Сумнівів немає – все справедливо. Ексгравець Зорі – про Золотий м'яч 2025

З кожним роком вболівальники ведуть активні дискусії перед врученням престижної індивідуальної нагороди – Золотого м’яча, яка завжди має своїх прихильників і критиків.

Цьогорічна церемонія, що стала 69-ю в історії футболу, не була менш суперечливою, ніж попередні. З відходом на другий план Ліонеля Мессі та Кріштіану Роналду постало питання: хто ж насправді заслуговує на нагороду? Імен багато, талантів теж, тож розмови не вщухали навіть після вручення.

Переможцем у 2025 році став вінгер ПСЖ та збірної Франції – Усман Дембеле. Футболіст обійшов усіх конкурентів і вписав своє ім’я в історію французького футболу.

Колишній гравець луганської «Зорі» Максим Білий детально для Sport.ua проаналізував цьогорічну церемонію Золотого м'яча, пояснив перемогу Дембеле та назвав майбутнього фаворита.

– Перед початком церемонії хто був вашим фаворитом на перемогу?
– Враховуючи правила Франс футбол, то там розглядаються не тільки індивідуальні виступи, а як і команда показала себе відповідно. Так як ПСЖ майже все виграв, то питання відпало. Це був, скоріше за все, Дембеле, а от у загальному плані мені більше сподобався Ямаль. На мою думку, він цілком заслужив і по грі, і «Барселона» в принципі тримала певний рівень у Лізі чемпіонів.

Втім, факт у тому, що ПСЖ, особливо у другій частині сезону, був на голову сильніший за всіх суперників. Тож логічно, що вибір зупинився на Дембеле, і він отримав Золотий м’яч цілком заслужено.

– Тобто були коливання між Дембеле та Ямалем, але все-таки Усман отримав нагороду справедливо?
– Та я вважаю, що взагалі пів команди ПСЖ мало б бути в топ-десятці, бо ці футболісти реально показали дуже високий рівень – і індивідуальної гри, і командної. Єдине, що мене трохи здивувало – відсутність Маркіньоса навіть у топ-двадцятці. Хоча він, як капітан команди, своєю грою точно заслужив бути щонайменше серед двадцяти найкращих. Але, в принципі, я ж кажу, що за всіма показниками Дембеле цілком заслужено отримав цю нагороду.

– А в чому унікальність Дембеле? Оскільки зараз технічних футболістів начебто й багато, але всі виокремлюють саме Усмана.

– Таких, як він, зараз дуже мало, оскільки Усман двоногий. Його перевага перед захисниками в тому, що суперник не знає, під яку ногу він буде прибирати. Він однаково володіє і правою, і лівою. Плюс Дембеле дуже вибуховий, швидкий, оперативно працює з м'ячем. Знову ж таки, коли в тебе в команді, окрім Дембеле, ще є купа футболістів, які легко вирішують епізоди один в один, то відповідно, у нього з’являється більше простору. І коли він лишається сам віч-на-віч із захисником, у того майже немає шансів. Як я вже казав, він володіє двома ногами в обидва боки: і у веденні, і в ударах по воротах, а все це доповнює його швидкість та інтелект.

У нього завжди були такі якості. Йому просто заважали травми, можливо, ще якісь побутові проблеми. У «Барселоні» в нього були певні труднощі, і, відповідно, можливо, саме через це з’являлися травми. Зараз він, якщо не брати останню гру зі збірною України, коли знову травмувався, провів дуже рівний сезон. Відповідно, одразу всі його сильні якості проявилися на полі – і в командній грі, і в індивідуальній.

– У свій час була епоха Мессі та Роналдо, які не давали шансів нікому завоювати Золотий м'яч. Унікальними стали тріумфи Модрича й Бензема. Чи можна зараз Усмана поставити на ряд до таких великих футболістів? Чи ще Дембеле потрібно довести своє?
– Ну, мені здається, ми зараз повертаємося до тієї ери, коли щороку новий футболіст буде отримувати Золотий м’яч. До тієї ери Мессі й Роналду, коли один сезон трофей міг отримати Рівалдо, інший – Фігу, Зідан чи Каннаваро. Зараз немає таких яскравих індивідуальностей, як Кріштіану і Ліонель, адже вони вже близькі до завершення кар’єри. Тому, вважаю, щороку ми бачитимемо нові імена серед переможців.

Звісно, найближчі п’ять років це, швидше за все, будуть одні й ті самі люди. Це Ямаль, це Дуе, якщо буде в порядку, можливо й Палмер, який дуже добре проявив себе в «Челсі» і, по-моєму, заслужено потрапив у топ-10. Саме ця молода генерація гравців задаватиме тон у найближчі роки. Просто все залежатиме від того, хто з них буде стабільнішим як індивідуально, так і в команді. Адже Золотий м’яч не може отримати футболіст, який нічого не виграв із клубом.

– У розмові Ви вже не вперше виокремлюєте Ямаля. Хлопець талановитий, але поступово вляпується в скандали: то вечірки, то романи з різними жінками. Чи зможе Ламін до кінця розкрити свій потенціал і стати повноцінною заміною Мессі в «Барселоні»?
– Дивіться, якщо ми порівнюємо з Мессі, то Ліонель зовсім інший, він відрізняється характером. Він був тихим. Я пам’ятаю, коли Мессі дебютував за «Барселону» в Лізі чемпіонів, то ще м’ячі подавав на тренуваннях. Дивлюся – якийсь хлопчик, ні з ким не розмовляє, такий зачуханий ходить. Абсолютна протилежність Ямаля: тихенький, скромний, мало спілкується. Можливо, він цю енергію в собі акумулював, і йому не заважали довколафутбольні побутові проблеми.

А Ямаль – він ще дитина, по факту тільки школу закінчив. Звісно, коли така слава звалилася, у нього може бути спокуса. Тим паче, зараз світ інший: соцмережі, популярність зашкалює. Не обов’язково бути мегафутболістом, аби розкрутитися в соціальних мережах. І зрозуміло, що ця слава звалилася і десь вплинула на нього. Але він дитина, у нього все життя попереду. Десь хочеться вечірок і всього цього.

Та якщо це не заважає футболу, то чому б і ні? Кожен сам обирає свій шлях. Наскільки це буде в довгостроковій перспективі – покаже лише час. Але наразі те, що він демонструє на футбольному пол – це унікально. У такому віці показувати настільки зрілий футбол і мати таку техніку – це просто неймовірно. Думаю, пройде кілька років, він нагуляється, і все у нього буде. Бо все життя попереду.

– Поговоримо про партнера Ямаля – Рафінью. Як так вийшло, що він на п'ятому місці опинився? Багато розмов було, що він має взяти нагороду. Заслужено це все, чи можна назвати це пограбуванням?
– Рафінья… Я не можу сказати, що він творив якісь неймовірні речі. Все ж таки це індивідуальна нагорода. Що там подобається вболівальникам? Обіграші, неймовірні голи, гарні моменти. Рафінья забивав і просто робив результат. Він багато забивав за «Барселону», але це були такі робочі м’ячі крайнього нападника.

Навіть згадаємо гру з «Бенфікою», коли вони виграли 5:4 – я слідкував за цим поєдинком. Він провів, можливо, свій найслабший матч за «Барселону», але забив два м’ячі, і команда перемогла. Просто з нічого: один м’яч – після того, як супернику попав у голову, другий – в контратаці.

Тому щодо Рафіньї скажу: він не був надзвичайно яскравим, але заслужено потрапив у топ-5. Бо завдяки його голам, переломним у багатьох моментах, «Барселона» до останнього боролася в Лізі чемпіонів.

– Якщо говорити про Золотий м'яч, то все більше до списку найкращих потрапляють півзахисники та захисники – перемога Родрі не дасть збрехати. Видно, що стиль футболу змінився, акцент на тактику. А коли свій шанс отримає, наприклад, там Холанд? Чи, можливо, друга можливість для Кейна і Левандовського?
– Вони просто машини для забивання голів. Сказати, що Холанд демонструє якийсь неймовірний футбол… ну, я не можу. Він був у штрафній, і якби давали Золотий м’яч за гру в штрафному майданчику, Холанд би щороку разом із Левандовським боролися за трофей.

Але якщо брати загальну індивідуальну майстерність, то я не можу сказати, що Холанд просто без шансів має отримати Золотий м’яч. Знову ж таки, певні фактори мають скластися так, що він, умовно, заб’є в Лізі чемпіонів п’ятнадцять чи двадцять м’ячів, а в чемпіонаті – під сорок. І якщо команда все виграє, тоді, я думаю, він буде явним фаворитом.

«Сіті» у минулому році, мені здається, перебував у перехідному періоді й майже все провалив. Тому те, що Холанд потрапив до списку двадцятки найкращих – уже прогрес. Хоча зараз він, у принципі, є явним лідером команди. І знову ж таки, усе залежить не тільки від одного футболіста індивідуально, а від того, як команда виступатиме. І відповідно, як ці результати вплинуть на боротьбу за Золотий м’яч.

– Ще хотілося б зачепити долю Салаха, бо він знову провів непоганий сезон, начебто, тягне «Ліверпуль». Невже він недостатньо демонструє, аби вписати себе в історію Золотого м'яча?
– Знову ж таки, мені здається, Салах просто не розкручений футболіст. На людей сильно впливає медіа, журналістика, соцмережі. Це сильно впливає на підсвідомість вболівальників і, можливо, навіть на журналістів, адже медіа може самотужки розкрутити футболіста. А Салах веде тихе життя: він просто працює на футбольному полі й робить це дуже добре.

Але сучасний футбол дуже залежить від медіа, соцмереж і всього цього. Ми звикли бачити – раніше постійно вигравали «Барселона», «Баварія», «Інтер». А те, що ПСЖ щось виграв у Лізі чемпіонів, тим більше пройшов увесь шлях до фіналу – просто в останній вагон запригнули. І це вплинуло на всю цю ситуацію.

Тому ця медійна розкрутка, на мою думку, теж впливає на результати Золотого м’яча. А Салах... ну, він не розкручений, ніде не світиться, і це, можливо, теж впливає на підсумковий результат.

– Чи можна сказати, що в Мессі та Роналду ще є нагода поборотися за Золотий м'яч, як це було там в 2022 році, коли Ліонель виграв чемпіонат світу? Новий мундіаль вже на носі й легенди планують брати участь.
– Абсолютно. Якщо Кріштіану виграє чемпіонат світу, неважливо, скільки він заб’є голів. Те, що я кажу про розкрутку та медійність, а також про цей останній шанс у сорок років виграти чемпіонат світу – усе це може визначити результат. Людині не вистачає єдиного трофею, і вона може навіть без якихось феноменальних індивідуальних якостей виграти чемпіонат світу та отримати Золотий м’яч.

Цілком можливо, бо популярність Кріштіану у світі просто колосальна. Це одна з найвідоміших людей у світі не лише серед спортсменів, а взагалі. Медіа можуть настільки накрутити ситуацію, що Франс Футбол просто не зможе не дати йому Золотий м’яч у випадку перемоги на чемпіонаті світу. Тому я вважаю, що це цілком реально.

– А якщо зробити прогноз, хто в наступному році візьме Золотий м'яч?
– Ну, якщо взяти ще чемпіонат світу… Я все ж таки вважаю, що скоріше за все це буде Ямаль. Мені здається, «Барселона» цього року точно побореться за Лігу чемпіонів. В чемпіонаті, я думаю, не так важливо. Скоріше за все, ключовими будуть Ліга чемпіонів і чемпіонат світу.

Якщо Іспанія та Ямаль разом здобудуть результат і при цьому будуть яскраво грати, він буде головним фаворитом. Бо якщо брати Францію, там багато індивідуально сильних футболістів. Якщо Дембеле захоче повторити свій успіх, то у Франції дуже великий вибір – там ще є Мбаппе, не будемо забувати.

В Іспанії зараз зовсім інша збірна: там тренер з молодіжної збірної, багато басків, багато молодих футболістів. Хто там зірка перший? Перший – Ямаль, другий – Вільямс, а всі інші – робочі конячки, які підносять снаряди. Тому я вважаю, що Ямаль буде фаворитом. Єдине, аби не було травм: якщо він буде травмований певний проміжок часу, важко буде компенсувати за цю нагороду.

Португалія зараз теж дуже сильна команда, чесно. Якщо говорити про Кріштіану, то, мені здається, Португалія – одна з найсильніших команд в історії, підібрана дуже якісно. В кожній ланці – футболісти, і молоді, і досвідчені, не будемо прибирати Вітінью, який посів третє місце.

Тому хтось із цих – Іспанія або Португалія – скоріш за все стане наступним володарем. Знову ж таки, якщо Холанд не виграє все і не заб’є купу голів. Тобто, в цьому регіоні – Іспанія, Португалія, тобто хтось з Піренейські країн скоріш за все буде наступним переможцем.

– Як би там не було в майбутньому, нас цікавлять українці. Хто з наших гравців наступним потрапить до топ-30 Золотого м'яча? Можливо, навіть комусь вдастся до п'ятірки найкращих пробитися? Хто це може бути?
– Топ-5… Я дуже сумніваюсь. По-перше, ще цілий рік попереду, і все може змінитися. Когось продадуть, умовного Шапаренка візьмемо – ну він почне грати, а ми ж не знаємо, як буде.

Якщо говорити на даний момент, то стабільну ігрову практику наразі отримує лише Судаков із легіонерів.

Зінченко, я не думаю, що підніметься на якийсь високий рівень. Він вже не молодий. Довбик також не отримує довіри від нового тренера. Дуже важко сказати, хто зараз найстабільніший – мабуть, Судаков.

Якби був Мудрик, можливо, він би пробився хоча б за топ-50 чи топ-100. Але в топ-5… я думаю, що найближчі роки це нереально. По-перше, ще має закінчитися війна, бо це серйозно заважає розвитку українського футболу як на клубному рівні, так і в збірній. Ми граємо весь час на виїзді без вболівальників – це дуже впливає на результати. І в клубах, і в збірній це відчутно, яку сильно критикують.

Тому я не думаю, що зараз хтось із українців зможе поборотися за цю нагороду, навіть потрапити в топ-50. Дуже складно.

– Загалом вірите, що в далекому майбутньому у нас з’явиться новий Шевченко, Блохін чи Беланов, який принесе ще один Золотий м’яч?

– Абсолютно. Але розумієте, такі футболісти народжуються раз на двадцять-тридцять років. Я сподіваюсь, що так. Зараз у нас багато молодих футболістів, які, на жаль, через війну поїхали за кордон. Там вони потрапляють у дуже конкурентне середовище.

Дуже багато перспективних гравців – той же Єгор Ярмолюк. Він в Україні не був сильно популярним, а зараз основний гравець команди в Прем’єр-лізі Англії. Тут багато факторів мають скластися.

Але поки триває війна, я сумніваюсь, що хтось із наших футболістів зможе поборотися за цей трофей. У майбутньому – звісно, так, адже зараз відкриваються нові академії, працюють школи, застосовуються сучасні технології. Все це допоможе швидше піднімати рівень українського футболу – як командного, так і індивідуального.