Напад з ножем і діагноз міастенія. Через що пройшла Моніка Селеш?

Протягом декількох років одна з великих чемпіонок сучасної епохи існувала як свого роду привид тенісу.

Моніка Селеш виграла дев'ять титулів Великого шолома, сім з них – до свого 19-річчя. Теніс – це спорт, в якому слово «феномен» легко зривається з язика. Селеш, з її ударами з двох рук з обох сторін і здатністю укладати м'ячі по лініях звідки завгодно і коли завгодно, визначала це поняття. Селеш провела 91 тиждень поспіль на першому місці світового рейтингу, зігравши за цей час 34 турніри. Вона вийшла у фінал на 33 з них.

У квітні 1993 року Селеш і Штеффі Граф боролися за лідерство на вершині спорту, коли на турнірі в Німеччині фанат, одержимий Граф, вдарив Селеш ножем. Вона повернулася на корт після більш ніж двох років фізичних і ментальних випробувань і відразу виграла ще один титул Grand Slam, навіть незважаючи на те, що місце, де вона демонструвала свої таланти світу – тенісний корт – втратило свою безпеку.

Селеш, одним словом, перезапустилася, несучи на собі тягар того, що сталося. Вона завершила кар'єру в 2008 році, продовживши грати показові матчі разом з іншими зірками, включаючи Джона Макінроя і Кріс Еверт. Вона регулярно виходила на корт, наставляючи молодих гравців.

Але з 2019 року 51-річна уродженка Югославії значною мірою зникла з публічного простору. Того року у Селеш почалося двоїння в очах і сильна слабкість у руках і ногах. На тенісному корті вона бачила два м'ячі, що летіли в її бік, замість одного.

«Я думала: «Гаразд, просто переживу це», – сказала Селеш під час відеоінтерв'ю зі свого будинку у Флориді. «Але потім сталося кілька інцидентів – на корті і в звичайному житті – коли я зрозуміла, що щось відбувається не так».

Через деякий час Селеш звернулася за медичною допомогою, що було непросто зробити, оскільки в 2020 році почалася пандемія COVID-19. Її лікар направив її до невролога. Після двох років аналізів і обстежень їй поставили діагноз – міастенія (Myasthenia Gravis, MG), хронічне аутоімунне захворювання, яке зачіпає від 150 до 200 осіб на мільйон по всьому світу. Імунна система атакує нервово-м'язовий синапс – канал, по якому взаємодіють нерви і м'язи.

Симптоми, такі як двоїння в очах і м'язова слабкість, які Селеш відчувала на корті і поза ним, можуть проявлятися хвилеподібно, що ускладнює постановку точного діагнозу.

«Пацієнти можуть скаржитися на втому, і тоді медпрацівники не знають, що з цим робити», – сказала доктор Бет Стайн, директор з нейром'язових захворювань в St. Joseph's Health в Нью-Джерсі.

В результаті починається свого роду зворотний квест, коли лікарі проводять серію тестів, щоб виключити смертельні загрози, такі як пухлини мозку і бічний аміотрофічний склероз. Аналізи на антитіла можуть підтвердити MG, але у деяких пацієнтів вони відсутні.

«Коли мені вперше поставили діагноз, я ніколи про нього не чула, ні в новинах, ні від кого-небудь іншого», – сказала Селеш.

Tennis legend Monica Seles opens up about being diagnosed with Myasthenia Gravis and how it’s affected her day-to-day life.

Symptoms include weakness in the arm and leg muscles, double vision, fatigue, shortness of breath, difficulty speaking, and swallowing.

🎥: SNTV/AP Photo pic.twitter.com/oAp2XVUJas

— TennisONE App (@TennisONEApp) August 12, 2025

Для Селеш MG стала ще одним перезапуском – процесом, через який проходять тенісисти з розіграшу на розіграш, з гейму на гейм, з сету на сет і від матчу до матчу протягом всієї своєї кар'єри. Її повернення в професійний теніс після нападу відбулося на Відкритому чемпіонаті Канади 1995 року. Вона виграла титул, програвши всього 14 геймів протягом турніру. Вона програла суперфінал US Open Граф, а потім знову перезапустилася і виграла Australian Open в 1996 році. Цей процес – як в малому, так і в великому масштабі – визначав її кар'єру і, певною мірою, її життя.

«Після того як я поїхала зі своєї рідної країни в академію IMG, мені довелося повністю перезапуститися. Коли я стала номером один, це був величезний перезапуск, тому що всі почали ставитися до мене по-іншому. Потім, звичайно, коли мене поранили, це було величезне перезавантаження. І потім знову, коли мені поставили діагноз, це був величезний перезапуск.

Знаєте, повсякденне життя з цим, залежно від моїх симптомів, – це дійсно адаптація. Я думаю, будь-яка людина, у якої є міастенія, розуміє, що це постійна адаптація».

Іноді Селеш може грати в теніс і в піклбол, а також вигулювати своїх собак. Вона стежить за тим, щоб проводити час з людьми, які розуміють, через що вона проходить. Проте, «деякі дні бувають дуже важкими», – каже Селеш.

Це може бути складно прийняти, коли ти спортсменка світового рівня. Спорт – частина її ДНК, і Селеш задавалася питанням, ким вона буде, якщо не зможе тренуватися і змагатися. Знову вона звернулася до досвіду, отриманого в тенісі, і тих викликів, з якими їй вже доводилося стикатися в житті.

«Після нападу з ножем мені довелося багато років внутрішньо з цим справлятися, щоб все осмислити, і з діагнозом MG була схожа ситуація», – сказала вона. «Мені довелося зрозуміти свою нову норму повсякденного життя, що я можу робити в плані роботи та інших речей».

Селеш планує відвідати Відкритий чемпіонат США з тенісу в кінці цього місяця, щоб взяти участь у заході, організованому імунологічною компанією Argenx з метою підвищення обізнаності про MG. Вона також подивиться кілька тенісних матчів, поки буде там. Спорт залишається великою частиною її життя, і вона уважно за ним стежить. Під час інтерв'ю вона відраховувала години до фіналу Відкритого чемпіонату Канади за участю Вікторії Мбоко і Наомі Осаки, розмірковуючи про сюжет фіналу, в якому юна сенсація битиметься проти чотириразової чемпіонки турнірів Великого шолома, яка знову піднімається на вершину спорту [Вікторія Мбоко виграла трофей тисячника в Монреалі, перегравши у фіналі Наомі Осаку в трьох сетах].

«Жіночий теніс зараз непередбачуваний. Ніхто з нас не знає, хто виграє наступний турнір, і це чудово». Вона особливо уважно стежила за поверненням Вінус Вільямс. Півфінал Вімблдону між Аріною Соболенко та Амандою Анісімовою її заінтригував, а її серце стиснулося за Анісімову, коли Іга Свьонтек перемогла її 6:0, 6:0 у фіналі.

«Колишні гравці були по обидва боки барикад», – сказала вона. «Коли мені самій влаштовували баранку, я досі пам'ятаю ці матчі через 30 років, але також і коли вигравала свої турніри Великого шолома. Як колишня тенісистка, мені дуже цікаво дивитися на це з такої точки зору, на відміну від того, як моя мама дивиться на це як фанат».

Селеш хотіла б попрацювати телекоментатором. Раніше вона вже робила це і їй дуже сподобалося.

«Особисто я дуже люблю слухати Кріссі (Еверт), звичайно, тому що вона охоплює стільки різних поколінь і має такий великий досвід. У неї так багато життєвого досвіду, який, я думаю, дуже важливо чути молодому поколінню», – сказала Селеш.

І дійсно, так і є. Проте, можливо, в тенісі немає нікого з більшим життєвим досвідом, ніж у Селеш.

Меттью Футтерман, The Athletic
Переклад та адаптація – Данііл Агарков