Оренда Бущана виглядає найкращим трансферним рішенням Полісся цього літа

Останній день роботи літнього трансферного вікна в українській Прем'єр-лізі подарував уболівальникам як мінімум один дуже і дуже гучний перехід. Причому його автором стали зовсім не вітчизняні гранди – «Динамо» чи «Шахтар», – а клуб, який лишень мріє про аналогічний статус. Мова про житомирське «Полісся», яке напередодні відрапортувало про підписання досвідченого голкіпера Георгія Бущана.

31-річний Бущан перебрався до «Полісся» із саудівського «Аль-Шабаба», кольори якого захищав з кінця січня цього року. Узимку воротар висловив бажання змінити обстановку, внаслідок чого залишив «Динамо» і за 3 мільйони євро перебрався на Близький Схід, де сподівався проявити себе у всій красі. Проте в «Аль-Шабабі» вибудувати успішну кар'єру в Бущана не вдалося, і вже через півроку Георгій повернувся на батьківщину, погодившись на річну оренду в «Поліссі».

У Саудівській Аравії Бущан, якщо казати чесно, продемонстрував відверто невдалий рівень виступів. Так, його команда була аж ніяк не однією з найкращих у лізі, але й до категорії аутсайдерів точно не належала. Проте українському кіперу в 13 офіційних матчах за «Аль-Шабаб» так і не вдалося бодай один зіграти «на нуль». Більше того, у свої ворота Георгій пропустив 28 м'ячів, що статистично означає лише одне: у середньому Бущан виловлював м'ячі з-за власної спини більше двох разів за одну гру…

Влітку «Аль-Шабаб» попрощався з легендарним турецьким наставником Фатіхом Терімом. Саме цей фахівець, як подейкували, і був ініціатором запрошення українця, якому довіряв до останнього, незважаючи на аж ніяк не найкращу статистику того в саудівській Про-лізі. 54-річний іспанець Іманоль Альгуасіль, котрий прийшов на зміну Теріму, досить швидко визначився зі своїми кадровими пріоритетами на воротарській позиції, давши зрозуміти Бущану, що не надто на нього й розраховує, і буде аж ніяк не проти відходу українця.

Саме тому влітку Бущан опинився на свого роду «розтяжці», коли залишатися в «Аль-Шабабі» не мало жодного сенсу, якщо ми говоримо про гру у футбол, а не лише про регулярне отримання зарплати, а знайти новий клуб було не так вже й просто, враховуючи невдалий загалом період у Саудівській Аравії. Утім, надія в Георгія все ж таки була. Як писали французькі ЗМІ, інтерес до Бущана відновили боси «Ніцци», але ні до чого юридично зобов'язуючого це так і не привело, а там і трансферне вікно у більшості ліг Європи просто зачинилося…

Тут, власне, й зійшлися інтереси Бущана та «Полісся». Перший потребував переходу в команду, де зможе реально претендувати на стабільну ігрову практику, тоді як «вовкам» вкрай був необхідний досвідчений голкіпер із блискучою, як мінімум за мірками УПЛ, репутацією.

Розуміння того, що «Поліссю» дуже потрібен надійний та стабільний голкіпер, до більшості вболівальників і експертів не могло не прийти ще протягом минулого сезону. Та й керівництво «вовків» у особі президента Геннадія Буткевича, якщо збирати буквально по крихтах усі чутки, що прослизали з цього питання до преси, ще на рубежі 2024-2025 років всерйоз роздумувало над доцільністю підсилення посту № 1.

Але сезон-2024/25 «Полісся» дограло із Євгеном Волинцем та Олегом Кудриком у «рамці», які ділили ігрову практику один з одним, але жоден з яких так і не виявився здатним намертво застовпити за собою позицію ключового кіпера команди. Влітку в «Поліссі» змінився головний тренер, проте було дивно бачити, як Руслан Ротань, котрий прийшов на цю посаду, підсилюючи низку інших проблемних позицій, так і не звернув увагу на воротарську. Хоча, можливо, десь там про себе і звернув, але, як мінімум, не наполягав на тому, аби боси зробили конкретний крок у цьому напрямку.

У підсумку на старті сезону «Полісся» займає аж ніяк не престижне четверте місце за кількістю пропущених м'ячів у чемпіонаті (7), а також запам'яталося низкою відвертих ляпів… Їх автором став 28-річний Олег Кудрик – воротар, який колись подавав колосальні надії у юніорській команді «Шахтаря» та навіть грав у фіналі Юнацької ліги УЄФА сезону-2014/15 проти «Челсі» (2:3), однак так і не зумів зробити твердий та впевнений крок у дорослому футболі в бік основного кіпера «гірників».

«Шахтар» віддавав Кудрика в оренду то у «Карпати», то у «Маріуполь», а восени 2020-го взагалі відпустив у стан приазовців вільним агентом. У січні 2022-го Олег перебрався до «Полісся», із яким непогано показав себе у Першій лізі-2022/23, видавши аж 11 «сухих» матчів у 20 поєдинках. Але перехід в Прем'єр-лігу дався для Кудрика важко. Він об'єктивно не витягував конкуренцію спершу із Денисом Бойком, а потім вже і з Євгеном Волинцем, з'являючись на полі, як це заведено казати у подібних випадках, тільки час від часу.

Те, що Кудрику не вистачає впевненості у власних силах, сповна продемонстрував уже перший матч «Полісся» проти «Фіорентини» в рамках плей-офф раунду кваліфікації Ліги конференцій. Вже на 8-й хвилині Мойзе Кін, попередньо виставивши посміховиськом усю оборону «вовків», зробив все, аби відкрити рахунок. Щоправда, і Кудрик йому в цьому суттєво допоміг, оскільки автогол був записаний саме на українського воротаря, котрий чомусь вкрай легковажно віднісся до захисту «свята святих» для будь-якого кіпера – ближнього кута…

Через тиждень Кудрик знову «з'їв» три м'ячі від «Фіорентини», а його команда наприкінці поступилася (2:3), хоча тривалий період часу виглядала впевнено й вела у рахунку. А справжній «бенефіс» Олег підготував фанатам житомирської команди на протистояння четвертого туру УПЛ із «Динамо», де вже на 19-й хвилині безглуздо подарував м'яч Герреро й дозволив «біло-синім» оперативно зрівняти рахунок, після чого кияни нещадно добили деморалізованого суперника – 4:1.

Те, що Олег Кудрик взагалі повернувся у рамку «Полісся» на старті поточного сезону, стало своєрідним «вироком» для колись дуже надійного Євгена Волинця. Кіпер, котрий заявив про себе на весь голос в УПЛ у складі «Колоса», останніми роками невпинно демонструє тенденцію до деградації, хоча йому наприкінці серпня виповнилося лишень 32 – дрібниці за мірками сучасних воротарів у плані віку. Давайте просто оцінимо статистику: у сезоні-2022/23, коли Волинець виступав ще за «Колос», він видав 13 «сухих» матчів в УПЛ, вже за рік (у «Дніпрі-1») цей показник у Євгена знизився до 9, а в минулому сезоні (в светрі «Полісся») – й загалом до 7. При цьому, в поточному сезоні, за підрахунками моделі Wyscout, Кудрик та Волинець мають одні з найгірших показників за голами, яких вдалося запобігти: у Олега він дорівнює «-2», тоді як у Євгена лишень трохи кращий – «-1,84».

Більше того, після приходу на тренерський місток «Полісся» Руслана Ротаня, стало зрозуміло, що Волинець, швидше за все, новому наставнику не підійде. Коуч вимагав від стража воріт виконувати такий же обсяг роботи, як в «Олександрії» робив Георгій Єрмаков, котрий став другим у минулому сезоні УПЛ за кількістю виконаних довгих передач (415; більше тільки у Паламарчука з «Інгульця» – 451), що багато в чому було візитною карткою тієї команди «жовто-чорних», проте ані Волинець, ані той таки Кудрик на таку роль відверто не підходили. Ось і довелося Ротаню використовувати той кадровий потенціал, який він мав під рукою, що явно не сприяло швидкій адаптації команди до вимог нового коуча.

Найгірше, що невпевненість у собі й часті помилки Кудрика та Волинця призвели до додаткової знервованості, що виникала в обороні «Полісся». У низці епізодів центрбеки «вовків» у поточному сезоні виглядали просто як пацани, які вдруге чи втретє у житті побачили футбольний м'яч. Той таки Мойзе Кін реально творив із обороною «Полісся» практично усе, що тільки бажав, але ж це далеко не футболіст першої величини у сучасному європейському футболі.

Тому новий воротар цьому «Поліссю» був необхідний не в меншій мірі, аніж кожному з нас повітря. Чому не вдалося вирішити питання раніше – це сфера відповідальності Ротаня та керівництва клубу, проте краще пізніше, ніж ніколи. Та й влітку гравця калібру Бущана у «Полісся» заманити було б майже нереально, а вже на початку вересня, коли вікна у топ-5 ліг Європи зачинилися, конкурувати з іншими претендентами «вовкам» стало набагато простіше.

Так, Бущан – це також не зовсім такий типаж кіпера, як Єрмаков у Ротаня в «Олександрії», але Георгій за рахунок досвіду на міжнародному рівні здатний допомогти головному тренеру навести лад у оборонних побудовах «вовків». Чи вдасться йому це – питання, відповідь на яке надасть тільки час. Поки ж можна констатувати, що оренда Бущана – це, напевно, найкраще, нехай і відверто запізніле, трансферне рішення босів «Полісся» у вікно, яке нещодавно зачинилося…