Без заповітного трофею: 8 найкращих гравців, які не отримали Золотий м'яч

Вінгер «ПСЖ» Усман Дембеле став володарем Золотого м'яча у 2025 році. З одного боку, несподівано, з огляду на провальний період гравця в «Барселоні» та не найяскравіший початок у Парижі. З іншого, цього разу Дембеле був справді найкращим претендентом на головний індивідуальний трофей.

Усман провів лише один сильний сезон, але він став історичним, і цього вистачило для Золотого м'яча. Однак є й протилежні випадки, коли футболісти роками демонстрували високий рівень і допомагали своїм командам перемагати, але ЗМ і так і не отримали. Далі виділимо 8 таких гравців.

Златан Ібрагімович

Дивно, що футболіст, який забив за кар'єру 573 голи та виграв 34 трофеї, ніколи не входив навіть у трійку претендентів на Золотий м'яч. Лише 6 гравців в історії виграли більше титулів, ніж Ібрагімович, що свідчить про його невгамовну спрагу до перемог. Златан виграв 11 чемпіонських титулів у 4-х різних країнах і посідає 3-тє місце у списку найрезультативніших гравців цього століття після Ліонеля Мессі та Кріштіану Роналду.

Незважаючи на все це, найвищим результатом Ібрагімовича у голосуванні за Золотий м'яч було лише 4 місце, яке він посів у 2014 році. Нездатність колишнього нападника «Аякса», «Ювентуса», «Інтера», «Барселони», «Мілана» і «Манчестер Юнайтед» виграти Лігу чемпіонів або хоча б вийти у фінал завжди грала проти нього, але він все-таки забив 48 голів у 124 матчах і залишається єдиним гравцем, який забивав за 6 різних клубів у цьому турнірі.

Рауль

Рауль справедливо вважається одним із найкращих гравців в історії мадридського «Реалу», забивши 228 голів у 550 матчах за «королівський клуб» у Ла Лізі з 1994 по 2010 рік, але є відчуття, що його завжди недооцінювали. А він був ключовим елементом «вершкових» під час тріумфальних перемог у Лізі чемпіонів у сезонах 1997/98, 1999/2000 та 2001/02.

«Реал» також виграв 6 титулів чемпіонату Іспанії з Раулем у складі, у тому числі в сезоні 2000/01, коли він був на піку своєї форми. Він виграв «Золоту бутсу» Ла Ліги з 24 голами і став найкращим бомбардиром Ліги чемпіонів, але у 2001-му році поступився Золотим м'ячем нападникові «Ліверпуля» Майклу Оуену, якого відзначили за те, що він привів «червоних» до перемоги в Кубку Англії, Кубку ліги та Кубку УЄФА. При цьому англієць забив тоді 24 голи у всіх турнірах, а іспанець – 32.

Паоло Мальдіні

«Є великі гравці, а є гравці світового класу. Але є й ті, хто перевершив ці визначення. Паоло — ідеальний приклад», — сказав колись гравець збірної Італії Алессандро Дель П'єро, даючи Мальдіні свою оцінку. Такого різностороннього захисника не було і, можливо, ніколи не буде в європейському футболі.

Кар'єрні досягнення Мальдіні підтверджують це: за 25 років у «Мілані» він 5 разів виграв Лігу чемпіонів та 7 разів ставав чемпіоном Серії А, а також доходив у складі збірної Італії до фіналів на чемпіонатах світу та Європи. Мало хто з футболістів залишив більший слід у грі, ніж Паоло, і він справді мав виграти бодай один Золотий м'яч.

Луїс Суарес

Суарес так і не потрапив у трійку найкращих номінантів на Золотий м'яч, що є однією з найбільших несправедливостей в історії цієї нагороди. У 2010-х роках Луїс був одним із найяскравіших гравців. Саме тоді уругваєць став культовим героєм «Ліверпуля», а потім, разом із Мессі та Неймаром, становив трійку знаменитого атакувального тріо MSN у «Барселоні».

Суарес майже довів «Ліверпуль» до чемпіонського титулу в сезоні 2013/14, забивши 31 гол в АПЛ, що на той момент було рекордним показником. Однак, що дивно, він навіть не потрапив до фінального списку претендентів на Золотий м'яч. Після цього Луїс забив 25 голів у своєму дебютному сезоні на «Камп Ноу» і допоміг «Барселоні» виграти требл, а наступного року забив 59 м'ячів у всіх турнірах, закріпивши за собою статус одного з найкращих форвардів планети, але, як і решта у «Барсі», він просто не міг вийти з тіні Мессі.

Роберт Левандовськи

Левандовськи міг би отримати два Золоті м'ячі. Цей результативний поляк був головним фаворитом на нагороду у 2020 році після сезону з 55 голами за «Баварію», що завершився тріумфом у Лізі чемпіонів, Бундеслізі та Кубку Німеччини, але його коронація була безжально скасована через пандемію коронавірусу. Наступного року він посів друге місце після Мессі, незважаючи на те, що забив більше, ніж легенда «Барси».

Роберт багато разів був реальним претендентом на Золотий м'яч, тому що його результативність завжди була дуже високою. У «Баварії» він забивав 30 і більше голів у Бундеслізі у п'яти з восьми своїх сезонів, а до цього досягав позначки в 20 голів у трьох із чотирьох своїх кампаній у «Боруссії». Він не зменшує обертів і з того часу, як приєднався до «Барселони» у 2022 році, додавши до свого послужного списку ще 101 гол у 147 матчах.

Тьєррі Анрі

Анрі, перейшовши з «Ювентуса» всього за 11 млн фунтів у 1999 році, у 10-тиразовому розмірі окупив цей внесок, забивши 226 голів у футболці «Арсеналу», 4 рази вигравши «Золоту бутсу» Прем'єр-ліги і 4 сезони поспіль потрапляючи до символічної збірної року. Він був надихаючим лідером у найуспішніший період в історії «канонірів», вигравши 2 чемпіонські титули та 3 Кубки Англії з 2001 по 2005 рік.

Анрі міг поодинці вигравати матчі, завдяки своєму приголомшливому дриблінгу та вмінню завершувати атаки, але також був хорошим творцем, про що свідчить той факт, що він досі залишається одним із двох гравців, які віддали 20 результативних передач за один сезон в АПЛ. Це сталося у кампанії 2002/03, коли француз провів один із найкращих сезонів у кар'єрі, забивши 32 голи у всіх турнірах, але цього виявилося достатньо лише для 2-го місця у списку претендентів на Золотий м'яч після півзахисника «Ювентуса» Павела Недведа.

Неймар

Неймар міг би замінити Мессі в якості талісмана «Барселони», якби не погнався за багатством, перейшовши до «ПСЖ» за рекордні 222 млн євро у 2017 році. Справжній талант покоління, який легко обігрує суперників і завжди зберігає холоднокровність під тиском, він набрав 181 очко за системою гол+пас у 186 матчах за «Барсу», вигравши 8 трофеїв.

Неймар посідав 3-тє місце у рейтингу Золотого м'яча у 2015 та 2017 роках, але так і не наблизився до трофею після переїзду до Франції. Хоча випускник академії «Сантоса» продовжував показувати неймовірну статистику на «Парк де Пренс», відсутність конкуренції у «ПСЖ» у Лізі 1 та відсутність перемоги в Лізі чемпіонів негативно відбивалися на його перспективах, а хронічні травми почали зводити нанівець його кар'єру, оскільки його спосіб життя, сповнений розваг, став причиною багатьох проблем.

Андрес Іньєста

Іньєста був справжнім генералом півзахисту, демонструючи неперевершений контроль м'яча і холоднокровність. Незважаючи на невисокий зріст і невелику статуру, він проходив суперників навіть під екстремальним тиском, просто виконуючи передачі, які більше ніхто не міг виконати. Іньєста також грав вирішальну роль у фінальній третині поля, віддаючи результативні передачі та забиваючи голи у найважливіші моменти у Лізі чемпіонів, а також на чемпіонатах світу та Європи.

Легендарний іспанець заслужив як мінімум один Золотий м'яч за свої подвиги, але в 2010-му році йому довелося задовольнятися 2-м місцем після Мессі, а через 2 роки, після успішного захисту титулу збірної Іспанії на Євро, він посів 3-тє місце. Однак у 2018 році журнал France Football вибачився перед Іньєстою, назвавши його відсутність у списку володарів Золотого м'яча «демократичною аномалією».

Сергій ЗАВАЛКО, за матеріалами Goal