У збірної Франції проблеми зі Стад де Франс. Чому Україна там не зіграє

Стадіон у Сен-Дені – передмісті Парижа, – який згодом отримав назву Стад де Франс, планувалося збудувати ще із початку 80-х років минулого століття. Тоді французька влада претендувала на проведення фінальної частини чемпіонату світу з футболу 1990 року, однак у якийсь момент передумала й відкликала свою заявку. Надалі гіпотетична арена планувалася як ключова для проведення у Парижі літніх Олімпійських ігор 1992 року, але заявка на цей турнір у французів провалилася – вона програла іспанській Барселоні…

Зрештою, все ж таки побудувати нову сучасну арену на околицях Парижу було вирішено вже після того, як Франції вдалося виграти право на проведення фінальної частини чемпіонату світу з футболу 1998 року. Арену звели на місці занедбаних газових розробок, й під кінець «дев'яностих» вона вважалася однією з найсучасніших у світі. Відкриття нового стадіону відбулось 28 січня 1998 року. У товариському матчі збірна Франції обіграла Іспанію із рахунком 1:0, а єдиним м'ячем (першим на новому стадіоні) відзначився тоді Зінедін Зідан – абсолютно культова футбольна постать у наші дні.

В підсумку на Стад де Франс пройшов і фінал ЧС-1998, який приніс Франції перемогу, яка стала вже легендарною, над Бразилією із рахунком 3:0. У 2000-му арена прийняла вже фінал Ліги чемпіонів між Реалом та Валенсією (3:0), у 2016-му – фінал чемпіонату Європи між Францією та Португалією (0:1), а у 2022-му – черговий фінал Ліги чемпіонів за участю Реалу – цього разу проти Ліверпуля (1:0).

Очевидно, що Стад де Франс є головним стадіоном національної збірної Франції. Саме тут «триколірні» намагаються проводити найважливіші та ключові свої поєдинки, однак у наші дні ситуація склалася так, що це перестало бути для них можливим. Свого роду храм французького футболу останніх майже вже трьох десятиліть розлучається із національною збірною, яка поєдинки відбірного циклу на ЧС-2026 змушена проводити на іншій арені – Парк де Пренс.

Свій перший домашній матч у кваліфікації на ЧС-2026 проти збірної Ісландії французи зіграли вже на Парк де Пренс. Забиті м'ячі Мбаппе та Барколя принесли «триколірним» непросту перемогу над сіверянами із рахунком 2:1, а після гри хавбек збірної Франції Орельєн Тчуамені назвав арену, на якій проходив поєдинок «фантастичним стадіоном», але одразу ж обмовився, що «Стад де Франс – це зовсім інший рівень». Очевидно, що цю думку поділяє і наставник французької національної команди Дідьє Дешам, а також більшість його підопічних, проте факт залишається фактом – у жовтні проти Азербайджану та у листопаді проти України «триколірні» гратимуть не на Стад де Франс, а знову на Парк де Пренс.

Чому так відбувається? Жодної реконструкції Стад де Франс не проводиться, просто у Федерації футболу Франції (ФФФ) намітилися проблеми в комунікації із чинним керівництвом стадіону, власником якого є держава. Термін дії попередньої концесійної угоди між ФФФ та адміністрацією Стад де Франс сплив у серпні, а переговори щодо підписання нової угоди буквально зайшли у глухий кут.

Декілька тижнів тому новим концесіонером Стад де Франс стала компанія GL Events, яка поки що, власне, і не досягла прийнятних для неї умов співпраці з ФФФ. Як це найчастіше буває у подібних ситуаціях, головна причина розбіжностей – фінансовий аспект. Президент ФФФ Філіпп Діалло визнав, що для нього вкрай важливо, щоб національна збірна країни знову мала можливість експлуатувати Стад де Франс і розраховувати на цю 80-тисячну красуню-арену тоді, коли це буде необхідно, але в той же момент наголосив – мовляв, це не самоціль, і повернення відбудеться лишень на прийнятних для федерації умовах.

«Я хочу повернутися на Стад де Франс, але на більш збалансованих умовах. З економічної точки зору, а також з огляду на наші відносини з уболівальниками переїзд у провінцію був дуже позитивним рішенням. Я нікуди не поспішаю, я не відмовляюся від Стад де Франс, але ми повернемося тільки за певних умов. Чого поки що не сталося», – заявив Діалло.

Зараз відомо, що ФФФ не хоче платити за оренду Стад де Франс 7 мільйонів євро на рік, які в них запитують. Боси французького футболу мають намір продовжувати торги, апелюючи до того, що Французька федерація регбі витрачає на проведення своїх матчів на цій таки арені значно менше – близько 900 тисяч євро за один матч. У GL Events не згодні із такою постановкою питання й наразі продовжують наполягати на своєму, сподіваючись, що незабаром ФФФ буде змушена під тиском громадськості погодитися на їхні умови.

Важливо й те, що угоди необхідно досягти якнайшвидше, оскільки УЄФА та ФІФА вимагають від федерацій завчасно вказувати місця проведення майбутніх матчів у турнірах, які проводяться під їхньою егідою. Тому прямо зараз чисто гіпотетично можна говорити про повернення збірної Франції на Стад де Франс не раніше другої половини 2026 року.

До цього моменту офіційні домашні матчі національна збірна Франції з футболу планує проводити переважно на столичному Парк де Пренс, який був головною ареною «триколірних» до 1997 року. Так, цей стадіон здатний вмістити у півтора рази менше вболівальників на своїх трибунах, однак він пам'ятає славетні часи французького футболу. Зокрема, саме тут «триколірні» у 1984 році із чудовим Мішелем Платіні у складі виграли свій перший в історії чемпіонат Європи…