Наш старт у Лізі конференцій: політ ненормальний

Насправді, ілюзій майже й не було. Особливо щодо нашого чемпіона. Проти нього – чинний володар Кубка та Суперкубка Англії, єдина досі команда, яка не програвала цього сезону в АПЛ.

Та й узагалі «Пелас» востаннє програвав ще навесні. І те, що в міжсезоння «орли» втратили свого найкращого гравця, на їхній настрій жодним чином не вплинуло. Як виявилося за фактом.

Чесно кажучи, я мав надії, мінімальні, але все-таки, що головний тренер «КП» Олівер Гласнер «заб'є» на цей захід – Лігу конференцій, - куди його команду відправили трошки дебільним рішенням УЄФА.

Читайте також:

Перший млинець нанівець. Динамо програло Крістал Пелес

Але й ці мінімальні надії не виправдалися, оскільки австрієць випустив на гру проти динамівців максимально наближений до основи варіант. Тому на момент стартового свистка у мене вже й не було тих самих ілюзій.

А от щодо «Шахтаря» ілюзії були. Та й неабиякі. «Абердін» зараз – відверто збитий льотчик, який нічого не має від статусу колись третьої шотландської сили. Та яка там третя, якщо на даний момент «червоні» посідають останнє місце в чемпіонаті, не маючи в своєму активі жодного забитого м'яча.

І проти ось цих, даруйте, імпотентів – наша молодецький запал, перемішаний із бразильським карнавалом. Та із запевненнями на 90-річний ювілей «Шахтаря» знову виграти єврокубок.

Я дико перепрошую, але з такою грою, як проти «Абердіна», наш чинний володар Кубка навряд чи може розраховувати на вихід у плей-оф. Я розумію, що травми бразильців позначилися на картині гри, продаж Кевіна та Судакова, але ж натомість теж накупили черговий «найкращий склад в історії».

Але поки що ні молодецького запалу, ні бразильського карнавалу. Все це нинішнього сезону, тобто під керівництвом нового тренера, було лише раз – у протистоянні з «Бешикташем». Перший матч кваліфікації Ліги конференцій – проти «Ільвеса» – все ж таки не братимемо за основу. Це приблизно та сама історія, якщо всерйоз захоплюватись грою команди Арди Турана проти «Руху».

Ну, за фактом виходить таке. Проти «Ільвеса» чи «Руху» нинішній «Шахтар» грати справді вміє. І це теж добре, хоч і явно замало для «найкращої команди в історії». Але грати проти закритих команд на кшталт «Панатинаїкоса», «Серветта» і, як виявилося, «Абердина», нинішній «Шахтар» до ладу й не навчився.

Читайте також:

Проблеми вигадали самі. Шахтар втримав перемогу над Абердіном

Дозволю собі відзначити одну важливу, на мій суб'єктивний погляд, деталь. Практично всі нинішні суперники «Шахтаря» на євроарені були не в кращому стані. У кожного на той не найкращий стан були свої причини. І з усіма, окрім «Бешикташа», «гірники» добряче намучилися. А що буде, якщо донеччани зустрінуться з командою без помітних вад?

Як правило, «Шахтар» починав грати після перерви, коли отримував нову установку від Турана. Зокрема, так сталося й у грі проти «Абердіна». Отже, початкова установка Арди Турана була і є, скажімо так, не зовсім ідеальною.

Зрозуміло, добре те, що добре закінчується. Виграли на нервах. І слава Богу. Хоч якісь позитивні емоції. І бали у спільну скарбничку. Але для мене ось що дивно. «Шахтар» напхав команду начебто справді непоганими гравцями середини поля та атаки, але в обороні все ті ж. Ви мене вибачте, але навряд чи можна виграти єврокубок із Бондарем.

А що стосується «Динамо», то «Динамо» не дуже стосується. Трансферна політика цього клубу для мене вже давно є загадкою. Втім, як і спосіб вибору кермових. Але зараз не про це. Начебто як непогану схему обрали на гру проти свідомо сильнішого опонента – у п'ять захисників, з двома номінальними опорниками. Враховуючи, що «Пелас» не звик там у себе грати першим номером, така схема мала місце бути.

Мала, та не була. Ось як початкова установка Арди Турана практично завжди в нинішньому єврокубковому сезоні «Шахтаря» виявляється не найідеальнішою, так і Олександр Шовковський утне часом таке, що ні в які ворота не лізе. Напевно, не дарма він усю кар'єру провів у тих воротах.

Ну як можна було так начудити із заміною Михавка? На такому рівні дрібниць не прощають, не кажучи вже про дивацтва. Забарилися хоча б трохи, і отримаєте, і розпишіться. А тут забарилися на більш ніж три хвилини. І команда, яка двічі покарала «Ліверпуль», без проблем покарала і «Динамо».

І далі нібито правильно обрана схема виявилася і непотрібною зовсім. Атавізмом виявилася, тому що була розрахована для іншого результату. Довелося перебудовуватись по ходу, а це у Шовковського ніколи не виходило. Отримали другий. На цьому все. Поїзд їде до депо. Звільняйте вагони.

Попереду ще п'ять матчів. Але ілюзій зовсім небагато.