МИКОЛЕНКО: «Матчі за вихід на чемпіонат світу – це великий тиск»

Захисник збірної України Віталій Миколенко поділився першими враженнями від перебування у таборі національної команди.

– Фурор спричинив спричинив твій костюм під час приїзду. Елегантний і такий модний. Сам собі придбав?

– Дякую. Не можу сказати, що там щось сильно вибирав. У мене є контракт з Adidas. Я просто замовив собі такий костюм. Мені він дуже сподобався.

– Французи загалом перетворюють приїзд до збірної на показ мод. Хто в нашій команді головний модник? І не думали влаштувати свій fashion week?

– Не знаю. Мабуть, якби умови дозволяли збиратися в Україні, то це було б можливо. Але зараз хто звідки приїжджає, у який час і день – трохи неможливо уявити. Думаю, що в нас є декілька хлопців, які люблять модно і стильно вдягатися.

– Кого маєш на увазі?

– Мій друг Шапаренко, це 100%. Також Ілля Забарний. Є декілька футболістів, просто зараз не згадаю швидко.

– А ти замислюєшся над тим, що вдягти у збірній?

– Мабуть, більш комфортний одяг, тому що добираєшся літаком чи машиною. Це не футболка та поло, це більш комфортний і більш-менш стильний одяг.

– Які перші слова ти почув від Сергія Реброва на цьому зборі?

– «Привіт». Не пам'ятаю, про що ми спілкувалися в першій розмові. Мабуть, про мій фізичний стан, бо всі майже грали у неділю, і він у всіх запитував, як ми себе відчуваємо після матчу в клубі. Мій стан? Хороший, задовільний, набагато краще, ніж на минулому зборі.

– Опиши трьома словами поточну атмосферу в команді.

– Все на позитиві, легко, завжди радий бачити хлопців і дебютантів.

– Дебютує Велетень. Як приймаєте новачків у команді?

– Зараз немає ніякої посвяти. Раніше була. Можливо, з часом з'явиться.

– Хто зараз головний жартівник і найсерйозніший гравець?

– Жартівники – Бущан та Сваток, мабуть. Неочікувано Сваток? Він скритний, але може видати базу. Найсерйозніший серед тих, з ким я знайомий, – мабуть, Олександр Тимчик.

– А в роздягальні якась музика лунає? Хто головний діджей?

– На минулому зборі я не був. В Канаді мене не було, а в березні – я був діджеєм та Георгій Судаков. Якщо комусь щось не подобається, кажу: включай свою. І відразу деякі відпадають зі своїми пропозиціями.

– Як проводили вільний час після приїзду?

– Не було багато часу, бо хлопці приїхали о 16:00, був обід, потім відновлення. Усі мали важку дорогу. У неділю у всіх матч був. Вчора всі відновлювались і трохи поспілкувались на вечері.

– Челендж. За 60 секунд назви 10 партнерів по збірній.

– Довбик, Зінченко, Яремчук, Шапаренко, Зубков, Судаков, Бущан, Сваток, Забарний, Матвієнко, Маліновський, Ярмоленко, Сидорчук, Степаненко.

– Зараз попереду дуже важливі матчі. А якби ти міг повернути в нинішній склад збірної українського гравця з минулого, хто б це був і чому?

– З минулого? Якого минулого?

– Можливо нещодавнього, можливо давнішнього. Кого по скілам хотів би підтягнути, щоб допоміг збірній?

– Марлос. Хай буде Марлос. Чому? Не знаю. Мені подобалось з ним грати, він дуже якісний гравець, і я б його викликав. В нас уже… Ну, я не можу називати Ярмоленка, Сидорчука, Степаненка, бо їх ще можуть викликатися на наступні збори. Тому, якщо їх не брати, Кривцова, Пятова, то взяв би Марлоса.

– Довбик перед тобою сказав – Коноплянка. Ось, Коноплянка в нас вже є, Марлос.

– Забув Коноплянку. Чому забув? Бо він мені ніколи передачу не давав, коли я забігав. Тому не згадав про нього.

– Перейдемо до нашої групи. Як оцінюєш відбіркову групу?

– Є фаворит – Франція, це ясно. Три команди, з якими... Ми зіграли 1:1 на виїзді з Азербайджаном. У цих чотирьох матчах треба обов'язково перемагати Ісландію та Азербайджан. Ті матчі, що з конкурентами за друге місце, теж потрібно вигравати, тільки так можна зайняти друге місце.

– Ти пропустив перші відбіркові матчі. Чи відчувається тиск відповідальності за результат перед наступними поєдинками?

– Завжди відчувається тиск, чи то в клубі, чи то у збірній. У збірній, напевно, ще більше, бо мало часу на підготовку. Ти приїжджаєш у різному стані, багато травм, і ти відчуваєш цей тиск завжди, особливо у відбіркових матчах. У товариських матчах тиску менше, але він є, бо треба показувати хороший футбол і вигравати матч. А коли граєш у відбіркових матчах, від яких залежить подальше майбутнє, вихід на чемпіонат світу чи Європи – це великий тиск. Ти граєш за свою країну і робиш від себе все можливе. Так, звісно, іноді не виходить, але це життя.

– Що хотів би сказати українським вболівальникам напередодні важливих поєдинків?

– Терпіння. Не буду казати «підтримуйте нас», бо хтось підтримує, хтось не хоче, хтось виливає багато критики. Це нормально, це навіть правильно – після деяких матчів ми заслуговуємо на це. Хочу побажати терпіння, а якщо можуть, то хай вболівають за нас.

– Поговоримо про приз Лев матчу. Чи стежиш за цим? Чи просиш за себе голосувати?

– Ні, звісно. Це більш, мабуть, приз від вболівальників. Це така активність для наших фанів, але з професійної точки зору, мабуть, у 80% випадків я б не погодився з нагородою. Чому? У деяких матчах буває явний Лев матчу: забив гол або воротар витягнув кілька неймовірних сейвів. Але, з професійної точки зору, наприклад, центральний півзахисник зіграв дуже класний матч – відібрав усі м'ячі, не пропустив жодної контратаки, в атаці зробив усе добре, але він непомітний. Як Тарас Степаненко колись казав: от команда зірка, а я хочу бути цим чорним полотном позаду, щоб більше світилося. Деколи таких футболістів на полі вболівальники не помічають, але професіонали це бачать. Тому я кажу: 80% Левів матчів – я не згоден, бо деколи це просто смішно.

– Наприклад, Матвієнко іноді ображався, що ніяк не виграє.

– А в деяких матчах він вигравав усе, ідеально віддавав передачі, я лівий захисник, він – лівий центральний, віддає чудові передачі. Він дуже якісний гравець, але шансів виграти Лева матчу ніколи не було.

– Як думаєш, у кого більше Левів – у форвардів чи у воротарів?

– У воротарів. Пятов уже не грав, коли був Лев матчу. А форварди? Довбик, Ванат та Яремчук... Тоді, воротарі, мабуть.

– Правильно. Трубін – сім Левів. А у кого найбільше Левів серед захисників?

– Захисників… Зінченко рахується як захисник. Зінченко або Забарний.

– У Зінченка – шість, у Забарного – чотири. А у півзахисників?

– А тут Зінченко рахується? Думаю, Мудрик, якщо рахується.

– У Мудрика дев'ять. А серед нападників?

– Довбик? Ні? Яремчук

– Яремчук, три нагороди. А у тебе скільки?

– Не знаю. Одна – з Бахрейном. Це, мабуть, була дебютна нагорода Лев матчу. Потім ще одна з Молдовою, я отримав через травму. Все, дві.

Читайте також:

ДОВБИК: «На нас дивиться вся країна. Мета збірної – не нижче 2-го місця»