Бій у одному таймі. Збірна України програла Франції

Кілька днів тому ми поступово перейшли до осіннього режиму футбольного сезону, і в сучасних реаліях це ще й означає, що настав час для першої міжнародної перерви в поточній кампанії. Національна збірна України на чолі із Сергієм Ребровим поверталась на наші екрани з єдиною метою — подолати кваліфікаційний раунд на шляху до чемпіонату світу-2026 й нарешті зруйнувати нашу невдалу 20-річну традицію непотрапляння на мундіаль.

Або ж продовжити – тут уже як пощастить. Бо вже в першій грі в рамках нашого квартету D доводилось проводити домашній матч проти абсолютного фаворита в особі збірної Франції, яка в червні брала участь у фінальній частині Ліги націй УЄФА, до цього претендувала на високі місця на Євро-2024, а ще до цього була фіналісткою останнього чемпіонату світу. І все це під орудою незмінного головного тренера Дідьє Дешама, каденція якого все ж таки поступово наближається до завершення.

фото УАФ

Проти явного фаворита грати завжди складно, але це все одно можна робити за різних сценаріїв. Україна в першому таймі цієї зустрічі наробила стільки помилок у захисті, що в підсумку гравцям і самим було, над чим подумати під час перерви. І це ще не за кожну з цих помилок ми отримували справедливе покарання від Франції, гравцям якої, як почало здаватись, і самим набридло постійно тиснути на ворота Трубіна.

Але свій гол гості таки забили, тож грати їм було помітно легше, аніж нам. На 10 хвилині до непристойного простий подарували Олісе, який розпочав атаку ще з власної половини закиданням на Баркола, а потім у повільному темпі ледь не дійшов до центру нашого штрафного, де нікому було накривати його удар. Чому так сталось? Це ще один матеріал на опрацювання тренерського штабу. А ми ж констатуємо, що в захисті обмежились лише одним пропущеним та ще одним сейвом Трубіна від удару того-таки Олісе, але в атаці як були «нулі» в графі статистики, так нікуди вони й не поділись.

І знову ми стали свідками іншої збірної України в другому таймі. Розмова в роздягальні дала про себе знати й цього разу. А Дембеле, який з’явився у Франції на другий тайм, устиг відзначитись лише поодиноким ударом із близької відстані в Трубіна, після чого зазнав м’язового пошкодження й залишив межі поля. Воно й не дивно – бігати суперникам довелось значно більше, аніж до перерви.

А ще в України з’явились довгоочікувані гольові моменти. Подвійний мегашанс забити мали Довбик та Калюжний/Забарний посеред другого тайму за підсумком подач із лівого флангу від Зінченка та Судакова відповідно, але якимось дивом м’яч не заходив у сітку. Спершу захисник устиг вибити його з лінії, а під час другої спроби ліва стійка стала на заваді нашому щастю.

Збірна в той момент дійсно виглядала дуже цікаво та солідно. Одне лишень питання – чи можна так само, але не лишень 20 хвилин упродовж гри? Так, коли ми захопились атакою, то прогнозовано втратили Мбаппе за спинами захисників, і той зрештою в контратаці подвоїв перевагу команди Дідьє Дешама. Але ж настрій атакувальний з’явився, як здавалось, нізвідки, то чому не міг з’явитись раніше?

9 вересня Україна гостюватиме в Азербайджана, тоді як до Франції приїде Ісландія.

Чемпіонат світу. Кваліфікація. Група D.

Україна – Франція – 0:2

Голи: Олісе (10), Мбаппе (82)

Україна: Трубін, Зінченко (Волошин, 87), Матвієнко, Забарний, Конопля, Гуцуляк, Калюжний, Судаков (Бондаренко, 83), Ярмолюк (Очеретько, 83), Зубков (Назаренко, 76), Довбик (Ванат, 76).

Франція: Меньян, Дінь, Упамекано, Конате, Кунде (Гюсто, 92), Тчуамені, Коне, Дуе (Дембеле, 46; Екітіке, 81), Олісе (Акліуш, 92), Барколя (Рабьо, 76), Мбаппе.

Арбітр: Данні Маккелі (Нідерланди)

Стадіон «Тарчиньски Арена» (Вроцлав, Польща)

УКРАЇНА – ПОЛЬЩА. ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ