Схилимо голови. Фанат Карпат, воїн 3-ї ОШБр поліг за Україну 22-річним

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує фаната львівських «Карпат» Андрія Гарасима, який з юних років був сильним бійцем, а після початку повномасштабної війни став воїном – боронив Київ, воював на Запоріжжі, а поліг рівно два роки тому, 19 серпня 2023 року під Бахмутом. Хлопцеві назавжди залишиться 22.

Життєвий шлях та слід у спорті

Андрій Гарасим народився 12 грудня 2000 року в селі Ралівка Самбірського району на Львівщині, навчався в міській загальноосвітній школі імені Івана Франка, а 2020-му закінчив Львівський фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну.

З дитинства Андрій проявляв інтерес до футболу, волейболу та боксу. З підліткового віку він займався єдиноборствами в спортивному клубі «Одіссей ММА». Андрієві майстерність та впевненість дозволяли ставати призером різноманітних змагань.

Не втрачаючи любові до футболу, в 2019-му Гарасим приєднався до новоствореного на той час фанатського колективу «Brigade SND», який підтримує львівські «Карпати». Через кілька тижнів Андрій вже брав участь у першій бійці, в котрій він зробив вагомий внесок для перемоги.

Після того було багато виїздів та «махачів», в яких Андрій брав активну участь та завжди прикривав спину друзів та одноклубників. Найпам’ятнішою «поляною» була спільна бійка колективів «Солянка БС» («Динамо») та «Brigade SND» проти хлопців з Харкова, де в семихвилинній бійці Андрій продемонстрував характер та жагу до перемоги. Не дивлячись на отримані травми він підводився і продовжував бій, знімаючи суперників.

Бойовий досвід

В майбутньому Андрій разом з тими ж хлопцями з «Солянки БС» пліч-о-пліч в одному підрозділі боронили рідну землю. Таким Андрій і залишиться для друзів – сміливим та сильним і в той же час добрим і справедливим, завжди готовим прийти на допомогу і не залишити друзів в біді.

З перших днів повномасштабного вторгнення Андрій вирушив до Києва, аби доєднатись до складу одного з Азовських підрозділів. Гарасим брав участь в обороні столиці, а після того вже в складі Третьої окремої штурмової бригади воїн, який мав позивний Петров боронив країну на Запорізькому напрямку. Взимку розпочалася оборона Бахмута, а навесні Андрій там отримав два поранення. Не дочекавшись повної реабілітації, хлопець поспішав повернутися до побратимів на фронт.

«Зі щитом або на щиті», - часто повторював Андрій. У свої 22 він сягнув посади молодшого сержанта штурмового взводу і паралельно командира штурмової групи.

Одноклубники та побратими згадують, що Андрій завжди був першим, незалежно від того, були це спортивні змагання, бійка в лісі чи штурм. Мужній воїн, сильний, нещадний до ворогів, заради своїх готовий йти до кінця.

За час служби Андрій був нагороджений відзнаками Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий Хрест» та знаком «Хрест хоробрих», а також відзнакою командувача Сухопутних військ ЗСУ «За звитягу». Воїн пройшов навчання в Німеччині. Війна була для нього цікавою. Андрій так жив і воював: з цікавістю до нового – війни, стрільби, відбивання ворожих позицій. Смакував життя на повну, коли воно було фактично на межі смерті.

Загибель

Командир відділення – командир машини 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 3 штурмової роти 3-ї ОШБр Андрій «Петров» Гарасим загинув 19 серпня 2023 року в околицях Бахмуту на Донеччині.

Похованили воїна в рідному селі Ралівка. Посмертно він нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Читайте також:

Схилимо голови. Він поспішав жити: пам’яті хлопця, що поліг під Ізюмом