Не тільки про Барселону та Реал. Прев’ю сезону Ла Ліги

Деякі вболівальники «Реала» сприймають прихід Алонсо як початок нової ери у «Реалі». Бо до цього командою протягом багатьох років поспіль керували круті наставники – але не вправні тактики. А от тепер… А що тепер? Алонсо дійсно є топ-тренером та має більші шанси привити команді її власний стиль футболу, аніж, наприклад, Зідан чи Анчелотті. Але головне не змінилося: трансферами у Мадриді заправляє Перес. Саме він ухвалює ключові рішення. Підтвердження – ситуація з Родріго. Той мав вищу оцінку від Whoscored у попередньому сезоні ЛЧ, аніж Мбаппе, ще й в обороні цілий рік більше допомагав, однак на клубному ЧС майже не грав. Навряд Алонсо не знає, наскільки корисним є бразилець для команди. Знає. Але Перес хоче бачити на його місці більш зіркового футболіста – і Родріго очікує свого трансферу. Нова мітла по-новому мете, однак керують нею все ті ж руки…

Одне з головних питань для «Реала»: чи зможуть знайти спільну мову Перес та Хабі? Якщо ні – ситуацій на кшталт тієї, яка склалася з Родріго, буде більше. Але якщо так, то «Реал» знову повернеться на вершину. Рано чи пізно. Бо найбагатший в Іспанії. Однак це питання найближчих років, а нас цікавить «лише» окремо взятий сезон, який стартує незабаром. Цей текст – саме з такими питаннями, відповіді на які ми отримаємо у найгіршому випадку у травні 2026-го.

Флік на другий рік – топ-тренер?

У «Баварії» німецький спеціаліст у перший же сезон виграв ЛЧ та требл. Що було на другий? Все ще чемпіонство у Бундеслізі – але точно не кращий футбол та виліт з головного турніру Європи від «ПСЖ» аж у чвертьфіналі. З одного боку, Флік не отримав не те що бажаних – але й узагалі трансферів як таких, що може його виправдати. З іншого, ситуація у Каталонії зараз аналогічна, тож якщо причина була саме у відсутності оновлень, то проблем знову не уникнути. У попередньому розіграші «Барселона» вже грала на межі. Рафінья провів найкращий сезон у кар’єрі. І Педрі. І Ямаль. І Мартінес. І Кунде. І Бальде. Багато хто. Навіть Левандовський, який ніби потрохи від’їжджав з ярмарку, повернувся та почав забивати як у старі-добрі. Флік витиснув максимум з цього складу.

І максимуму майже вистачило для гри у фіналі ЛЧ. Тобто якщо Гансі це повторить – «Барса» претендуватиме на перемогу в усіх турнірах, а чемпіонство в Іспанії забере без конкуренції. Але чому взагалі повинен повторити? Дехто вже не зможе додати. Левандовського може наздогнати старість. У попередньому сезоні щастило з травмами (з лідерів ніхто не був поза грою довго), а тепер може бути по-іншому. Та й «Барселону» повинні почати «читати». Восени вона здавалася майже ідеальною, а навесні в ЛЧ її вже карали за помилки «Боруссія» та «Інтер» (команда пропустила по 3-4 у 3-х останніх поєдинках турніру). Потроху до «Барси» Фліка пристосовуються. Якщо вона не знайде ресурсу для прогресу, то неминуче деградує. Німецькому спеціалісту час бути гнучким та варіативним. Але чи він здатен…

Матчі Реала буде приємно дивитися?

Давайте начистоту: склад команди є ледь не найкращим у світі за сумарним рівнем майстерності. Тут нема слабких футболістів. Зате є одразу декілька гравців, які у гарний рік можуть претендувати на Золотий м’яч. У збірній найкращих у світі точно був би хоча б 1 виконавець з мадридського «Реала», а найбільш імовірно – більше. Тут Родріго майже не грав на КЧС, а команді було норм. Погоджуюся, що склад не є збалансованим, але чи він топовий? Абсолютно точно так. Однак «Реал» вже як декілька років поспіль не грає у топ-футбол. Він регулярно виграє у чудовому стилі за рахунок характеру та індивідуальних дій виконавців, але саме як команда найбільш талановитих не вражає. Нема вишуканих комбінацій, складних голів тощо. Досить часто «Реал» виграє матч – а ти не отримуєш задоволення від перегляду.

Так було із Зіданом та Анчелотті. З Алонсо може бути по-іншому. Бо його «Баєр» не тільки перемагав в останні 2 сезони – але й робив це ефектно. Змінював фланг атаки по декілька раз за наступ, виводив на удари цілеспрямовано вінгбеків, забивав на останніх хвилинах, але часто не тільки через силу волі та бажання – а у наслідок тривалої навали з купою ударів. Алонсо з найкращими футболістами світу може поставити найкращий футбол у світі. Скоріш за все. Але часу може не вистачити. Це «Реал», тож результат тут потрібен ще вчора. В інтересах Алонсо придумати не щось ефектне – а ефективне. Якщо піде таким шляхом, також може досягти успіху. Але нічого не зміниться. Бо нащо тоді було запрошувати Хабі замість Карло, якщо хочеш зробити з першого Анчелотті? Але якщо Алонсо піде іншим шляхом, матчі «Реала» нарешті можна буде дивитися із задоволенням щотижня.

Нащо підсилюється Атлетіко?

Після матчу, за підсумками якого мадридці вилетіли з КЧС, Грізманн посміхався. Бо команді не потрібен результат. Провідна ідея тут не перемагати – а робити на полі щось таке, щоб йти з нього з високо піднятою головою. І не те щоб це поганий підхід, просто «Атлетіко» має 1.5-разову перевагу над найближчим переслідувачем у рейтингу зарплат Ла Ліги. Тож команда впевнено тримається на 3-му щаблі що тут, що в ієрархії місцевого футболу. То чому навіть не намагається зробити крок уперед? Ризик провалитися невеликий, стабільних топів, окрім «Реала» та «Барселони», в Іспанії просто немає. Та й навіть ті проблемні: «вершкові» шукають себе та перебудовуються, а каталонці не мають грошей на топ-трансфери. Шлях до вершини відкритий. Треба просто ним йти. Однак «Атлетіко» не йде. Припускається помилок та відмовляється від амбіцій.

Є примарна надія, що цього року буде по-іншому. Бо команда вже витратила більш ніж 150 мільйонів на новачків. За 16+ підписано правого, лівого та центрального захисників, центрального та атакуючого хавів, лівого вінгера. Останній – Баена, який точно буде створювати багато шансів для партнерів. Оновлення позиції Коке та оборони напрошувалося і нарешті відбулося. «Атлетіко» став сильнішим цього літа, а ще зазнав лише мінімальних втрат. Ледь не єдина відчутна – Де Поль. Якщо Баена виконає свою роботу, а хтось з новачків вистрелить, то мадридці будуть сильнішими, аніж у попередньому розіграші. Але постає питання: навіщо? Щоб зберегти 3-е місце було б достатньо не втратити власних топів. Однак відбулося натомість підписання нових. Отже, команда прагне більшого? Якщо так, повинна доводити це на полі. «Атлетіко» нарешті повинен піти за результатом. Інакше навіщо це все?

Атлетік готовий стати 4-ю силою Іспанії?

Вже більше десятиліття ми маємо сталу топ-трійку в Іспанії. Команди у ній інколи міняються позиціями, у поганий рік «Атлетіко» бере паузу та випадає на 4-е місце, щоб за сезон повернутися на законне 3-е. Але в цілому одне й те саме. У жодній з топ-ліг більше такого нема. І в Іспанії не повинно бути. Бо що це за чемпіонат, у якому не може вирости команда, здатна розбити цю «вічну» трійку? «Атлетік», мабуть, найближче до цього за останні декілька років. І головне тому підтвердження – збереження Вільямса цього літа. За футболістом приходила «Барселона», але він продовжив контракт. Бо у Більбао вже є ЛЧ, готові платити гарні гроші, нема шалених змін, через які повинен статися провал. Останніми сезонами тут стабільно добре. Достатньо, щоб клуб міг зберегти свого топ-футболіста попри інтерес гранду. «Атлетік» – вже велика команда.

Можна спробувати вийти на новий рівень. Це видимість боротьби за чемпіонство (конкуренція хоча б до грудня) та спроба викинути когось з топ-3 за межі медальної зони. А чому б ні? Склад команди плюс-мінус один і той же вже декілька років. Влітку вона нікого не втратила (правий захисник завершив кар’єру, але клуб одразу підписав нового). Тренер – Вальверде, який, може, запростий для роботи на чолі «Барселони», але є королем саме дистанції (у Каталонії двічі ставав чемпіоном Іспанії). Ліга чемпіонів може дещо завадити зберігати сили, але ЛЄ минулого сезону нічого не зіпсувала, хоча там команда зіграла ледь не максимум матчів. У складі ще є молодь, яка здатна прогресувати, а Вільямс після сезону розпачу через перехід, що не відбувся, може провести сезон розквіту, бо тепер залишитися – його рішення. «Атлетік» здатен стати 4-ю силою Ла Ліги. Але чи стане?

З Вільярреалом усе буде добре?

Марселіно – тренер, якому не щастить. З «Валенсії» пішов через горе-президента. У Більбао не отримав грошей та часу. З «Марселя» його вигнали скажені вболівальники погрозами. У «Вільярреалі» все відносно непогано, але цього літа клуб витратив на трансфери тільки 35 мільйонів – а заробив на продажах удвічі більше. Є 2 топ-втрати в атаці: форвард Баррі та вінгер Баена. Без одного буде важче забивати голи, без іншого – створювати шанси. Декількох новачків уже підписали, але їхні резюме – просто нормальні, без вау-ефекту. У сезон, коли команда буде змушена змагатися одночасно в ЛЧ та ЛЛ, вона ризикує мати менше опцій в атаці, аніж у рік, коли всерйоз змагалася лише у чемпіонаті. Минулого ігрового року для кваліфікації до турніру найкращих вистачило 5-го місця, але це скоріше виняток. Неможливо закладатися, що таке ставатиметься щосезону. А замахнутися на топ-4 з такими втратами важко.

«Вільярреал» був 4-м найкращим у країні у попередньому сезоні за xPTS. Тобто, якщо відштовхуватися суто від якості ударів його та по його воротах, грав у футбол краще за будь-кого в Іспанії, окрім відомої нам усім трійки. І це без великої кількості топів, із Пепе, ветераном Парехо, з воротарем-ноунеймом. Ніби це вже максимум, на який тільки здатен колектив у такій комплектації. А комплектація стала гіршою. І єврокубки додалися. Тепер мова йде не про прогрес, а просто про те, щоб не впасти занадто низько. Бо є приклад «Реал Сосьєдаду», який ще нещодавно грав проти «ПСЖ» у плей-оф ЛЧ – а тепер бореться за фініш у першій десятці турнірної таблиці. «Вільярреал» грав у футбол красиво, його матчі було приємно дивитися, за Марселіно персонально хочеться вболівати – але крах імовірний. «Вільярреалу» потрібно диво, щоб не впасти нижче 5-го рядка. Але навіть фініш у зоні ЛК не є гарантованим.

Бетіс гратиме у найбільш привабливий футбол?

Мабуть, не будемо враховувати «Барселону», добре? Але якщо взяти всіх інших, то хто візуально так радував у попередньому сезоні в Іспанії, як це робив «Бетіс»? Пеллегріні та клуб цілеспрямовано збирають у своїй команді технічних футболістів, які можуть припуститися позиційної помилки в обороні, зате зможуть прийняти та обробити важкий м’яч, віддати точний довгий пас, завдати удар по воротах суперника по шаленій дузі, обвести 2-3 людини поспіль тощо. На фоні такого «Бетіса» у фіналі ЛК у травні гравці «Челсі» виглядали лісорубами. Більш успішними у вмінні перемагати, але не у грі у футбол. Іспанці діяли вишукано. Матч у першу годину було приємно дивитися виключно через їхній футбол. «Бетіс» готовий дещо жертвувати результатом заради того, щоб залишатися вірним своїм стилю та командній філософії. І з кожним роком він занурюється у це все глибше та глибше…

Ймовірно, у цьому розіграші ми побачимо найбільш привабливу версію «Бетіса» у його новітній історії. Чи допоможе це частіше вигравати матчі? Я не знаю. Але це точно зробить перегляд поєдинків команди приємним досвідом. Влітку команда знову вийшла на ринок задля того, щоб підписати технічних виконавців. Взяла декількох футболістів з Латинської Америки, купила в «Атлетіко» Рікельме, безкоштовно переманила до себе Фірпо… Декількох технарів «Бетіс» втратив, це так, однак все одно додав в аспекті. Та й головні зірки залишилися у команді. Регресу точно очікувати не варто. Мабуть, у якийсь момент упродовж сезону ми прийдемо до того, що матчі «Бетіса» буде дивитися приємніше, аніж поєдинки «Атлетіко» чи «Атлетіка», можливо – аніж матчі «Реала». У випадку провалу на другий рік з Фліком сюди ще може додатися навіть «Барселона»… «Бетіс» має усе, щоб стати найсимпатичнішим в Іспанії.

Сельта знову запалюватиме у матчах з топами?

Я відносно мало дивлюся Ла Лігу, однак коли попереднього сезону потрапляв на матчі «Сельти», то жодного разу не був розчарованим. У чемпіонаті «автобусів» колектив-середняк зі сміливим футболом – велике щастя. «Сельта» була саме такою. Можливо, це вектор розвитку клубу, який вже багато років більше ставить на свою атаку, аніж на оборону. Можливо, справа у молодому 37-річному тренері, який представляє нову школу – спеціалістів, які концентруються не тільки на грі у захисті. Можливо, справа у підборі виконавців. Але завдяки чомусь з цього ми точно маємо 3:4 проти «Барселони» та «Вільярреала», 2:3 у матчі з «Реалом», 10 випадків обміну голами у 12-и поєдинках проти клубів топ-6 у сезоні. Майже в усіх матчах «Сельти» проти лідерів було зафіксовано 3+ забитих м’ячів, у більшості – 4+. Для низової Іспанії це шалена результативність.

І цього літа «Сельта» продовжує нарощувати саме свій атакуючий потенціал. У лінію нападу вже підписані Жутгла, форвард з «Брюгге», та Сарагоса, контракт якого належить «Баварії», але який у попередньому сезоні став найкращим за вдалими спробами дриблінгу та асистами у складі «Осасуни». Здається, команда налаштована вирішувати свої проблеми з поразками 2:3 та 3:4 не покращенням гри в обороні – а ще більшою кількістю забитих голів. Підхід сумнівний, але має право на життя та точно не змусить нас нудьгувати впродовж сезону. Якщо хтось дивиться футбол тільки заради голів, то матчі «Сельти» можуть стати для цього когось ковтком свіжого повітря. Молодому тренеру треба «просто» зберегти контроль над командою у момент, коли та почне регулярно програвати (паралельна участь у ЛЄ неминуче до цього призведе). Якщо «Сельта» не розвалиться в один з таких моментів, то команда-свято у ЛЛ житиме. Щонайменше ще один рік.

Трохи про інших

Альгуасіль очолив «Аль-Шабаб». Аж настільки робота у «Реал Сосьєдаді» стомлює. У клубі вирішили не заморочуватися із заміною, тому новий наставник – колишній тренер дубля. Це не виглядає амбітно, а без топ-придбань та з продажом Субіменді – тим паче. Склад все ще доволі сильний, але на фоні конкурентів, які закуповуються (або хоча б імітують діяльність на ринку), «Реал Сосьєдад» виглядає тим, кому можуть допомогти фінішувати високо лише провали інших. Плюс-мінус те саме із «Севільєю»: знову новий тренер, знову 0 витрачених мільйонів на трансфери. Щоправда і з продажів зароблено рівно 0, але то вже уточнення. Ви все правильно зрозуміли: для команди чомусь трансферне вікно так і не відкрилося. У минулому сезоні внутрішніх ресурсів вистачило лише щоб не вилетіти, тож наївно очікувати, що той же склад тепер боротиметься за високі позиції.

«Жирона» остаточно вирішила стати середняком. Найкращий трансфер літа для неї – Тома Лемар з «Атлетіко». Тобто тут усім нам відомий за УПЛ підхід «а раптом заграє?». Мало б місце, якби команда не ризикувала вилетіти у попередньому сезоні та відповідно не мала б потреби у підсиленні. Ймовірно, до кінця літа ще когось підпише, але і так зрозуміло: «Жирона» знову не засяє. Найкраща доля з можливих – збереження прописки без зайвих нервів. «Осасуна» втратила Сарагосу, «Валенсія» – Мамардашвілі, «Еспаньол» – Гарсію. Жодна з команд компенсувати як слід втрату у перший час не зможе точно, тож до Нового року всі вони страждатимуть – а після цього боротьба навіть за топ-10 буде неможливою. «Райо» оверперфомив у попередньому розіграші, навіть ледь не кваліфікувався до єврокубків – але успіх розвивати не забажав. Один з найдешевших складів ліги так і залишився одним з найдешевших. Нульові амбіції.

Трійка новачків зайшла – і одразу повинна виходити. «Леванте», «Ельче» та «Ов’єдо» мають найнижчі зарплатні відомості та найменші вартості складів. Звичайно, це не вирок, але поки незрозуміло, кого ці команда взагалі можуть обігнати. Нудні «Хетафе» та «Алавес» мають досвід успішної боротьби за виживання. Виліт «Севільї» навіть уявити важко. «Жирона» та «Райо» грають у занадто цікавий, як для вильоту, футбол. Можливо, «Еспаньол»? Той не вилетів у травні тільки через талант свого воротаря, але ж і конкурентів мав не слабших, аніж цьогорічні. Найближче серед новачків до порятунку повинен бути на правах чемпіона Сегунди «Леванте», але і той має тренера з нульовим досвідом роботи на рівні Ла Ліги. Мабуть, новачки у сезоні програють дуже багато матчів. А «Ов’єдо» навіть Касорла не допоможе. Буде приємно побачити його знову, майже напевно він подарує нам декілька красивих історій впродовж сезону. Мабуть, це головне і ледь не єдине, що можуть дати нам клуби-новачки ЛЛ – історії.

Читайте також:

19 причин любити Прем’єр-лігу. Та МЮ. Прев’ю сезону АПЛ