також. Коли я приїхав до Луцька, команда тільки-но повернулась у вищу лігу. І в тому ж сезоні ми пробились у півфінал Кубка України, де поступились київському «Динамо». А у чемпіонаті обігрували те ж «Динамо», «Шахтар», відбирали очки у «Дніпра». Про виступи у «Волині» залишились найприємніші спогади. Тоді у Луцька вже за дві-три години до матчу стадіон був переповнений. Що стосується роботи з Віталієм Кварцяним, то можу сказати, що він - дуже веселий тренер (посміхається). І не тільки веселий, а й вимогливий. Максималіст! За рахунок чого «Волинь» і досягала успіхів.

– Зв'язок з колишніми одноклубниками з України підтримуєте?

– Авжеж, періодично спілкуємось з кількома хлопцями, тренерами. Передавайте від мене великий привіт особисто Віталію Кварцяному, Луцьку та Україні. Я стежу за подіями у вашій країні і дуже переживаю за все, що в ній відбувається. Місяців зо два тому з колишніми одноклубниками із Луцька спілкувались по телефону, і я їх, як міг, підтримував. Дай Боже, щоб війна якомога швидко завершилась і Україна процвітала.

Раніше Роман Григорчук спрогнозвав рахунок матчу Україна – Азербайджан.