У Динамо є ким замінити Ваната. Його не продадуть лише через Шовковського

9 травня 2021 року Владислав Ванат у віці 19 років 4 місяців та 5 днів провів свій перший матч в українській Прем'єр-лізі. Для «Динамо» це була виїзна гра проти «Колоса», яка йшла до впевненої перемоги. На 81-й хвилині, вже за рахунку 3:0 (з ним матч у підсумку й завершився), тодішній коуч «біло-синіх» Мірча Луческу зробив, як це заведено казати у таких випадках, тактичну заміну, випустивши замість Артема Бєсєдіна молодого дебютанта Владислава Ваната.

Утім, сам факт дебюту в УПЛ нічого не дав Ванату в аспекті перспектив отримати місце в основному складі київського гранду. Вже влітку 2021-го «Динамо» відправило Влада в оренду до «Чорноморця», де форвард встиг зіграти 17 матчів у чемпіонаті, відзначившись 3 забитими м'ячами та 1 результативною передачею, перш ніж початок повномасштабного вторгнення російських окупантів призвів до дострокового завершення того розіграшу.

Важливою фігурою в атаці «Динамо» Владиславу Ванату поталанило стати вже у сезоні-2022/23, коли клубний український футбол втратив майже усіх своїх легіонерів і був змушений робити максимальну ставку на власні резерви. Молодий форвард, зігравши 25 поєдинків в УПЛ, відзначився у них 12 забитими м'ячами та 3 асистами, що стало очевидною заявкою на місце в основі на майбутнє. Ігнорувати такі показники не міг уже ніхто, та й навряд чи це було слід робити.

На щастя для фанатів «Динамо», Ванат не виявився «метеликом-одноденкою». У наступних двох сезонах в рамках УПЛ Влад довів, що може демонструвати стабільно високу результативність, забивши 14 та 17 м'ячів відповідно, й двічі поспіль вигравши бомбардирські перегони чемпіонату. Так, у єврокубках Ванат нічого надприродного не продемонстрував, проте там вкрай непереконливо виглядав не лише він, а й усе «Динамо» в цілому…

Вся ця затяжна підводка була потрібна тільки для того, щоб пояснити та обґрунтувати абсолютну логічність виникнення цього літа інтересу деяких зарубіжних клубів до підписання Ваната. Зокрема, наразі у ЗМІ активно тиражується інформація з іспанської преси про те, що Владислава хоче бачити у своїх лавах «Жирона» – клуб Ла Ліги, який вже встиг переконатися у спроможності українських легіонерів адаптуватися до реалій футболу на Піренеях та бути там не лише корисними на полі, а й виступати чудовими джерелами доходу (згадуємо Артема Довбика, проданого за 30,5 мільйонів євро).

Втім, нинішній активний та предметний інтерес «Жирони» до Ваната зовсім не означає, що форвард «Динамо» до закриття літнього трансферного вікна опиниться на Піренеях. Справа в тому, що «біло-червоні» не готові активувати клаусулу Владислава, яка, за чутками, дорівнює 20 мільйонам євро. Більше того, «Жирона» сподівається домовитися із «Динамо» про перехід Ваната за форматом, раніше апробованим на переході Віктора Циганкова, коли іспанці заплатять за футболіста суму, меншу за очікувану, натомість пообіцяють українцям солідний відсоток від прибутку у разі майбутнього перепродажу.

Якщо Циганкова «Жирона» купила за 5 мільйонів євро, пообіцявши поділитися 50% прибутку від перепродажу, то у випадку із Ванатом мова йде про 10 мільйонів євро гарантованої суми плюс 30-40% отриманого доходу у разі подальшого продажу до іншого клубу. Що цікаво, сам Владислав, як пишуть іспанські ЗМІ, дуже зацікавлений у тому, щоб змінити українську Прем'єр-лігу на іспанську Ла Лігу, й зараз намагається донести свою позицію до босів «біло-синіх».

Проте із Києва надходять сигнали, які свідчать швидше про неготовність керівництва «Динамо» піти назустріч «Жироні» та Ванату. Подейкують, що президент киян Ігор Суркіс не бачить причин для відмови від клаусули – мовляв, кому Владислав справді цікавий, хай платять обумовлену у контракті суму у 20 мільйонів.

І, з одного боку, Суркіс «гальмує» розвиток кар'єри Ваната, якому переїзд в один із топових чемпіонатів Європи може дати імпульс для більш стрімкого прогресу, але з іншого… З іншого, не варто забувати, що президент «Динамо», перш за все, сфокусований не на інтересах «Жирони» чи Ваната, а на власному клубі, і йому важливо, щоб «біло-сині» не втратили у рівні конкуренції хоча б в УПЛ, де їхній принциповий опонент «Шахтар» продовжує вгачувати десятки мільйонів євро на підписання новачків, переважно бразильців.

Формально у «Динамо» справді є ким замінити Ваната. Причому йдеться про футболістів досить непоганого рівня, здатних демонструвати результат, як би смішно це не звучало в даний момент, враховуючи останній рівень гольової продуктивності цих виконавців. Мова, як ви вже зрозуміли, йде передусім про панамця Едуардо Герреро та венесуельця Еріка Раміреса – двох легіонерів, які до переходу в «Динамо» демонстрували непоганий рівень та якість футболу, проте в Олександра Шовковського швидко опинилися у категорії неліквіду.

Судіть самі: до «Динамо» Герреро відзначився 19 забитими м'ячами у 48 матчах за «Зорю», що багато в чому й посприяло його 2-мільйонному трансферу у столичний клуб. Однак у біло-синій футболці та під керівництвом Шовковського панамський легіонер в 30 іграх відзначився лишень 2 голами… А в певний момент у пресі куди більше почали писати не про футбольні досягнення Герреро, а про його розставання із колишньою дівчиною, яка стала завдяки стосункам з панамцем вельми знаменитою, розповідаючи навіть історії про «дядька Ігоря» (президента «Динамо» Ігоря Суркіса – прим. авт.).

Ерік Рамірес до трансферу у «Динамо» успішно заявив про себе в Словаччині у лавах тамтешнього клубу ДАК. За цю команду венесуелець забив 28 м'ячів у 69 поєдинках, що спонукало киян витратити 1,75 мільйона євро на його придбання. Однак у таборі «біло-синіх» Рамірес, станом на зараз, зіграв лишень 20 матчів, у яких забив 4 м'ячі. Під керівництвом Шовковського показники Еріка ще скромніші – 2 голи у 7 іграх…

Так, останніми роками Рамірес на правах оренди грав за низку закордонних клубів, де поступово деградував, проте зараз, як пишуть інсайдери, висловив бажання повернутися до Києва й поборотися за місце у основі «Динамо». Проблема тільки одна – Олександр Шовковський категорично не бачить легіонера у своїх планах.

Теоретично Шовковський має ще й опцію із 19-річним вихованцем академії Матвієм Пономаренком, проте той у першій команді поки що й близько не демонструє рівня результативності, який був притаманний йому у юнацькому футболі…

Тому цілком логічно, що Шовковський далеко не у захваті від ідеї продажу Ваната у поточне трансферне вікно. Тренер банально не має заміни для форварда, який у минулому сезоні не тільки забив найбільше м'ячів у складі київської команди, але й виявився її лідером за такими статистичними компонентами як удари по воротах (49; найближчий переслідувач – Віталій Буяльський із 46 ударами) та дотики до м'яча у чужому штрафному майданчику (148; найближчий переслідувач – Віталій Буяльський із 129 дотиками).

Інше питання: що зробив Шовковський, аби у нього виникла альтернатива Ванату? Чи давав він більше можливостей Пономаренку, чи намагався змінити ситуацію із Герреро, а можливо, виступав ініціатором повернення та перегляду поведінки з Еріком Раміресом?

Шовковському, котрий, нагадаємо, в минулому сезоні дав результат, ставши чемпіоном України без жодної поразки у лізі, банально було простіше працювати із тим футболістом, який забезпечує йому належний рівень ККД. Можна скільки завгодно ховатися за пишномовними словами про інтереси клубу, про необхідність вирощувати якісну зміну і всяке подібне, проте ключова проста істина полягає в одному – конкретному інтересі конкретної людини. У даному випадку Олександра Шовковського. Тренеру, щоб продовжувати працювати на своїй посаді, необхідно забезпечувати виконання поставлених завдань, і якщо у наставника «Динамо» банально не склалася робота з легіонерами, то навіщо витрачати на них сили та час, якщо простіше використати талант та можливості Ваната?

Тому доти, доки Шовковський залишатиметься біля керма «Динамо» (а чутки ходять різні, зокрема й такі, що при вильоті «біло-синіх» до Ліги конференцій нинішній коуч може і не втриматися на посаді), навряд чи існують реальні передумови для продажу Ваната. Тренер сам собі не ворог і не захоче відпускати нападника. А керівництву клубу також немає особливого резону йти на поводу в інтересів конкретного гравця, за якого не замовляє слівце наставник, адже можна отримати неконтрольовану ситуацію, коли за ним підуть решта, й відмовляти їм буде складніше, оскільки виникне прецедент.

Показовим тут є момент із невдалим вихідним трансфером опорного хавбека Володимира Бражка у «Вулверхемптон» в січні нинішнього року. Тоді від позиції головного тренера «Динамо» також залежало багато чого, але Шовковський навіть привселюдно не побоявся заявити, що не підтримує такий трансфер: «Кожен із футболістів хоче грати у найсильніших чемпіонатах світу. Це нормальне бажання гравця бути у топовому турнірі. Ми маємо свої завдання. Ми хочемо, аби кожен гравець зростав, ставав найкращою версією самого себе. Однак відпускати гравця в команду, яка бореться за виживання, нехай навіть в АПЛ – це не той розвиток, якого ми бажаємо гравцям».

Можна згадати і зворотну ситуацію, коли у січні 2023 року «Динамо» все ж таки погодилося продати свого молодого центрбека Іллю Забарного у «Борнмут». Цей клуб ніяк не вписувався в категорію грандів, куди керівництво «Динамо» прагне продавати своїх лідерів, але тодішній коуч «біло-синіх» Мірча Луческу схвалив переїзд Іллі на Туманний Альбіон, переконавши Ігоря Суркіса, що це правильне рішення як зараз, так і на перспективу. І станом на сьогодні, влітку 2025-го, «Динамо» додатково отримало близько 9 мільйонів євро від переходу Забарного в «Парі Сен-Жермен», а Ілля доріс до рівня однієї з найкращих команд не лише континентального, а й усього світового футболу.

Погодьтеся, що це серйозно контрастує із випадком з Бражком, який після зірваного трансферу перетворився з одного із лідерів команди на банального гравця найближчої ротації. Що ж, подивимося, чим закінчиться історія із Владиславом Ванатом, та чи вистачить у форварда мотивації підтримувати той високий рівень гри, який він показував кілька сезонів поспіль, якщо угоди із «Жироною» все ж таки не буде...