Новий тренер у кожен дім. Прев’ю сезону Серії А

Життя футболіста – це про постійний вибір, де продовжувати кар’єру. Інколи обирати легко, бо один з варіантів – явно кращий за інший. Але буває й по-іншому, коли очевидно більш вигідної опції нема. Що робити у такому випадку? Яскравий приклад – Джакомо Распадорі. Забивав у складі «Сассуоло», причому настільки вражав, що заслужив виклик до збірної Італії та трансфер у «Наполі». А там 3 роки сидів на лаві запасних. Усе одно отримував час та встигав трошки пограти у футбол, але набагато менше, аніж міг би. Плюси: виграв 2 чемпіонства у складі команди. Мінуси: перестав вважатися молодим та перспективним, став лише №2 на позиції форварда для національної команди. Чи варто воно було того? Я не знаю. Але тепер Распадорі вирушає до Мадриду. Буде грати у футбол у складі «Атлетіко».

Це міжсезоння у Серії А – мабуть, рекордне за кількістю виборів щодо майбутнього з боку босів клубів, тренерів, футболістів. Дуже багато змін. Надзвичайно багато оновлень. Про всі у будь-якому разі не розповісти – але я спробую згадати про найголовніші. Давайте розбиратися: які ж головні питання про сезон Серії А 2025/26 можна та варто поставити у серпні?

Ставка на Конте – правильна?

Де Лаурентіс роками доводив нам, що головний у клубі – саме він. І що він не піде на поступки. Нікому. За жодних умов. Але ось у травні з’являється новина, що Конте хоче піти, як ще нещодавно хотів піти Спалетті, і одіозний власник «Наполі»… йде на поступки. Бо аж настільки цінує Антоніо та вірить у нього. І не просто так, бо з цим тренером склад з лише 5-ю зарплатною відомістю виграв Серію А. А хто останнім часом провертав схожий трюк у топ-лігах? Бо саме зарплатні відомості не на 100% точно, але краще за будь-які інші показники відображають якість складу команди. Адже найкращі отримують найбільше. У Європі цей принцип працює. «Наполі» виграв лігу без найкращих. Його лідерами у цей рік стали непотрібний іншим топам Лукаку та міцний середняк Мактоміней. Конте здійснив диво. Тому і заслужив на особливе ставлення.

І от вам будь ласка: «Наполі» виходить на ринок та проводить одну з найкращих трансферних кампаній літа. Не тільки в Італії. Де Брюйне допоможе створювати більше моментів. З Мілінковічем-Савичем Неаполь нарешті матиме топ-воротаря. Лукка розгрузить Лукаку та не дасть команді просісти у якості тоді, коли бельгійця буде замінено. Беукема – просто сильний захисник. Вік названих виконавців: 34, 28, 24, 26. Тобто нема молоді, яка ще буде стрімко прогресувати чи якій не вистачає дисципліни. Ні, це вже готові футболісти, які можуть приносити результат тут і зараз. Майже всі – з чемпіонату Італії, тобто навіть про якусь важку адаптацію мови не йде. «Наполі» у попередньому сезоні не грав у найкращий футбол у Серії А, але виграв титул. Тепер може грати набагато краще. Конте може обійти всіх. Знову.

Для Інтера починають важкі часи?

Розмін Індзагі на Ківу – це позорисько поза контекстом. Але якщо з контекстом – просто капітуляція. Тренера, який двічі за три роки вивів команду до фіналу ЛЧ, майже неможливо замінити. Але ж «Інтер» ніби навіть не намагався. Новий до цього рулив «Пармою», причому трохи більше десятка матчів. До цього був у структурі «Інтера», але як головний тренер Ківу – абсолютний новачок. Керівництво ставить на цього спеціаліста, бо той добре знайомий та вміє працювати з молоддю. Тобто топ-трансферів або не буде, або майже не буде. «Працюй з тим, що дають», – не сказало, але подумало про себе керівництво. Так все виглядає. А ще погано виглядають коментарі самого Ківу. Його перша конференція у якості тренера команди – настільки порожня! «Схеми – це цифри…», «все починається з цього: чесність та бажання…», «клуб і я завжди на зв’язку…», «я знаю тільки один шлях: працювати…».

Ймовірно, Ківу дасть більше конкретики своїм футболістам, аніж нам, які читають його коментарі. На КЧС команда цю конкретику отримала – і стала найкращою за кількістю кросів/матч серед усіх європейських. Навісбол? Можливо. І це непогано, коли подачі підготовані. Але кроси «Інтера» були хаотичні та спонтанні. Не сприймаю турнір занадто серйозно, але, як на мене, показово, що міланці у перших же матчах без Індзагі суттєво спростили свою гру. Зі складною були серед найкращих у Європі декілька років поспіль. Можливо, саме у ній були цінність та секрет перемоги. Але тепер по-іншому. Влітку команда дещо посилила свою лаву запасних, але потреба у цьому була ще рік тому – це не прогрес, а лише ухвалення із великим запізненням очевидного рішення. З новачками «Інтер» не «встане», як це було у квітні-травні. Вже непогано, але без Індзагі за команду відверто страшно.

Юрич – головний шарлатан Європи?

Сезон попередній починав без роботи. Очолив «Рому» – провал і звільнення. Очолив «Саутгемптон» – провал і звільнення. Тепер отримує шанс тренувати «Аталанту». Вау! Як же вправно працює його агент. Насправді ж я бачив дві полярні думки щодо призначення Юрича. Щоб було справедливо, представлю обидві. Перша: призначення приведе до неминучого провалу. Досі найсильнішою командою хорвата, з якою він починав сезон, був «Торіно». Єдиним своїм шансом у топ-клубі (припустимо, «Рома» є таким) він не скористався. Тож призначати його на заміну перевіреному часом Гасперіні – нерозумно. Друга версія: призначення є топовим, бо тут присутня послідовність. Юрич був асистентом Гасперіні, принципи його гри без м’яча – ті самі, що у більш вікового тренера. Отже, команда буде його розуміти. А провали в інших клубах – це про «не в тому місці та не в той час».

Я приймаю думку обох таборів. Я навіть погоджуюся з частиною, де провали у «Ромі» та «Саутгемптоні» не є показником. Там були інші системи, яким не підходив Юрич та які не підходили самому Юричу. Але давайте перевернемо питання: а чому він туди пішов? Це ж і дурні рішення з його боку. Це прикре самогубство. 2 прикрих самогубства. За 1 сезон. Тоді питання: а чи доцільно довіряти людині, яка ухвалює невдалі доленосні рішення, топ-команду? Поки все виглядає так, що Юрич буде намагатися робити вигляд, що він Гасперіні. Дока вдаватиметься, все буде добре. Але якщо раптом щось піде не так… У Івані нема впевненості. Кредит довіри до нього досить низький. А склад «Аталанти» ніколи не був топ-3 у Серії А. Завжди її найкращі сезони – це про роботу тренера. Чи зможе Юрич змусити футболістів оверперформити? Якщо ні – доведе, що не готовий рулити топ-командою.

Тудор – тимчасовий тренер?

Я не можу позбутися цієї думки. По-перше, Ігора і підписували спочатку як того, хто просто доведе команду до кінця сезону. Просто потім вирішили нічого зайвий раз не міняти. По-друге, літні трансфери – це ж узагалі не про Тудора. Під Мотту рік тому зібрали ледь не новий склад. А тепер головне підписання – Девід, який у «Ліллі» в основному лінії для пасів закривав, а не пресинг-дії збирав. А у Турині потрібно саме це – нестися на опонентів, щоб відібрати м’яч. У «Марселі» футболісти ледь не ненавиділи Тудора, бо той змушує «вмирати» на тренуваннях. Один з головних спеціалістів, які помішані на фізичній підготовці, у всій Європі. Тому не прижився у «Марселі». І «Лаціо». Є сумніви, що з його підходом та сварливим характером можна взагалі працювати у топ-клубі. Здається, сумніваюся не тільки я.

Поки керівництво Тудору не допомагає. Коли тренер приходив, то хотів грати та грав Влаховичем у центрі нападу. Зараз усе йде до того, що «Ювентус» забере-таки Коло-Муані. Чи гарна угода? Так, бо той приносив користь команді у сезоні. Чи це саме те, що треба Тудору? Зовсім ні. Йому не допомагають. У якийсь момент він остаточно зрозуміє, що склад йому не підходить. У якийсь момент футболісти після серії матчів без перемог запитають одне в одного: а нащо вони взагалі «вмирають» на тренуваннях, якщо це нічого не дає? Колись все розвалиться. Може, одразу. Або у травні. «Ювентус» починає сезон із сильним складом та непоганим тренером, але сильно ризикує. Цей тандем не виглядає надійно. Рік буде важким для команди. Знову. Ми кажемо це вже декілька сезонів поспіль…

Гасперіні + топ-клуб = ?

«Аталанту» можна було назвати топовою з Гаспом. Але взагалі-то це відносно скромний колектив. Такий, який менше за традиційно топові витрачає на трансфери та не може зберегти футболіста, якщо той мріє про перехід до більш іменитого клубу. В «Аталанті» майже не було європейських зірок. Не в останню чергу через Гасперіні. Який диктатор. Він тут найголовніший – і все. Забагато почав думати про себе Гомес? Бійка, продаж. Кажуть, конфлікт зі спеціалістом мав після успішного року і Малиновський. Попереднього року Гасп публічно розкритикував Лукмана. Що? У топ-клубах так ніхто не робить. А Гасперіні робить. Такий він наставник. Тому і сидів роками в «Аталанті», а не отримував запрошення за запрошенням до топ-команд. Не всім підходить такий спеціаліст. Можливо, взагалі не підходить сучасним топам.

Але «Рома» готова ризикнути. Діватися нема куди, Раньєрі у Римі нічого не будував (ще чого захотіли, людина й так диво здійснила!), тож будь-якому спеціалісту довелося б починати у столиці з нуля. Але Гасперіні буде починати особливо важко, бо тут нема групи атаки під його систему. Головний актив у нападі – Довбик, а це прямо-таки зовсім «не його» футболіст. Те саме з Дібалою. Ви не подумайте, це не погані виконавці, просто пресинг та постійний рух не те, у чому вони сильні. Тому вже взяли Фергюсона, який за рік забив 1 м’яч в АПЛ – зате буде багато-багато бігати. Навряд така «Рома» одразу заграє у хороший футбол, ще менш імовірно, що вона одразу заграє так, як хоче Гасперіні. Чи підходить босам очікувати результатів тільки через сезон? Не знаю. Але вже у перший рік Гасп повинен показати щось таке, щоб переконати нас, що може працювати у топ-клубі.

Піолі може вигравати лише з Міланом?

Уявімо, що Піолі не керував командою, з якою виграв скудетто. Тоді виявиться, що це тренер-невдаха. З декількома звільненнями посеред сезону. Без трофеїв. Вильотами до Серії Б та багатьма провалами. Але у «Мілані» він усе ж таки довів, що може бути топ-спеціалістом. Питання лише у тому, що саме стало причиною Особистий зріст Піолі? Можливо. Топ-робота відділу, який відповідав за трансфери на вхід? Також варіант. Не можу сказати однозначно, який секрет успіху тренера у «Мілані». Але він заслужив знову працювати там, де хочуть прогресувати. «Фіорентина» виглядає саме таким місцем. По-перше, тут декілька сезонів поспіль працюють топ-тренери. Був Італьяно, далі – Палладіно, тепер – Піолі. Футболісти повинні прокачуватися досить швидко, коли переходять з гарних рук у гарні руки.

По-друге, склад – досі сильний. Кін залишився. Гюдмундссон також тут. Фаджолі та Мандрагора не зникли. Де Геа на місці. Серед оборонців є коштовні активи. 11 топів не назбирається, але хіба стільки мав Піолі у «Мілані»? Ні, у його розпорядженні було лише декілька у кожній з лінії, і він навколо них «плясав» та будував команду. Досить успішно. Тож може вийти і у Флоренції. Щоправда, не до кінця зрозуміло, що саме може вважатися за «вийшло». Команда поза топ-6 за вартістю складу та зарплатною відомістю. Декілька років поспіль грає у Лізі конференцій. Тобто кадрового ресурсу ніби недостатньо для боротьби за місце у ЛЧ, а серед середняків «фіалки» вже найкращі. Від Піолі, мабуть, очікують саме стрибка вище голови – наприклад, 4-е місце. Чи це реально? Ну, більш реально, аніж було чемпіонство «Мілана», коли Стефано тільки-но очолив клуб.

Чи порозумнішають боси Лаціо?

Перед стартом попереднього сезону запросили тренера Бароні. Той не мав досвіду роботи у топ-клубах узагалі. Нуль. Мабуть, хотіли знайти свого Піолі. Результат – фініш на 7-й позиції та втрата шансів на участь в ЛЧ лише за підсумками останнього туру. А ще був чвертьфінал ЛЄ. Виглядає ніби непогано – але клуб звільнив спеціаліста, бо хотів більшого. Чесно кажучи, не знаю, як коментувати це стримано. «Лаціо» поза топ-5 за зарплатами футболістів у Серії А, його склад – досить сильний, але слабший, аніж у будь-кого з претендентів на високі позиції. Але боси звільняють за те, що не стрибнув вище голови та не обставив тих, хто багатший та витрачає більше на трансфери. Тепер з цими босами працювати Саррі. Знову. І від нього також вимагатимуть дива. І звільнять, якщо такого не станеться. Імовірно. Або у клубі все ж зрозуміють, що справа не у тренерах? Є примарна надія.

Чи дадуть час Аллегрі?

Макс – сильний тренер. Але він зовсім не Конте. Аллегрі гарантує команді, наприклад, з 4-м за силою складом в Італії фініш на 4-му рядку. А 1-му – на 1-му. Такий спеціаліст. Він завжди довіряється гравцям. І сам неодноразово зазначав, що його внесок не такий вже й великий, а все вирішуватимуть саме футболісти. Зараз склад «Мілана» – мабуть, п’ятий-шостий найкращий в Італії. Якщо хтось провалиться, Аллегрі затягне команду до топ-4, сумнівів нема. Але чи точно у «Мілані» прагнуть лише фінішувати у четвірці? З Фонсекою не було повного провалу, але відбулося дострокове звільнення. Консейсау не дали попрацювати більше півроку. Тут хочуть вигравати. І не хочуть нічого робити, щоб вигравати. Влітку пішли Рейндерс та Тіау, ще Ернандес – але це не така вже й прикра втрата. Найдорожчі новачки – опорники.

Чи буде грати «Мілан» невиразно, як і «Ювентус» Аллегрі? Так. Чи буде при цьому перемагати регулярно? Також так. Чи буде претендувати на виграш титулу? Ні, бо Аллегрі не такий тренер. Щодо його результатів малий діапазон очікувань. Максимум – 3-е місце, мінімум – 6-е. Далі все буде впиратися у те, наскільки поточна позиція підходить босам «Мілану». Якщо Аллегрі запрошували заради гарантій та стабільності, щоб зупинитися падіння – це ок. Але якщо у ньому бачать тренера-переможця… Я у прев’ю сезону час від часу пишу «за таку-то команду страшно». Так от, за «Мілан» з Максом не страшно. У команди все буде нормально. Мабуть, така перспектива сподобається більшій частині фанатів та дуже не сподобається найбільш вибагливим. Але це наслідок невдалих рішень керівництва. «Мілан» сам винен, що опинився у цій точці. Рух на гору не буде швидким.

Болонья кваліфікується до єврокубків?

Так, не буду креативним у формулюванні питання для команди. Все просто. Рік тому була ЛЧ, тепер – ЛЄ завдяки виграшу місцевого кубку. Що далі? Команда продала Беукему та Ндойє, причому другого – у «Ноттінгем», колектив, який має менші шанси фінішувати у топ-10 у своїх лізі, аніж «Болонья» в італійській. Отже, клуб досі не сприймають як достатньо статусний, щоб залишатися тут з метою грати у найкращих турнірах. Але «Болонья» після декількох успішних років впевнено стоїть на ногах. І тренера не змінювала, й інших топів зберегла. Про якийсь крок уперед говорити важко (те саме, що з «фіалками»), але навіть продовжити фінішувати у єврокубковій зоні було б великим успіхом для команди без великих грошей. Претендентів, як і завжди, вистачає, але «Болонья» уже звикла їх випереджати та не боїться з ними грати. Вона вже смілива на полі в усіх матчах. Чудовий проект, за який хочеться вболівати. З тренером, який от-от – і вже у топ-клубі.

Що з іншими?

Зовсім коротко про команди, які не були у гонці за єврокубки у попередньому сезоні. Головна цікавинка серед них – «Комо». Клуб уже витратив 100+ мільйонів на трансфери, але із зірок підписав лише Морату – робить не популістські придбання, а справді прицільні та доволі якісні. Починаю розуміти Фабрегаса, який відмовився очолювати корабель «Баєр», який тоне: ця субмарина спливає на поверхню, щоб заявити про себе. «Сассуоло» примудрився зайти у лігу з 12-м за ціною складом! У жодному з топ-чемпіонатів новачок на момент старту сезону не матиме кращої позиції у такому рейтингу. Це повинно бути непристойно легке збереження прописки. Пам’ятаєте я згадував Бароні в абзаці про «Лаціо»? Так от, звільнення з Риму не стало завершенням його кар’єри на високому рівні. Очолив «Торіно». Команда вже втратила декількох важливих футболістів, тож виграватиме не так часто… Але й неадекватних очікувань тут від наставника не буде.

«Парма» якось зуміла переконати 30-річного асистента Артети, що той повинен очолити саме її – солідно. А потім продала декількох лідерів, щоб той одразу зрозумів, що страждання для тренерів Серії А – це норма. Цікаво, скільки разів за сезон пожаліє, у що вляпався… «Удінезе» віддав Бійола, Товена та Лукку. Тепер буде гірше захищатися, створювати моменти та забивати. Був один з найкращих сезонів у Серії А? У клубі вирішили, що фанатам не треба звикати до хорошого. У «Дженоа» боси щось там розповідали про прогрес та розвиток, але витратили на трансфери влітку 0 мільйонів – тепер от точно зрозуміло, що цим хлопцям можна вірити. «Кальярі» можна похвалити за рішення викупити у «Наполі» воротаря Капріле. Ну нарешті сильний шот-стопер зможе прогресувати та грати у футбол! Щоправда, на це, мабуть, пішли взагалі всі гроші – тому нового тренера довелося діставати з молодіжки.

Я переживав, що «Верона» влітку втратить Пауло Дзанетті, але ні, той залишився – і це чудово! Отже, команда не буде грати у футбол у цьому сезоні. Але знову запам’ятається. Топ-1 за фолами. Топ-1 за жовтими. Топ-1 за червоними. Чи правильно так грати у футбол? Ні. Чи приємно, що хоч один такий клуб залишився у топ-лігах? Дуже. Буде саме битися за життя. С ким? Наприклад, з «Лечче». У того новий тренер – Ді Франческо. Плюси: досвідчений та рулив у півфіналі ЛЧ. Мінуси: 2 роки поспіль вилітає з різними командами з Серії А. Здається, має своєрідний челендж та хоче допомогти вижити хоч комусь. З «Лечче» шанси кращі, аніж були з «Венецією» та «Фрозіноне». «Піза» заходить у дивізіон одразу з новим тренером, ще й яким! Тут буде сильний Джилардіно, з яким несправедливо обійшлися у Генуї: продали Гюдмундссона та Ретегі, не взяли нікого замість них та попросили перемагати (а ким?). Не заслужив залишити Серію А, це 100%.

Пам’ятаєте, вище було про челендж для Ді Франческо? Так от, у Давіде Ніколи такий щороку. Завжди бере якогось аутсайдерського аутсайдера та намагається врятувати. Пішов з «Кальярі», мабуть, тому що зберегти його було б занадто легко. От «Кремонезе» з найдешевшим складом – це вже інша справа, це вже виклик. Більшість футболістів потенційної основи – новачки. Я не знаю, як Нікола повинен це зробити, але якщо врятує і цих бідолаг – заслужить, щоб його прізвище вписали у легенди італійського футболу.