Домашнє завдання для Енріке. Як тренер може зробити ПСЖ сильнішим?

«ПСЖ» – найкращий клуб Європи. Фінал ЛЧ було зіграно відносно нещодавно, тож стверджувати щось інше поки що зарано. Тобто паризький клуб уже на самій вершині. І зараз у нього є 2 можливих шляхи: намагатися з усіх сил зберегти набуте або дещо ризикнути та спробувати зробити ще краще, стати ще сильнішим. Я не прихильник рішень «не ламай те, що працює», тож мені приємно, що «ПСЖ» улітку обрав саме другий варіант розвитку, трансфери на вхід в основну обойму це доводять. Але ж на цьому нічого не завершено. У фіналі КЧС ми побачили, що французів можна здолати. Так, «Челсі» для цього довелося провести ідеальний матч у захисті, а Маресці видати свій найкращий тренерський перформанс у кар’єрі – але велетня було завалено. Отже, «ПСЖ» усе-таки має певні проблеми, які було б непогано вирішити. Очевидно, на це потрібен час. Але сезон довгий…

Минулого тижня діти пішли до школи. Енріке вже давно не маленький хлопчик, тому не пішов, але все-таки отримав своє домашнє завдання. Цей текст – про проблеми парижан та задачі, які спробує розв’язати їхній тренер упродовж сезону. Якщо зможе, то «ПСЖ» знову виграє все.

Захист футболістів від критики

«ПСЖ» роками був великою командою. Одною з найкращих у Європі за складом, одним з фаворитів ЛЧ. Але ніколи не був одноосібним лідером у таких рейтингах. Завжди серед топів, однак жодного разу не над усіма ними. А зараз ситуація саме така. Бо були успішні і ЛЧ, і КЧС, і взагалі цілий сезон. Навіть прискіпуватися нема за що, бо столичні виграли всі турніри на внутрішній арені та грали у, цілком можливо, найбільш яскравий та абсолютно точно найкращий футбол у Європі. Але з великою силою, як казав класик дядько Бен, приходить велика відповідальність… Тепер на «ПСЖ» точно дивитимуться під мікроскопом. Кожна поразка у чемпіонаті буде супроводжуватися шаленою критикою, кожна невдача у Європі буде привертати увагу. Багато людей чекають, доки команда програє.

Це щось нормальне для «Реала» або «Барселони». І для «Баварія». Для «Манчестер Сіті» останніх років. Але ж не для «ПСЖ». Він не був головною зіркою цього футбольного ток-шоу ніколи. А чи впорається з тиском? Футболістів критикуватимуть у соцмережах та, можливо, у повсякденному житті. На гравців буде спрямовано більше камер. Їх перемоги сприйматимуться публікою як щось буденне, зате поразки – як щось таке, про що треба говорити, писати, кричати. «ПСЖ» точно впорається? Тут на перший план повинен вийти хист Енріке як оратора. Він буде цілий сезон заспокоювати журналістів на пресконференціях та у коментарях для ЗМІ: казатиме, що треба довіряти процесу, наголошуватиме на нещодавній перемозі у ЛЧ, вказуватиме, що гра-то була хороша, нехай результат і не прийшов тощо.

Однак головне: захищатиме гравців. Скаже, що то не вони зробили щось не так, а він недостатньо їх підготував. Або скажи «ми припустилися помилок» замість «Забарний привіз пенальті». Просто зараз тим, кого критикуватимуть найбільше за першої ж нагоди, виглядає Шевальє. Якщо не почне рятувати у ЛЧ вже восени, то всі згадають про те, чому і як пішов Доннарумма. І нікого не хвилюватимуть виступи Шевальє у чемпіонаті та навіть те, що рішення про прощання з італійцем ухвалював абсолютно точно не він. Критика виглядає неминучою. І помилки теж, бо Шевальє – крутий, але ж проти топ-команд кожні 2 тижні не грав, тим паче у плей-оф ЛЧ. Він щось та й привезе. І от тоді ввімкнеться Енріке. Захистить від критики та скаже кіперу, що нічого погано не сталося. Якщо ні – команда залишиться без сильного воротаря взагалі.

Пошук мотивації на матчі Л1

«ПСЖ» виграє чемпіонат Франції. Бо просто не має конкурентів. Команда увійшла у сезон після трохи більше аніж десятка днів з початку тренувань – дуже пізно. Результат – 3 перемоги у 3 турах. «Марсель» та «Монако» мали повноцінну підготовку до сезону, але вже встигли програти. Інші команди минулого розіграшу на фінішу з усіх сил віддавали одна одній четверте місце – вони не претенденти на титул. «ПСЖ» може грати другим складом у лізі всю осінь, і норм: у Л1 матчі виграватиме для нього і Лі Кан Ін. Проблема ж не у цьому. По-перше, у тонусі. Якщо паризькі футболісти не будуть грати на своєму максимумі (ну хоча б на 80%) у чемпіонаті, то не зможуть витиснути з себе цей же максимум у ЛЧ. Бо не будуть готові, адже зазвичай такого не роблять.

Минулого сезону Енріке знайшов спосіб змусити футболістів грати у чемпіонаті на максимальній самовіддачі. Не знаю, як саме, але можу припустити, що дія була не одна. Щось казав футболістам. Проводив таку ротацію, що найкращим гравцем за матчами у старті став Барколя, але й той мав тільки 27 виходів на поле з перших хвилин, а не 34/34, як у деяких інших командах. Проводив чудові тактичні заняття. Але перші тури нового сезону показали, що цього недостатньо. Спочатку «ПСЖ» ледь-ледь переміг «Нант» та «Анже» (по 1:0) – ок, просто не у формі, буває. Але потім пропустив 3 від «Тулузи» (6:3). Пару м’ячів отримав у свої ворота вже у кінцівці за переваги у 5 голів: футболісти кинули грати. Тривожний дзвіночок. Далі може бути байдужість та очікування дуелей у ЛЧ.

По-друге, рекорд. Енріке ще минулого сезону казав, що «ПСЖ» хоче не програти жодного поєдинку у чемпіонаті за ігровий рік. І вперше французи поступилися лише у 31 турі, коли, так, усі питання щодо чемпіонства було знято, але у день, коли Енріке використав майже на 100% основний склад. ЛЧ у розпалі, але Луїс не дає найкращим відпочинку. Бо «Ніцца» – важкий суперник. Його не звинуватити у небажанні вигравати матчі у Л1. Він хоче це робити навіть тоді, коли це необов’язково. Він хотів цей рекорд. Але «ПСЖ» все-таки програв та його не отримав. Тому в історії Л1 досі нема команди, яка б пройшла всю дистанцію у чемпіонаті без поразок узагалі. Якщо Енріке налаштований зміцнити свої позиції в історії дивізіону та «ПСЖ», то спробує знову досягти максимального результату. Але для цього йому доведеться вмовити футболістів не кидати грати. Навіть за 6:1 на табло.

Більше опцій в атаці

За рахунок чого «Челсі» обіграв «ПСЖ»? Якщо коротко: завдяки підготовці Марески. Той гарно дивився поєдинки парижан у сезоні, тому знав, як можна їх стримати. І стримав: «приклеїв» до Хакімі Нету, наситив центр поля футболістами, які ефективні в першу чергу у грі без м’яча, сказав захисникам підніматися за Дембеле настільки високо, наскільки потрібно тощо. Перемога у фіналі – це виграна тактична дуель Марескою. Через те, що «ПСЖ» виявився занадто передбачуваним. Просто деякі команди та тренери не могли цим скористатися, а «Челсі» зміг. Якщо так, то такий трюк одного разу можуть виконати й інші: склад «синіх» точно не топ-1 у світі, Мареска ніби як не найбільш розумний тренер сучасності. У такому випадку Енріке потрібні нові варіанти. Такі, які дозволили б команді забити, коли все, що працює зазвичай, припиняє функціонувати.

З очевидного: можна спробувати давати більше роботи Мендешу попереду. Позиції та ролі Хакімі та португальця на їхніх флангах, коли команда атакує, не тотожні. Марокканець більше підключається, має можливість створювати набагато більше. Його кількість очікуваних голів та асистів у чемпіонаті Франції минулого сезону у півтора рази вища, він краще за партнера за кількістю ударів та пасів під удари. Чи більш талановитий Хакімі у нападі? Так. Він корисніший в атаці за Мендеша. Але ми бачили португальця, який забиває та асистує, у плей-оф ЛЧ попереднього сезону. У будь-якій іншій команді він мав би важливу роль попереду. Однак у Парижі не має. Було б добре, якби опція залучити Мендеша до атаки, коли фланг Хакімі «не працює», була доступною. Це не єдине рішення щодо покращень, але найбільш красномовне: в Енріке є кадровий ресурс. Треба «просто» його використати.

Боротьба з травмами

У попередньому сезоні «ПСЖ» щастило. У плей-оф ЛЧ завжди грали найкращі. Навіть Дембеле, який іноді отримував ушкодження, оперативно повертався, виходив з лави запасних та оформлював гольові дії. Гарна робота клубних лікарів та тренера з фізичної підготовки? Безумовно. Але ж навіть вони не можуть виключити пошкодження з рівняння взагалі. Колись хтось травмується. У «ПСЖ» вже травмувався: мова про Дуе та Дембеле, які поїхали до збірних, але повернуться у футбол лише за півтора місяці. Не так критично, бо титули не виграються у вересні-жовтні, але дуже повертає до реальності: травм не уникнути. Особливо на дистанції у більше, аніж сезон. Якщо їх узагалі не було раніше, то тепер вони прийдуть. Добре, якщо робитимуть це по черзі та не навесні.

Упродовж плей-оф попереднього сезону ЛЧ Енріке міг виставляти на поле найкращих. Тому все працювало, команда грала у топ-футбол та виграла турнір. Але що буде, коли не матиме такої можливість? Коли буде змушений ставити на полі не найсильніших, а доступних? Зараз нема Дембеле та Дуе, тому очевидний кандидат на позицію у центрі нападу – Рамуш. Чудово для чемпіонату Франції, адже Гонсалу – топова «дев’ятка». Однак «ПСЖ» грає у футбол без класичного форварда, тому в ЛЧ з португальцем на вістрі буде страждати. Той не допоможе розігнати атаку та не буде залучений активно до пасової гри. Енріке так не любить, у нього навіть воротар, як бачите, зобов’язаний гарно робити передачі. Але інших варіантів поки що нема. Бо травми. Таких ситуацій буде більше.

У вирішальних раундах плей-оф ЛЧ «сектант» Енріке довів, що готовий відійти від своєї «релігії». Але трошки, зовсім ненадовго. З «Арсеналом» були програші за володінням, на певних відрізках – серйозні. Там же була установка для Доннарумми не пасувати коротко – а вибивати вперед. Навряд Енріке сподобалося, коли його команда грала так, але він був готовий. Бо це вже півфінал ЛЧ – можна потерпіти 90 хвилин, а потім продати Джіджі. Але коли втрутяться пошкодження, доведеться адаптуватися більше та частіше. Чи готовий Енріке віддати м’яч уже в 1/8 фіналі? А якщо раптом вихід з-під пресингу не вдаватиметься, чи скаже він уже Шевальє не грати у короткий пас? Чи поставить на вістрі Рамуша або зробить «дев’ятку», наприклад, з Кварацхелії? Луїсу доведеться шукати варіанти та відповіді. Якщо проявить себе як тренер, який вміє адаптуватися до обставин, усе буде добре.

Важкий календар у ЛЧ

«ПСЖ» повинен бути у плей-оф хоча б тому, що для цього буде достатньо набрати 10-11 очок за 8 матчів, а деякі з опонентів – кризові. Але календар – найважчий серед усіх клубів. Знову. І ми вже бачили, чим це може обернутися: на матч з «Ман Сіті» (4:2) у 7 турі минулого сезону «ПСЖ» виходив як на такий, у якому не може програти, бо тоді виліт дуже ймовірний. «Аталанта», «Барселона», «Баєр», «Баварія», «Тоттенгем», «Атлетік», «Спортинг», «Ньюкасл» – опоненти команди на етапі ліги. Тут можна нафантазувати собі втрату очок у будь-якому матчі. А що, як ці втрати знову відбудуться із самого початку? Нічия з італійцями, поразка «Барселоні» та «Баварії» – і ось вже «ПСЖ» змушений вигравати хоча б раз в «Атлетіка» або «Ньюкасла» – вкрай міцних команд. Минулого року у такій ситуації вдалося вижити.

Але чи вдасться тепер? Якщо все зводитиметься до останніх поєдинків, то багато чого може піти не так. Хтось травмується. Зникне реалізація. Опонент видасть матч життя, бо йому також треба. «ПСЖ» зобов’язаний грати у плей-оф, але якщо провалить старт, то ризикуватиме не опинитися у топ-24. До речі, попереднього сезону парижани підходили до фінальних турів з нестачею балів разом із «Ман Сіті», причому саме до «містян» була прикута найбільша увага, саме їх критикували найбільше. Бо вони були найкращими раніше. Тепер найкращий – «ПСЖ». Тиск буде сильнішим, аніж минулого сезону. Ми не знаємо точно, наскільки ментально сильні французи у таких ситуаціях, бо раніше вони в них не опинялися. А ще важкий календар у ЛЧ – це зайві матчі у плей-оф та більше хвилин для лідерів. Накопичену втому ніхто не відміняв.

Зміна лідерів

Вона здається необхідною. Найкращий у центрі поля минулого сезону – Вітінья. Невеш – технічніший та, можливо, більше підходить для сценаріїв, де «ПСЖ» не має володіння у 50+%, але його внесок у гру парижан на дистанції просто був меншим. Був. Але тепер має стати більшим. Якщо хтось раптом забув, то для хлопця той сезон був першим у топ-клубі. Він лише адаптувався. Мусить додати. Вже додав та оформив хет-трик у Лізі 1 – досягнення, яке підкорюється далеко не всім центральним півзахисникам у кар’єрі. А він ще й оформив найбільш красивий на моїй пам’яті, аж 2 голи – ударами через себе. Невеш заявляє цим, що він повинен бути якщо не лідером команди, то лідером центру поля. Бути там головним. Матиме більшу роль, важливішу. А Вітінья вже на межі, він грає у найкращий свій футбол у кар’єрі: а точно може більше та ще? Якщо є сумніви, то очевидне рішення – робити більшу ставку на Невеша.

Маркіньйос уже немолодий, а Енріке між молодістю та досвідом у Парижі стабільно обирає перше. Тому на його заміну був куплений Забарний. Очевидно, що просто зараз у великих матчах повинен грати бразилець, бо його досвід – більший. Менше шансів, що попливе. Але ж за рік «ПСЖ» буде розставатися з Маркіньйосом, тож надавати час Забарному – необхідність. Ще й тому, що за нього заплатили дуже багато грошей. Це розуміє і тренер. Енріке вже декілька разів хвалив Забарного, тож зрозуміло: українець отримуватиме в команді все більшу і більшу роль з плином часу, якщо не трапиться форс-мажорів. Але як зрозуміти, коли настане момент обрати саме Іллю? А як донести Маркіньйосу, що йому після перемоги у ЛЧ треба сидіти на лаві запасних під нещодавнім гравцем «Борнмута»? Відповідатиме діями Енріке.

Мендеш довів у плей-оф ЛЧ, що ставити все на Хакімі не варто. Пачо повинен стати лідером оборони не тільки за захисними діями, але й ментальним. На час, доки нема Дембеле та Дуе, повинен отримати більше часу та більшу роль в атаці Рамуш. І він заслужив, бо хто ще з топ-форвардів так спокійно сидить на лаві запасних? Момент для того, щоб дещо змінити акценти у грі команди, або вже настав, або настане протягом сезону. І тоді Енріке повинен зреагувати. На вирішальні матчі ЛЧ навесні в ідеалі повинен вийти із Забарним у центрі захисту, Невешем у ролі лідера центру поля, планом Б у вигляді підключень до атаки Мендеша та інших функцій у моменті для Хакімі. Можливо, навіть без Дембеле в основі, який дуже крутий, але взагалі-то чергує гарні сезони з посередніми: а що, як цей не буде для нього успішним? Доведеться шукати нового лідера попереду.

Чи може «ПСЖ» знову виграти ЛЧ, якщо Енріке не розв’яже всі ці задачі? Так, бо склад команди – один з найсильніших у Європі, а деякі футболісти, типу Невеша та Дуе, неминуче спрогресують та заграють навіть краще, аніж в успішному сезоні 24/25. Але ж «ПСЖ» Енріке – це не про гравців, які виграють для тебе матчі, а про команду, яка перемагає. Для тренера, який міняє Доннарумму на Шевальє після такої весни, є принциповим, ЯК САМЕ перемагати. Хочеться, щоб за підсумками сезону «ПСЖ» та Енріке залишилися самими собою, адже це занадто крута команда з претензією на місце в історії: було б прикро втратити її після всього лише одного топ-сезону. Щоб залишилися, Луїсу доведеться працювати. Багато. Бо навіть найкращі картини потребують реставрації.