Схилимо голови. Викладач історії, фанат Карпат загинув на День Незалежності

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує фаната львівських «Карпат» Тараса Березюка, який у цивільному житті був викладачем історії, на захист України вперше став ще в 2014-му, а життя за Батьківщину віддав рівно три роки тому, 24 серпня 2022 року, у День Незалежності, назавжди залишившись 34-річним.

Життєвий шлях

Тарас Березюк народився 3 січня 1988 року у Львові, у рідному місті навчався у середніх загальноосвітніх школах № 98 та № 1, після чого здобував вищу освіту на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка.

В підлітковому віці Тарас долучився до фанатського руху львівських «Карпат», а згодом увійшов до колективу «Pride», який довгий час залишався провідним навколофутбольним об’єднанням заходу країни. Близькі згадують, що хлопець з раннього віку мав міцний характер, ніколи не давав задньої, у будь-якій справі, за яку брався, стояв до кінця.

Не дивлячись на те, що справою життя Березюк обрав викладацьку діяльність, він ніколи не полишав рідний футбольний клуб. Будучи відомим на трибуні як Коцюба, Береза та Сихівський, головним своїм позивним обрав саме той, який був похідним від мікрорайону Львова, в якому жив. Пізніше одноклубники розповідатимуть, що як тільки він з’являвся, здавалося, починало світити сонце. Невимушені розповіді про маловідомі сторінки історії – найперше визвольної боротьби – одразу закарбовувалися в пам’яті як молодого покоління, так і фанатів старої школи.

Бойовий досвід

Березюк брав активну участь в Революції Гідності. З початком війни у 2014 році Тарас був мобілізований у 24-ту окрему механізовану бригаду, службу проходив у 2 самохідному артилерійському дивізіоні, брав участь у боях за Лиман, Лисичанськ, Сіверськодонецьк та Луганськ.

У 2015-му Тарас був демобілізований та повернувся до роботи. Будучи викладачем історії та соціології, завідувачем економіко-технологічним відділенням у Львівському фаховому коледжі харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій, мав повагу серед студентів та викладацького колективу. Викладач міг просто та зрозуміло пояснити будь-яку тему, прищеплював студентам почуття самоповаги та вчив пишатися своєю країною, мріяв про побудову нової, кращої України, де не буде корупції, хабарництва, де кожна людина почуватиметься захищеною законом.

У 2017-му Тарас закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, після чого отримав звання молодшого лейтенанта.

24 лютого 2022 року, коли почалася велика війна та вже були перші прильоти ракет по Львівщині, Тарас заспокоював наляканих дітей, а сам був зібраний та сконцентрований.

В той же день Сихівський поїхав до рідного села, попрощався з мамою та пішов до військкомату. Як освітянин, він мав броню від призову до війська, але не міг вчинити інакше. Рідний брат Тараса розповість журналістам, що той завжди казав, що йому не буде шкода померти за Україну. Вдруге в житті опинившись на війні з російськими окупантами, Березюк приєднався до 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Загибель

Тарас Березюк загинув 24 серпня 2022 року, в 31 річницю Незалежності України, в наслідок ворожого ракетного обстрілу. В той трагічний день львів’янин мав нагоду поїхати у службових справах раніше (можливо, врятувавши таким чином життя), але не захотів покинути побратимів, вирішивши залишатися з ними до останнього. Разом з ними і поліг.

Вшанування

Похований воїн 30 серпня 2022 року на Марсовому полі Личаківського цвинтару Львова. У Тараса залишилися батьки і брат.

9 січня 2023 року Тарас Березюк посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

2 березня 2023 року на фасаді Львівського фахового коледжу харчової і переробної промисловості відкрили меморіальну таблицю Тарасові Березюку.

У 2024-му в День героїв у Львові відкрили мурал памʼяті Сихівського. Стінопис створив художник Олександр Приймак. «Я не знав Тараса особисто. Познайомившись у процесі роботи з друзями і рідними Тараса, розумію, наскільки вагомою людиною він був. Для мене дуже цінно і почесно бути частиною увічнення Тараса Березюка», - сказав Приймак.

Він розповів, що створював зображення понад рік: довго працював над ескізом, а потім упродовж восьми місяців наносив зображення.

За фанатською традицією, наприкінці церемонії відкриття друзі запалили жовто-сині фаєри.

Читайте також:

Схилимо голови. Фанат Карпат, воїн 3-ї ОШБр поліг за Україну 22-річним