Португальський дисконт. Трансфер Судакова так і не став тріумфом Шахтаря
Олексій Сливченко вважає, що не можна забувати, за скільки Георгія торгували рік тому…
Що ж, це все ж таки сталося. Трансферна «мильна опера» довкола відходу хавбека Георгія Судакова із «Шахтаря» в один з європейських клубів завершилася. Щоправда, не можна казати, що завершилася вона тріумфально для донецького клубу – так, як це було у випадку із Михайлом Мудриком, наприклад…
Трансфер Судакова до «Бенфіки» вкотре оголив одну з ключових проблем роботи топ-менеджменту клубів української Прем'єр-ліги – невміння вчасно розлучатися із лідерами, продаючи їх на піку можливостей. Те, що генеральному директору «гірників» Сергію Палкіну та спортивному директору донецького клубу Даріо Срні блискуче вдалося провернути у ситуації з Мудриком, котрий вже згадувався вище, чомусь дало збій у майже аналогічному випадку із Судаковим.
Запитайте практично будь-якого вболівальника, який добре занурений у тему УПЛ, і той вам без сумнівів скаже – Судакова треба було продавати ще рік тому. Саме тоді інтерес до хавбека був на піку, та й сам він (як мінімум в ігровому плані) – також. Керівництво «Шахтаря» після завершення сезону-2023/24, у якому донецька команда вкотре взяла чемпіонство на внутрішній арені, цілком резонно вирішило дочекатися на виступи Судакова у складі збірної України на Євро-2024. Передбачалося, що «синьо-жовті» як мінімум виберуться до плей-офф, якщо й зовсім не зроблять крок у чверть-, а то й півфінал турніру. Адже в нас підібралося «найталановитіше покоління» в історії, а як інакше?!
Але це «талановите покоління» на Євро-2024 не зуміло навіть вийти з групи, після чого початковий план босів «Шахтаря», вочевидь, був зруйнований. Точніше, не так. Донецький клуб продовжував вимагати за Судакова дуже багато, натомість реальних покупців після трьох блідих та безгольових матчів Георгія на континентальній першості на горизонті банально не було.
Був лишень один «Наполі». Причому італійці не просто позначали свою присутність та уявний інтерес, а й реально вступали у торги. Із цифрами, факсами, конкретикою – все, як годиться, загалом. Однак «Шахтар» сума, яку пропонували неаполітанці, категорично не влаштувала. Йшлося про 40 мільйонів євро, що згодом неодноразово у своїх інтерв'ю підтверджував Сергій Палкін…
40 мільйонів євро «Наполі» пропонував за Судакова ще протягом сезону-2023/24. Угода могла відбутися взимку, але український клуб відмовився, як ми вже з'ясували через бажання побачити свого лідера на Євро-2024 та потенційну можливість вичавити після цього турніру ще більший прибуток від продажу Георгія.
«Ми могли продати Судакова взимку у «Наполі», – розповідав у квітні 2024-го Сергій Палкін. «Проте італійці зробили пропозицію у розмірі 40 мільйонів євро, а ми були готові відпустити його за 50 мільйонів плюс бонуси, проте «Наполі» змарнував цю можливість. Наразі Судаков коштує більше, ним цікавиться багато топ-клубів, найбільший інтерес з боку АПЛ, вони знають ціну. Я вважаю, що Судаков стане одним з найкращих півзахисників Європи та світу. Ми не хочемо, щоб інші клуби шукали знижки на наших гравців, бо ми у стані війни. Мудрик приклад, ми сильні».
Силу й твердість позиції «Шахтаря» його генеральний директор підтвердив в інтерв'ю і через рік, у квітні 2025-го, коли дав чітко зрозуміти – його клуб не надто переживає з приводу теми відходу Судакова та отримання за гравця належної винагороди – мовляв, не станеться це зараз, так станеться трохи пізніше: «Зараз ми ведемо переговори. Я не можу оголосити суму, але я вірю, що ми закриємо цю угоду і на гарних фінансових умовах. Якщо ми не укладемо угоду із цим клубом [«Наполі»], буде інша. Я не турбуюся про угоду щодо Судакова. Він один з найкращих у світі на своїй позиції. Він може переїхати до Італії чи Англії. Ми маємо контакти. Ми зацікавлені у ньому. Те саме було з Михайлом Мудриком. Якщо його не продадуть «сьогодні», це відбудеться «завтра». Це просто питання часу».
А час, як виявилося, грав зовсім не на користь «гірників». Мало того, що зараз Судаков їде із «Шахтаря» не в одну з загальновизнаних топових ліг Європи, а у трохи скромнішу португальську Прімейру, так ще й за трансфер свого лідера до «Бенфіки» донеччани отримають в кращому разі 32 мільйони євро. Чому в кращому випадку? Та тому, що гарантовано «гірники» можуть розраховувати поки що тільки на 27 мільйонів, а решта 5 прописані у вигляді бонусів. Про те, що останні – це зовсім не «обов'язкова програма» свідчить той самий випадок із Мудриком, якого «Челсі» взяв за 70+30 мільйонів євро, і доля додаткових тридцяти наразі, враховуючи допінговий бан вінгера, бачиться аж ніяк не райдужною для «Шахтаря».
А тепер включаємо найпростішу арифметику. Ще рік тому «Наполі» давав за Судакова 40 мільйонів євро, про що зізнавався Палкін, а зараз «Шахтар» насилу (торги з лісабонцями в «гірників», якщо вірити інсайдерам, були дуже і дуже непростими) вибив у «Бенфіки» за свого хавбека 27. Загалом чиста недостача дорівнює 13 мільйонам євро, а якщо припустити, що бонуси колись все ж таки «капнуть» у скарбницю «Шахтаря», то 8 мільйонам.
Так, хтось згадає про 25%, які «Бенфіка» обіцяє перевести «Шахтарю» від наступного перепродажу Судакова, але… По-перше, чи є зараз чітка впевненість, що цей перепродаж взагалі відбудеться? А по-друге, хіба хтось заважав вмовити «Наполі» додати до їхньої основної пропозиції у 40 мільйонів аналогічне уточнення? Навряд чи неаполітанці були б настільки категоричними щодо подібного теоретико-гіпотетичного пункту в угоді, погодьтеся…
У подібних випадках сторона, яка захищає свій підхід (а в нашому випадку – це топ-менеджмент «Шахтаря»), часто любить апелювати до такого чинника, як користь футболіста за обумовлений відрізок часу. В нашому випадку це весь сезон-2024/25, який Судаков провів у таборі «гірників», так і не будучи проданим минулого літа в «Наполі». Але й тут, кажучи відверто, Палкіну зі Срною нема чим похвалитися. Адже в єврокубках «Шахтар» зупинився на загальному етапі Ліги чемпіонів, так і не зумівши вибратися у плей-офф, а в чемпіонаті… У рідній лізі «гірники» піднесли справжній подарунок своєму власнику Рінату Ахметову, зробивши того вперше за всю історію президентства бронзовим призером – такого «досягнення» в колекції першої особи донецького клубу ще не було…
Тому зовсім не дивно, що вартість Судакова в якийсь момент поповзла вниз, і це позначилося навіть на «котируваннях» Transfermarkt, фахівці якого ще у грудні минулого року вперше в кар'єрі Георгія знизили оціночну вартість контракту того – із 35 до 32 мільйонів євро. Це був свого роду сигнал і для потенційних покупців – про жодні 50 мільйонів євро, в отриманні яких практично був упевнений Палкін, вже й мови не може бути.
Влітку нинішнього року «Наполі», повернувшись за Судаковим, запропонував «Шахтарю» значно менше – 20 мільйонів євро одразу і ще 5 у вигляді бонусів в перспективі. Логічно, що приймати таку пропозицію «гірники» не могли, бо це б серйозно вдарило по їхньому іміджу продавця еліт-рівня. А тут ще й сам футболіст перестав демонструвати лояльність та почав проситися «на вихід»...
Вирішувати ситуацію довелося тим, що від попередніх високих запитів просто відмовилися. «Шахтар» вичавив із «Бенфіки» той максимум, який тільки можна було в нинішніх реаліях, але ця угода точно не стала тріумфом для Сергія Палкіна та Даріо Срни. Їхня ставка на ще один кейс Мудрика провалилася, причому капітально. Цього літа «гірники» залишилися і без звичної Ліги чемпіонів з її багатомільйонними доходами від УЄФА, і без колись ключового півзахисника, отримавши за нього набагато менше, аніж можна було б ще рік тому.
Звісно, публічно нам ніхто й ніколи не скаже, що момент із продажем Судакова все ж таки було втрачено. Однак не варто забувати, що у футболі важливі не лише забиті м'ячі та виграні трофеї, а й здатність усе робити вчасно. Наприклад, Алекс Фергюсон пішов на піку – тоді, коли «Манчестер Юнайтед» ще не був одним з аутсайдерів АПЛ, а виглядав тамтешнім гегемоном, а ось Мірча Луческу, тема якого дуже близька «Шахтарю», навпаки, після завершення співпраці із донеччанами побажав ще попрацювати, і в цілому куди більше зіпсував свою репутацію (чого вартує тільки переїзд у ерефію), аніж набрав вістів. От і з Судаковим вийшла десь така ж історія… На мінус 13, ну гаразд, нехай навіть мінус 8, але все одно повноцінних мільйонів євро. І не варто якось недооцінювати цю суму, оскільки вона – це вартість трансферу того, хто, очевидно, й повинен буде замінити Судакова у «Шахтарі» в найближчій перспективі…
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Проблеми для Арсеналу та Баварії, атлетичне дербі Іспанії, південь проти півночі Італії
Андрій Ярмоленко невдовзі повернеться до гри за киян
Для збірної не вистачає добре кваліфікованих гравців 👌
А якщо тоді його в Наполі не продали, значить не так вже й хотіли його купляти (Хто б там що не казав).
Сподіваюсь Судаков почне розвиватись в Бенфіці і стане справжньою, а не названою зіркою
Рынок есть рынок.
С Наполи откровенно прогодали.
А кікс Донецька - так, але це буває з будь-яким клубом. Якщо не системно, то це нічого такого. Кевіна кщо віддадуть - це вдача, бо незрозуміло, як той гратиме потім, чи буде цікаво.
Как себя показал такой и трансфер.
Де ларуентис не дал бы столько денег за него.
Он никогда не раскошеливался.
Та и в принципе чего то сверхестественного нет в Судакове.
Играет только вперед, чтобы как то помогал опорной зоне страховав при этом, нет такого.
Все закономерно.
Насчет "лучшего поколения" это уже не раз обсуждалось, нет смысла повторяться.
Трансфер Мудрика это одиночный случай, когда новые люди пришли в клуб и еще не разобрались в том, что такое футбол и как это все работает. Еще и влезли в процесс переговоров другого клуба, то есть цена уже была подогрета. Я бы не называл это успехом клуба, потому что игроку засрали карьеру, клубу подмочили репутация, выиграл только карман рыжего, для которого цифры такого порядка не столь существенны. Впрочем стоит отдать должное - помимо налогов, часть денег от продажи пошли на доброе дело. Да и как ни крути, если бы ДТЭК был госконторой то с этими обстрелами, мне бы пришлось ждать подачи электричества по расписанию чтобы написать этот комент (вот дожился, хвалю президента заклятого соперника).
Это я к тому что "например Мудрик" это не пример, а редкое стечение обстоятельств, происходящее раз во много-много лет. Впрочем Палкин "на конкурсе долб..бов занял второе место"(с) после того как Суркис начал называть цифры за Шапаренко.
Насчет Судакова, я не знаю зачем он в Наполи при живых Де Брейне и шотландце. Даже в Бенфике не так просто закрепиться. В Шахтере в последнее время он не блистал, но если представить что он раскроется на полную, а у португальцев весьма толковый тренер, то он оправдает свою сумму на трансфермаркете в 32 млн. По сути, если учесть что Шахтер продал 80% прав за 27 млн, то оно так и выходит. Конечно чтобы получить остальное, нужно чтобы он раскрылся гораздо круче. Потому что если кто-то захочет купить его за 40, из них Бенфика получит только 32, и какой тогда смысл его продавать, поэтому как в истории с Забарным, правильные цифры в таком трансфере должны включать существенную переплату по сравнению с текущей ценой.
В общем, интересы игрока сборной безусловно важнее интересов кармашка для мелочи в кошельке Ахметова. Поэтому с моей точки зрения трансфер в Бенфику это не сбой, а наоборот, лучший исход нежели гипотетический трансфер за 40 в Наполи.
Запомните слова, пройдет меньше года и шахтер и многие оболдеют какую он игру покажет на очень высокам уровне, рейтинг выростит колосально, а вот вопрос захочет ли он сного играть в сборной , так как по игре сборной Украины , явно видно было что проблема на уравне отношений в команде в упровление, особенно думою с упровлением , чего стоит отношение руководства даже молодежной сборной стоит вспомнить как отнеслись к отказу украинского игрока играть в молодежке, руководства накинулось и не просто начили хейтить и не только а факт в том что он просто этот молодой игрок предпочел основную сборную куда не попал, то есть упровление команда тренеров сборной Украины там себя видать ведут и пощволяют то , что немогут позволить при работе с основным своим клубом.