«Виводило з рівноваги». Гравець збірної – про втрачену перемогу з Іспанією

11 вересня збірна України з пляжного футболу зустрілася зі збірною Іспанії у другому турі групового етапу Суперфіналу Європи, який проходить в італійському Віареджо.

«Синьо-жовті» після перемоги в першому турі над Швейцарією (4:3) могли гарантувати собі місце в півфіналі, якби досягли позитивного результату в грі з іспанцями.

Нагода здобути три пункти була: українська команда навіть вела в рахунку, проте втримати перевагу не вдалося. Іспанія у третьому таймі відігралася та вирвала важливу перемогу (5:4).

Далі на українців чекає останній матч у групі проти Данії, який відбудеться 12 вересня та визначить подальшу долю «синьо-жовтих» у Суперфіналі.

Гравець збірної України Андрій Пашко в ексклюзивній розмові для Sport.ua проаналізував виступ проти іспанців, оцінив роботу суддів та поділився думками щодо майбутнього матчу з Данією.

– Чого не вистачило в матчі з іспанцями, оскільки ви мали можливість перемогти, але цього не вдалося зробити?
– Та я навіть не знаю, що сказати. Я думаю, справді були такі емоції вже наче переможні. У команді було помітно, що боролися до кінця і хотіли цієї перемоги. 4:3 рахунок був, і я справді вірив, що ми так і закінчимо або ще заб'ємо декілька голів. В Іспанії є клас. От, мабуть, і нам цього класу не вистачає, щоб в кінці закривати питання і вигравати такі матчі. Тому будемо старатися, навчатися прибирати ці помилки і теж на класі вигравати такі складні поєдинки, які багато чого можуть вирішити.

– У вас були епізоди, коли ви відверто виглядали на голову сильніше за іспанців. Чи це говорить про те, що в цілому наша збірна одна з топ-команд Європи на сьогоднішній день?
– Ну я думаю так. Ми давно вже в топ-8. Я навіть можу сказати в топ-5, тому що, в 2016 році Україна в фіналі виграла чемпіонат Європи. В 2015 вони теж в фіналі були, але поступилися. І з того часу, я вже якраз у пляжному футболі, і теж ми дуже часто їздили на Суперфінали та боролися за призові місця. Так, не кожного року це виходило, але от кажу, в топ-5 Україна завжди входила і показувала клас, що може боротися за золоті медалі чемпіонату Європи. І можливо, десь і в другому таймі показали також цей рівень, де демонстрували ту силу та потужність, з якою ми могли перемогти і в цьому матчі також. Але десь от не вистачило. Я не знаю навіть, чи казати досвіду, тому, що в нас є досвідчені гравці, які вже дуже довго в пляжному футболі, і в принципі ми могли й виграти цей матч. Але вже як сталося. Будемо перемагати з датчанами.

– На початку і першого, і другого тайму іспанці вам забили швидкі м'ячі. Що це взагалі було? Це ви не встигли налаштуватися чи просто такий збіг обставин?
– Та я думаю, що це ми так зайшли в тайми, не зібралися одразу, а вже по факту після пропущених голів почали включатися, розуміючи, що хочемо перемогти в цьому матчі. І вже рахунок 2:0, потім 3:0. Так, у пляжному футболі такий рахунок можна швидко наздогнати. Ми це показали і перевернули гру. Але я думаю, що більше так, ми просто не налаштувалися серйозно з перших секунд на матч, тому й пішли пропущені мʼячі.

– А що сказав Микола Костенко після гри? Все-таки, як ти сказав, ви реально відігралися по ходу гри й самовіддачу було видно. Але от результат незадовільний
– Він сказав, що гарно грали, що ми дійсно мали виграти цю гру. Подякував кожному гравцю за цей виступ. Але він не сказав, що є якісь недоліки. Або можливо не вистачило якогось фізичного…, хоча я б не сказав так, по фізичній підготовці теж всі були на рівні. Ну десь, мабуть, іспанці трошки все-таки ще сильніше нас, якщо вони змогли переломити з 4:3 на 4:5.

Тобто Костенко похвалив всіх хлопців і сказав, що цей момент треба пропустити. Так, він неприємний, але все одно в нас турнір не закінчився. Ми будемо рухатися далі. Важлива гра для нас з Данією, яка вирішить, чи йдемо ми далі за медалями, чи будемо вже грати за нижчі місця. Всі все розуміють. Дехто казав з хлопців, що, можливо, останній чемпіонат Європи може бути для них, тому ми їхали сюди тільки за медалями і будемо боротися тільки за перше місце.

– Іспанці доволі жорстко грали проти вас. Дуже багато було фолів з їхньої сторони. Чи не виводила тебе, та й взагалі наших хлопців, така поведінка з рівноваги?
– Ну, я скажу по собі: так, мене виводило і дратувало те, що вони фолили, але інколи бувало, що самі падали і просто симулювали, хоч там фолу насправді не було. Десь воно, може таке відгукнулося, якщо судді свистять. То, можливо, вони свистнуть на наших хлопців за якийсь фол. І там був момент, коли хтось із наших впав, хотів пенальті, вони не поставили. Мене це вивело з рівноваги і я почав на свого гравця кричати, щоб він повернувся до гри. Він вставав і доганяв іспанців, тому що вже ми одного разу так обпеклися. Вони не вибивають м'яч, по правилах фейр-плей, вони продовжують грати три в чотири та можуть забити гол. Тому, ну це таке – трошки виводило з рівноваги. А так я давно знаю рівень суддівства на чемпіонатах Європи.

Бувають дрібні якісь дотики там, хтось може домальовує, хтось ні, але арбітри свистять майже на все. І можливо, одразу можуть посадити на жовту картку. Тому для мене так, я не люблю таке просто, я люблю, щоб давали пограти у футбол, давали трошечки поборотися за той м'яч. Але пляжний вид спорту він такий. Тому дехто домальовує, дехто потім з тих же штрафних і голи забиває. В цілому, можна і цьому навчитися, але це вже показує бійцівські якості гравця. Дехто може домальовувати, впасти, забити, а дехто буде до кінця на ногах стояти, може прокинути і теж забити м'яч. По різному можна думати.

– Як ти оцінюєш роботу суддів у матчі з Іспанією?
– Та я взагалі не люблю рефері на європейських чемпіонатах, тому що вони наче завжди проти нас. Хоча буваєш деколи в шоці, що вони свистять фоли на тобі там чи допомагають. Ну це буває прям рідко, але в такі моменти здивований приємно. А так я не люблю. Вони просто одразу або на жовту садять, або фоли такі, яких не було ставлять в нашу сторону. Тому я не дуже люблю говорити про суддів, бо вони мене, чесно кажучи, виводять з себе.

– Як загалом настрій перед боєм з Данією після поразки?
– Та ми налаштовані тільки на перемогу, тому що ми розуміємо, що нам потрібні три очки. Тоді в нас буде шість балів, що дає змогу виходити з другого місця, так як ми програли Іспанії і ми не зможемо бути вже вище них. Але ми будемо битись тільки за перемогу. У нас більше немає вибору. А їхати потім додому з Італії, посівши п'яті-восьмі місця якісь, теж не дуже хотілося б.

– Швейцарам тобі вдалося забити два, ворота іспанців не підкорилися. Здається, що ти зголоднів і час забивати датчанам.
– Та я з іспанцями так хотів забити. Були моменти і вдавалося з центру пробити, і пару разів при розіграші м'яча був близький до голу. Як я сказав мамі: щось не пішло у мене з забитими м'ячами в грі з Іспанією. Але, так, на Данію буду налаштовувати себе, щоб забити парочку.

– З Іспанцями Ярмак поклав дубль, і це перші його м'ячі за збірну. Як взагалі там хлопці відреагували на його голи? Привітали якось?
– Та ми одразу привітали Ярмака, ще на лаві запасних, коли він присів під час зміни та вийшла інша четвірка. І після гри також. Найбільше я помітив такий момент: ветерани команди підійшли і привітали хлопця загалом з дебютними матчами і з першими голами. Це хороший момент. Я просто пам'ятаю свій перший виїзд за збірну, і теж так вийшло, що перші свої голи я забив Іспанії. Теж дві штуки.

Тому молодого хлопця також треба підтримувати, так як це перший виїзд, і він для себе отримав багато таких позитивних емоцій, хоча в результаті програли. Як ми тут жартували, міг би чотири забити, тоді може б і виграли. Але вже як склалося. У будь-якому випадку для нього це приємні емоції були. І він впевненіше, я думаю, став себе почувати після того, коли забив.

– Якщо вдасться вам вийти з групи, то є можливість потрапити на господаря турніру – Італію. Чи по зубах нам такий суперник зараз?
– Тяжко сказати, тому що, якщо чесно, ми в перший день залишилися, точніше, приїздили на матч Італія–Португалія. Ну, я скажу, Португалія – це топ. Вони в рейтингу посідають взагалі друге чи третє місце в світі. Італія також у топах тримається. Зараз збірна Італії дуже сильна. Я думаю, буде дуже складно.

На жаль, ми граємо в Італії. Найчастіше чемпіонати проводили саме в Італії за мої минулі роки, Суперфінали теж, і судді тут однозначно допомагають своїм. Ну, так, десь там, може, дивляться по рахунку: що та як – якщо свої вже виграють, то можуть підсвиснути фол і суперникам. Але коли треба щось придумати – на жаль, судді знаходять епізод, і емоційно ти потім вибухаєш, можливо, десь сваришся чи ще щось. Знову витрачаєш емоції на це непотрібне, за фоли ці сперечаєшся. Потім тобі не вистачає цих емоцій, щоб забити гол у ворота суперника.

Тому складно буде з ними. Але я сподіваюся, що якщо вже ми приїхали за медаллю, тоді нам треба буде вигравати й Італію. Я думаю, нам це по зубах. Настрій є. Тим більше, всі ми знаємо, яка ситуація зараз у країні. І перед кожним матчем тренер говорить: «Не забувайте, хлопці, чому ми приїжджаємо сюди. Щоб показувати, хто ми є, звідки ми є». Тому ми завжди це тримаємо в пам’яті і, я думаю, хлопці б’ються не тільки, щоб виграти якусь команду, а й за нашу Україну.