АЛЬКАРАС: Щоб виграти US Open і перемогти Янніка, потрібно зіграти ідеально

Іспанський тенісист Карлос Алькарас провів прес-конференцію після виграного фіналу US Open 2025 у Янніка Сіннера:

– Яке це було – виграти US Open? Адже це твій другий трофей на US Open.

– Це чудове відчуття. Я багато працював, щоб підняти цей трофей. Це мій другий титул, але все одно – це все ще здійснення мрії. Другий титул тут – особливо особливий.

– Ти, очевидно, чемпіон. Ти також знову номер один у світі. Наскільки це приємно і наскільки це надихнуло тебе виграти цей турнір і змістити Янніка з першої позиції після того, як ти обігравав його багато разів минулого року, але все ж залишався позаду в рейтингу?

– Ну, як я вже сказав, для мене це чудово – коли ти досягаєш цілей, які ставив собі на початку року. Це приголомшливе відчуття. З того моменту, як у мене з'явилася можливість повернути першу позицію, це стало однією з моїх головних цілей на сезон: якомога швидше повернути перше місце або закінчити рік першим номером. Для мене досягти цього знову – це, як я вже сказав, мрія. Зробити це в той же день, коли я виграв ще один турнір Grand Slam, – це навіть краще. Заради цього я і працюю, і я дуже щасливий переживати такі моменти.

– Яннік сказав, що однією з його проблем сьогодні була передбачуваність. Він похвалив тебе за непередбачуваність. Наскільки важлива для твого успіху та варіативність, яка є в твоїй грі? І коли ти вперше зрозумів, що можеш робити так багато різних речей, щоб завдавати супернику труднощів?

– Ну, так, це мій стиль. Я думаю, у кожного гравця є свій стиль. Мій стиль – це якраз варіативність. У матчі я відчуваю, що можу робити все: зрізки, укорочені удари, плоскі удари. Я дуже довіряю своїй фізичній формі. Я відчуваю, що можу дістати будь-який м'яч, що дає мені впевненість і можливість будувати хороші розіграші і грати різноманітно. З самого дитинства у мене було відчуття, що я можу робити все: йти до сітки, грати з задньої лінії, укорочені, зрізки. Звичайно, мені довелося працювати, щоб не робити занадто багато помилок у матчах. Я весь час тренуюся, щоб зберігати цей стиль – варіативність, але в той же час бути надійним з задньої лінії. Це дозволяє мені створювати проблеми суперникам.

– Хуан Карлос був тут трохи раніше і сказав нам, що після Вімблдону ви тренувалися разом спеціально до наступної зустрічі з Янніком. Цікаво, як швидко після того Вімблдону ти зрозумів, що потрібно змінити щось у своїй грі?

– Відразу після матчу я подумав, що потрібно поліпшити деякі речі, якщо я хочу обіграти його після того фіналу. Звичайно, відразу після матчу я не тренувався. Я взяв тиждень відпочинку, нічого не робив. Але вже після матчу я подумав: «Добре, коли почну тренуватися, я хочу відпрацьовувати це, це, це і це». Вибачте, хлопці, але я відразу подумав про конкретні аспекти, які потрібно поліпшити, якщо я хочу перемогти Янніка. І ось я провів два тижні перед Цинциннаті, працюючи тільки над певними елементами своєї гри, які, як я відчував, потрібно підтягнути, щоб перемогти його.

– Мені цікаво: коли Яннік каже, що відчуває себе передбачуваним, чи можеш ти передбачати його дії? Чи відчуваєш, що добре читаєш його гру? І чи здається тобі, що він дійсно стає передбачуваним?

– Я б не сказав, що читаю його гру і що він передбачуваний, але я добре його знаю. Ми зіграли дуже багато матчів один проти одного. Як він сказав, він дивиться багато моїх матчів, щоб вивчити мою гру. Я роблю те ж саме. Я дивлюся багато його матчів. По-перше, тому що мені подобається спостерігати за його грою. Я думаю, те, що він робить, приголомшливо. А по-друге, тому що я люблю вивчати його: як він грає, як почувається на турнірах. Якщо я зустрінуся з ним у тому ж турнірі, я вже маю уявлення про його стан. Тож я б не сказав, що він передбачуваний, але я знаю його стиль, знаю його головну зброю. Я намагаюся зосередитися на цьому. Але навіть якщо він сам вважає себе передбачуваним, все одно дуже важко протистояти його рівню і витримувати довгі розіграші проти нього.

– Карлос, Хуан Карлос також сказав, що твоя гра сьогодні була ідеальною. Як ти на це реагуєш і що думаєш?

– Це чудово, коли ти змушуєш тренера відчувати себе так. І це непросто, адже у нього високий статус. Він завжди вимагає від мене грати на максимум. І не так вже й часто він каже, що я зіграв ідеально. Тож для мене це велика перемога. Але так, він правий. Я думаю, що зіграв ідеально. Щоб виграти US Open і перемогти Янніка, потрібно зіграти ідеально. І я думаю, він був правий.

– У фіналі Вімблдону матч більше йшов на його умовах – багато розіграшів із задньої лінії. Сьогодні ти зміг додати більше зрізів, обертань і всього такого. Як думаєш, у чому була різниця і як тобі вдалося сьогодні вийти вперед?

– Я вивчав той матч. Я аналізував фінал Вімблдону. Я розмовляв з тренерами, ми переглядали фінал і обговорювали, що могли б зробити краще, якщо доведеться зустрітися знову. Ми все відзначили і почали працювати над цим. Потім я просто зіграв так, як ми підготували. На початку ми думали: «Неважливо, виграєш ти чи програєш, головне – робити правильні речі». Якщо ти робиш все правильно, але суперник грає неймовірно і перемагає, це нормально. Але головне – робити правильне. Сьогодні це спрацювало. Я зробив все, що мені говорили, і це принесло результат.

– Очевидно, що в твоєму суперництві з Янніком ви обоє тепер всього в одному титулі від кар'єрного слема. У тебе буде перший шанс зробити це в Австралії. Наскільки це важлива мета для тебе – досягти її в Мельбурні?

– Я думаю, це буде приголомшливо. Чесно кажучи, це моя перша мета. Коли я починаю передсезонну підготовку і думаю, що хочу поліпшити і чого досягти, Australian Open завжди стоїть на першому місці – це перший або другий турнір року і головна мета. Завершити кар'єрний або календарний Grand Slam – це головне завдання. Так що буде чудово, якщо я зроблю це першим або другим. Чесно кажучи, мені все одно. Головне – завершити. Звичайно, я постараюся зробити це в наступному році. Якщо не вийде, то протягом двох, трьох або чотирьох років. Я постараюся це зробити. Якщо він зробить це першим – це буде велике досягнення. Але для мене важливо тільки завершити, неважливо коли.

– Карлос, за весь турнір ти програв тільки один сет. Думаєш, ти вийшов на новий рівень? Це найкращий турнір у твоїй кар'єрі?

– Так. Я так відчуваю. Думаю, що це найкращий турнір від першого до останнього матчу, найкращий турнір у моїй кар'єрі. Мій рівень був дуже стабільним протягом усього турніру, і я цим дуже пишаюся. Тому що я довго працював над стабільністю. І на цьому турнірі я побачив, що можу грати дуже стабільно.

– Ми говоримо про твій шостий титул GS, другий тут, але вже обговорюємо Австралію. У тебе є час насолодитися тим, чого ти досяг, перш ніж готуватися до наступного?

– У тенісі мало поганих речей, але одна з них в тому, що ти виграєш турнір, а відразу після цього потрібно зосередитися на наступному. Іноді у тебе є тільки один день, щоб насолодитися перемогою, а то й зовсім немає – і потрібно їхати на інший турнір, в інше місце. Іноді дуже важко усвідомити, що ти виграв турнір, і отримати задоволення. Цього року я навчився брати моменти з кожного турніру, кожного досвіду і насолоджуватися ними разом з командою, родиною, людьми навколо. Важливо взяти час, подивитися на трофей, усвідомити, чого ти досяг, і оцінити це. Потім рухатися далі і радіти. Я думаю, це дуже важливо. І це те, чого я вчуся – робити після кожного турніру, кожного матчу або кожного трофея.

Читайте також:

Карлос АЛЬКАРАС: «Я бачуся з тобою частіше, ніж із родиною. Боже мій»