Ноттінгемський ліс рубають – тріски летять

Одним із головних відкриттів минулого сезону АПЛ став «Ноттінгем Форест». Колись іменита команда, яка у свій, далекий уже час двічі виграла Кубок чемпіонів, у «новій ері» явно не вражала. «Лісники» часто виконували роль «ліфта», балансуючи між Прем'єр-лігою та Чемпіоншипом.

Однак у сезоні 2024/2025 на «Форест» зійшло осяяння. Фактично протягом усього сезону команда Нуну Ешпіріту Санту перебувала в чільному квартеті, і всерйоз претендувала на вихід до Ліги чемпіонів.

Однак на фінішній стрічці «червоно-білі» очікувано видихнулися, і зрештою опустилися на сьоме місце. Але навіть такий результат можна вважати безперечним успіхом для клубу, який явно не хапає зірок з небосхилу. Це не жарт, що «Ноттінгем Форест» за підсумками минулого сезону пробився до єврокубків (груповий етап Ліги Європи), де (тобто, на євроарені) не виступав аж з 1996 року.

Пояснити ноттінгемський феномен досить складно. Справа в тому, що за рівнем виконавців «Форест» – посередня команда. Не кажучи вже про рівень її гри минулого сезону. «Ноттінгем Форест» – абсолютно найгірша команда минулого сезону АПЛ і за володінням м'ячем, і за середньою кількістю передач. Футбол, сповідуваний португальським коучем «лісників», був дуже простий. Точніше, простий занадто: дуже низький оборонний блок, ставка на вертикальні закидання і контргру.

Проте такий нехитрий футбол довго утримував команду у верхній частині турнірної таблиці. І якби під рукою Санту була довша лава запасних, точно б бути команді в Лізі чемпіонів.

Непотрапляння «НФ» до головного континентального турніру стало великим розчаруванням для власника клубу – одіозного Євангелоса Маринакіса. Після одного з невдалих матчів «лісників» на фініші минулого сезону розлючений Маринакіс одразу після фінального свистка «викотився» на поле і щось «втирав» головному тренеру.

Це «щось» стало надбанням газетярів, і після Маринакісу навіть довелося виправдовуватися. Мовляв, він не лише повністю довіряє тренерському штабу, а й безмірно щасливий бути частиною клубу, який уперше за три десятиліття пробився до єврокубків.

На підтвердження своїх слів – про повну підтримку тренерського штабу – Маринакіс продовжив контракт із Нуну та його штабом до літа 2028 року.

Здавалося, що все стало на свої місця. Але насправді все виявилося інакше. Після трьох турів нового сезону «Ноттінгем Форест» відправив Нуну Санту у відставку. І справа тут аж ніяк не в незадовільних результатах команди (у «лісників» по одній перемозі, нічиїй та поразці). Тут усе складніше. І водночас простіше.

***

Напередодні старту нового сезону всезнаючі букмекери внесли Санту до п'ятірки тренерів, яким загрожує найшвидша відставка. Майже в «яблучко».

Що ж сталося за такий короткий час? А трапилося те, що за спортивну частину «Ноттінгем Форест» відтепер відповідає Гаспар Еду, який раніше обіймав аналогічну посаду в «Арсеналі». Його «перехід» з табору «канонірів» у табір «лісників» був досить несподіваним.

Проте цей перехід відбувся. І, як виявилося, цей перехід підвів межу під роботою Нуну Санту в «Ноттінгем Форест».

За інформацією англійських таблоїдів, стосунки Еду та Санту були або жахливими, або цих стосунків взагалі не було. Так чи інакше, комунікацій між тренером і людиною, яка відтепер відповідає в клубі за все, і за селекцію в тому числі, не з’явилося. Точніше, не стільки не з’явилося, як Гаспар ігнорував практично всі трансферні запити Нуну, просуваючи в команду «своїх» футболістів.

Одним із таких «своїх» футболістів став для «Ноттінгема» наш Олександр Зінченко. Саме Еду свого часу привів «Зіну» з «МанСіті» в «Арсенал». І тепер ось, на «прапорці» літнього трансферного вікна, забрав українського універсала у «Форест».

Забрав на позицію лівофлангового захисника, де Олександр провів більшу частину своєї англійської кар'єри. Хоча заради справедливості слід зазначити, що вибір Зінченка для «НФ» не був пріоритетним. «Лісники» хотіли на цю позицію латераля «Атлетико» Галана. Але трансфер Хаві зірвався, тому клуб і перейшов на Зінченка.

Цікаво, що окрім Зінченка, у недавнє трансферне вікно «Форест» підписав ще одного лівофлангового захисника – молодого бразильця Куябано. До того ж, у команді є основний на даний момент лівий захисник - Вільямс, на якого минулого сезону (та й на старті нинішнього) робив ставку Санту.

Проте є резон стверджувати, що Зінченко переходив у «Форест» саме у захист, а не в центр поля. Резон цей ґрунтується на тому простому твердженні, що центр поля в команді досить добре укомплектований. Плюс на цю позицію було придбано двох нових гравців.

У зв'язку з цим виникає цілком логічне питання: а нафіга Зінченку «Ноттінгем» і нафіга «Ноттінгему» Зінченко? Відповісти саме зараз на це непросте питання непросто. Можливо, впродовж сезону ми й отримаємо цю відповідь. Зараз все бачиться так, що «лісники» взяли українця як гравця ротації. Адже сезон довгий, та ще й на кілька фронтів доведеться грати.

Важливим є і позиція «Арсеналу» у цьому випадку. Лондонський клуб не приховує, що не розраховує на Олександра. У нього залишився рік за контрактом, зарплата – на високому рівні, а шансів грати в основі – жодних. То краще відправити такого гравця в оренду. І для «Арсеналу» краще, і для Зінченка, адже на новому місці є хоча б мінімальний шанс на ігровий час. На старому місці таких шансів практично не залишилося.

***

А тепер повертаємось до теми відставки Санту. З призначенням Еду стосунки Нуну із власником клубу суттєво зіпсувалися. Зіпсувалися настільки, що за спиною у Санту «Форест» почав вести переговори з потенційними новими наставниками. Щодо цього у ЗМІ фігурували два прізвища: Постекоглу та Моурінью. Санту не міг не знати про ці залаштунки.

Точніше, він про це все чудово знав. І вирішив зіграти на випередження. І 22 серпня на прес-конференції заявив, що у клубі твориться щось незрозуміле. Мовляв, усі мають бути разом, але зараз усі порізно.

Маринакісу не сподобався винос сміття з хати. І з того дня для Санту увімкнувся зворотний відлік. Португальський тренер розраховував усе залагодити під час особистої зустрічі з власником клубу та Еду, але ця зустріч так і не відбулася. До того ж, Еду продовжував ігнорувати трансферні забаганки Санту, приводячи в команду «не тих» гравців.

Грім пролунав у ніч із восьмого на дев'яте вересня. Дивний вибрав час для «грому» Маринакіс, чи не так? Якраз була перерва у чемпіонаті Англії, пов'язана з матчами збірних. Логічніше було б звільнити Санту трохи раніше, щоб новий тренер мав хоча б тиждень для підготовки до матчу проти «Арсеналу».

Але за фактом вийшло так, що для підготовки до матчу проти «Арсеналу» у нового тренера «Форест», а ним виявився Постекоглу, лишилося тільки чотири дні. Справді дивно. Не дивно, що «НФ» програв 0:3.

Дивним є і рішення Маринакіса зупинити свій вибір саме на колишньому тренері «Тоттенхема». Дивно не з погляду компетенції, а передусім філософії гри. Санту та Постекоглу – тренери-антиподи, якщо судити за минулим сезоном. Футбол Постекоглу заточений на атакуючий стиль. Минулого сезону захист «шпор» розміщувався високо. Дуже високо, якщо порівнювати із розстановкою захисту «Форест».

Отже, новому тренеру доведеться розпочинати на новому місці фактично з нуля. Доведеться відразу майже все зламати, щоб потім щось побудувати. І велике питання, чи це йому вдасться.

Але при цьому тренерові шанси Зінченка мати хоча б якийсь ігровий час все ж таки вищі.