Схилимо голови. Хлопець з Бабурки, воїн 3-ї ОШБр поліг під Бахмутом

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує фаната запорізького «Металурга» Михайла Колесника, який у шкільні роки займався греко-римською боротьбою і баскетболом, а в ході російсько-української війни став учасником Азовського руху. Михайло обороняв столицю, бився на Запорізькому і Донецькому напрямах, а загинув два роки тому, 12 серпня 2023 року під Бахмутом, назавжди залишившись 26-річним.

Життєвий шлях і слід у спорті

Михайло Колесник народився 12 травня 1997 року в Запоріжжі, навчався в гімназії №50 рідного міста, а закінчивши її вступив до ЗНТУ на факультет «Фізичне виховання». З дитинства хлопець був дуже активним, а тому спочатку пішов на греко-римську боротьбу, а з п’ятого класу захопився баскетболом, побував на змаганнях в багатьох містах України та мав нагороду «Найкращий гравець 2014 року».

На фанатський сектор «Металурга» Михайло прийшов у юному віці. В той час в місті був пік фанатської активності серед молоді. Хлопець, який мав прізвисько Ведмідь, часто відвідував матчі, але не входив до складу якогось окремого ультрас-колективу. Одноклубники згадують, що Михайло міг бути розбишакою на футболі, але доволі спокійним в житті. Виріс він на районі Бабурка, звідки свого часу вийшло багато фанатів «Металурга». Ведмідь мало з ким конфліктував, але й себе не давав образити.

В 2018 році, після двох років навчання в університеті Михайло вирішив поїхати до Києва, де приєднався до азовської організації «Національні дружини» і займався суспільно-громадською діяльністю. В столиці хлопець почав займатися боксом, багато часу приділяв тренуванням.

Бойовий досвід

З першого дня повномасштабної війни Михайло добровільно став на захист країни, долучившись до одного з Азовських підрозділів, з яких пізніше буде сформовано Третю окрему штурмову бригаду. Власне, з вересня 2022 року Колесник вже був бійцем 3-ї ОШБр, чим дуже пишався. Він, перебуваючи на посаді оператора протитанкових ракетних комплексів, брав участь в обороні столиці, а згодом у боях на Запорізькому та Донецькому напрямках.

За спогадами побратимів, Ведмідь був cміливим воїном, надійним другом та побратимом, простим та щирим у спілкуванні. Друзі згадують, що Михайло ніколи не жалівся, що йому важко. Перебуваючи «на нулі», часто жартував та посміхався. Михайло Колесник був нагороджений нагрудним знаком «За сприяння обороні Києва» та медаллю «За військову службу Україні».

Один з друзів за сектором розповідає, як востаннє привітав Михайла з Днем народження, відправивши відео з бойового пострілу 155 калібру і фото снаряду: «Він мені тоді пообіцяв, що ми обов’язково зустрінемося і відзначимо його День народження ще раз. Це було останнє, що я від нього чув».

Загибель

Михайло Колесник загинув 12 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання під Бахмутом на Донеччині, внаслідок влучання ворожого танку по позиціях українських військових. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Похований воїн на цвинтарі Святого Миколая у рідному Запоріжжі.

Читайте також:

Схилимо голови. 3 роки тому полягли два фанати донецького Металурга