Прихід Мастантуоно повернув Реалу проблему, від якої клуб наполегливо йшов

14 серпня поточного року «Реал» нарешті завершив трансфер вундеркінда «Рівер Плейт» та національної збірної Аргентини Франко Мастантуоно. За вінгера, якому цього дня виповнилося 18 років, мадридський гранд заплатив 45 мільйонів євро. Досить великі гроші, навіть для сучасного, відверто «перегрітого» футбольного ринку, однак у «Реалі» розуміють – є дуже висока ймовірність, що через п'ять-сім років про цю суму в аспекті таланту та рівня виступів Мастантуоно оглядачі будуть відгукуватись як про вкрай несуттєву.

Мастантуоно вже дебютував у Лізі чемпіонів і іспанській Ла Лізі, ставши третім наймолодшим іноземним футболістом в історії «Реалу», заграним у рамках національного чемпіонату. Хавбеку дійсно пророкують велике майбутнє, а у збірній Аргентини він уже встиг зіграти під десятим номером, який останніми роками був зарезервований за генієм усіх часів Ліонелем Мессі.

Але перехід Мастантуоно до «Реалу» приніс мадридцям не лише велику радість та надії на світле і яскраве майбутнє, а й раптово повернув до проблеми, від якої клуб наполегливо намагався йти та відхрещуватися у останні кілька десятиліть, принаймні, за президентства Флорентіно Переса…

Про що йде мова? На перший погляд, про банальність, проте саме із такого, як показує практика, часто виникають серйозні неприємності.

Історія людства знає імена, які неминуче нагадують більшості про темне минуле. І футбол не здатний змінити у цьому плані нічого. Наприклад, в італійській Серії А цього сезону вже встиг дебютувати захисник, чиє прізвище здатне викликати жах або прояви категоричної ворожості. Йдеться про Романо Флоріані Муссоліні, який по материнській лінії є правнуком сумнозвісного італійського диктатора та посібника Адольфа Гітлера Беніто Муссоліні. Цей 22-річний молодий футболіст влітку нинішнього року на правах оренди перейшов із «Лаціо» у «Кремонезе», і, щоб уникнути широкого резонансу та будь-яких скандалів, ухвалив рішення розмістити на своїй футболці не традиційне прізвище (у його випадку це Флоріані Муссоліні), а обмежитися лише ім'ям (Романо).

Здавалося б, до чого тут Франко Мастантуоно? Втім, після вищевикладеної паралелі, напевно, знайдеться чимало читачів, які вже зрозуміли, про що йтиметься…

На перший погляд, все справді не так і очевидно. Ім'я Франко має широке поширення в багатьох країнах, і в рідній для Мастантуоно Аргентині воно не має жодного політичного чи негативно історичного підтексту. Проте проблема виникає тоді, коли фанати «Реалу» раптом починають бурхливо вітати свого нового молодого генія гучними скандуваннями: «Франко! Франко!». У цей момент ґрунт під ногами справді стає слизьким, адже в Іспанії Франко асоціюється лише з однією людиною – генералом Франсіско, архітектором сорокарічної диктатури, що носить в історії саме його ім'я.

За іронією долі Каудільйо (титул, який носив Франсіско Франко, що означає буквально «вождь») був уболівальником мадридського «Реалу» та вважався покровителем «бланкос». Саме за часів його керівництва державою, 13 червня 1943 року, «Реал» здобув найбільшу у власній історії перемогу над найлютішими суперниками з «Барселони» – 11:4. Втім, й донині в Іспанії точаться суперечки, чи мав місце в цьому випадку справедливий спортивний матч, або ж гості з Каталонії були до смерті залякані ставлениками Франко, через що вирішили буквально «злити» ту гру на догоду диктатору.

Після звільнення Іспанії від диктатури Франсіско Франко «Реал» старанно уникав будь-яких політичних конотацій. Ці процеси особливо загострилися, коли до управління клубом прийшов Флорентіно Перес. Цей керівник зробив усе, аби очистити імідж клубу, прибравши з трибун «Сантьяго Бернабеу» шанувальників ультраправих ідей. Здавалося б, ситуація остаточно затихла та відійшла в історію, як раптом у Мадриді з'явився Франко Мастантуоно, на честь якого фанати почали скандувати неоднозначні вітання…

Статус неоднозначності їм точно додали іспанські журналісти, переважно з Каталонії. Люди, лояльні до «Барселони», поспішили загострити увагу громадськості на «сумному епізоді», який вкотре продемонстрував «справжню природу» мадридського світу. Звичайно, щоб краще розуміти всю диспозицію того, що відбувається, потрібно перебувати безпосередньо в Іспанії, але… Навіть так стає очевидним – довкола «Реалу» знову може спалахнути полум'я скандалів, яке підживлюють зацікавлені особи…

69-річна легенда «Реалу» Хорхе Вальдано, який у минулому працював виконавчим директором мадридського клубу, налаштований дуже скептично до подібних інсинуацій у ЗМІ. Нещодавно аргентинець заявив наступне: «Скандування на честь Франко Мастантуоно призвели до наслідків, гідних антропологічного аналізу. Якщо ці скандування були жартом, то добре: немає кращого екзорцизму, аніж гумор. Однак якщо хтось скандував це ім'я із особливою пристрастю до ідеології, яку воно символізує, ми стикаємося із новою формою дурощів. Це підкріплює аргументи про політичну ворожнечу на стадіонах».

Сам Франко Мастантуоно поки що ніяк не відреагував на галас довкола його імені в ЗМІ. А ось головний тренер «Реалу» Хабі Алонсо намагався применшити значення цієї проблеми для мадридського клубу зокрема і всього іспанського футболу загалом: «Я думаю лише про гравця. І я бачу, як Франко добре тренується, як добре взаємодіє із партнерами: коли бачу його посмішку, я ні про що не турбуюсь».

Утім, якщо нагнітання ситуації продовжиться, то немає сумнівів, що босам «Реалу» доведеться всерйоз замислитися над пошуками довгострокового вирішення цієї проблеми. Перес не для того поклав кілька десятиліть життя, аби створити практично бездоганну репутацію сучасним «бланкос», щоб зараз хтось скористався його спритністю в аспекті підписання юного генія Франко Мастантуоно.

Подейкують, що всередині «Реалу» вже вигадали нове гасло для фанатів, яке тепер спробують м'яко «згодувати» масам. Тому не дивуйтеся, якщо незабаром замість «Франко! Франко!» ви почуєте, наприклад, «Мастан! Мастан!». А що, це точно куди оригінальніше попередньої банальщини, яка виявилася просякнута ще й особливим піренейським присмаком диктаторства…