Анбітен, здорова сім’я та виклик Барселоні. Прев’ю сезону Ліги 1

Футбол – це не лише тактика та план на матч. І результат тут залежить далеко не завжди від майстерності футболістів, таланту тренера чи вміння спортивного директора вести перемовини з потенційним новачком. 2 сезони тому «Марсель» втратив топ-тренера Марселіно, який потім повернувся в Іспанію – та вивів місцевий «Вільярреал» до ЛЧ. Все через скажених вболівальників, які погрожували тренеру та його родині розправою через нудний футбол, та керівництво, яке навіть не спробувало звернутися до фанатів заради поліпшення ситуації. А вже цього літа «Марсель» підписав перспективного нападника Пайшао, який в одному з перших своїх коментарів після укладання угоди зазначив, що вагома причина його переїзду саме до Марселю – антирасистська політика клубу. Отже, тепер керівництво – хороше? І так, і ні. Просто в усіх свої пріоритети…

Факторів, які можуть вплинути на перебіг подій у сезоні, завжди багато. Врахувати всі неможливо. Тому задача-максимум перед стартом кожного нового розіграшу – окреслити головні його інтриги, які встигнуть 100 разів змінитися ще до кінця року. Цим і займатимуся у даному тексті. То чого ж очікувати від Ліги 1 у сезоні 2025/26?

Чи зможе ПСЖ пройти всю дистанцію без жодної поразки?

Минулого сезону команда була дуже близькою до цього. У 30-и перших турах її не змогли здолати жодного разу. Перша невдача сталася вже на самому фініші, головний винуватець – воротар Булка. Поляк здійснив 12 сейвів у матчі з «ПСЖ», а його візаві Доннарумма – жодного. От вам і 1:3 – і разом з тим втрата шансу на історичне досягнення. Всі кажуть, що Ліга 1 – неконкурентне середовище та найслабша з топових, але жоден клуб в історії цього чемпіонату не проходив усю дистанцію без поразок. В Англії таке було. У Німеччині було буквально рік тому. А от у Франції – ні. Бо чемпіонат вимагає від своїх команд високого рівня фізичної підготовки та максимальної самовіддачі щотижня. Навіть якщо ти «ПСЖ», то одного дня втома після ЛЧ не дасть тобі зіграти на топ-рівні проти «Нанта» – і той просто тебе перебігає. І вкраде шанс на рекорд.

Однак «ПСЖ» тільки-но виграв требл. Йому просто вже нема чого доводити. Омріяна ЛЧ взята. Раніше команда могла собі дозволити дещо забити на виступи всередині країни заради збільшення шансів на перемогу у головному клубному турнірі Європи, але тепер це не має сенсу. Бо ціль досягнута. Логічний новий крок – іти за рекордами. Один з яких – закінчити чемпіонат без поразок. Енріке, коли анбітен був близько навесні, в одному з коментарів зазначав, що прагне до нього. Навряд ця жага кудись зникла за літо. «ПСЖ» не втратив важливих футболістів у міжсезоння, точно не став слабшим, до завершення ТВ ще встигне провести 1-2 топ-трансфери. Якщо тоді колектив ледь не став непереможним, то і тепер буде до цього вкрай близьким. Булка, до речі, влітку чемпіонат залишив, тож на один потенційний форс-мажор стало менше.

Марсель заграє у футбол краще?

Срібний призер попереднього сезону… погано грає у футбол. Звісно, не взагалі – а за мірками колективів-учасників ЛЧ з топ-ліг. Багато стерильного володіння, а гра в обороні – відверто посередня. За показником очікуваних очок у попередньому розіграші Ліги 1 «Марсель» не опинився навіть у топ-6. Відстав у тому числі від «Тулузи», яка фінішувала у другій половині таблиці. Я погоджуюся, що крута реалізація шансів – також ознака майстерності. Але ніхто не може оверперформити декілька років поспіль. Навіть рік щотижневих стрибків вище голови – це занадто. «Марсель» забив 74 – а мав забити 69. Пропустив 47 – а мав 51. Ви скажете, що «це просто цифри», але низький рівень гри у футбол спливає у топ-матчах, де однієї тільки майстерності виконавців недостатньо. «Марсель» за сезон програв по 0:3 і «ПСЖ», і «Монако», а команди топ-7 здолав лише у третині спроб.

Серед команд, які змогли зберегти прописку, «Марсель» – найкращий у попередньому розіграші за голами з-за меж штрафного майданчику. Топ-4 найкращих футболісти клубу за кількістю забитих відзначилися більше разів, аніж пророкувала їм система xG. Ви всі бачили футбол Де Дзербі у «Шахтарі», тож, мабуть, прекрасно розумієте, що його стиль – це не про виведення гравців на дальні удари. Він хоче, щоб його команда розігрувала м’яч та створювала топ-шанси. Але не вдається. «Монако», головний конкурент, має середню «вагу» удару в 0.16 xG, «Марсель» – 0.14. Треба покращуватися, бо просто зараз усе виглядає так, що віце-чемпіона від падіння на декілька щаблів нижче врятує тільки черговий оверперформанс. Або механізми Де Дзербі на другий рік запрацюють як слід, або участь у ЛЧ та перевантажений графік анулюють успіхи першого сезону італійця у клубі.

Монако стане улюбленцем публіки?

Мова навіть не стільки про спортивні досягнення, скільки про емоції від команди. Її тренер Гюттер був сильним спеціалістом без топ-колективу до «Монако» – тут щороку підвищує свій статус. Найкращий футболіст попереднього сезону у клубі за кількістю хвилин – тільки 23-річний Акліуш. Та й узагалі молоді тут вистачає, у попередньому сезоні, наприклад, майже нізвідки з’явився Бен-Сегір. Одним з найкращих тут є Мінаміно, у якого не вийшло у «Ліверпулі». Довгий час клуби топ-ліг не були готові довіритися молодому та перспективному Бірету, «Монако» взяв його взимку – і той забив 13 у Л1 лише за півроку. Цього літа у клубі опинився неконфліктний Даєр, вже забутий багатьма Погба, колись вундеркінд Фаті. Перший хоче хоч десь почуватися важливим та потрібним, останні 2 намагатимуться перезапустити свої кар’єри. Це не схоже на футбольний клуб, який хоче лише перемагати. Скоріше схоже на… родину? Причому здорову.

«Монако» має якусь вертикаль моральних цінностей – це точно. Здається, команда принципово відмовляється вигравати «будь-якою ціною». Бо тоді б клуб запросив більш зіркового тренера, який дав би результат тут і зараз. І Погба з Фаті не підписував би. Все це про бажання створити династію. Щось на кшталт того, що було у «Ліверпуля» з Клоппом, коли деякі футболісти обирали саме цей клуб для продовження кар’єри, бо знали: тут буде приємно грати. Бо ти ніколи не залишишся сам… «Монако» ще не на цьому рівні, але на шляху до нього. І, до речі, вже не перший рік поспіль гратиме у ЛЧ. У минулому сезоні за очікуваними очками команда була 2-ю у Лізі 1, відрив від найближчого – аж 10 пунктів. Реалізація завадила конвертувати перевагу у більшості матчів у бали. Якщо команда зуміє додати в аспекті – стане другою силою Франції. А якщо уникне конфліктів та допоможе повернутися у «велику гру» Погба або Фаті, за неї ще й усі вболіватимуть.

Хто краще упорається з проблемами: Ніцца, Лілль або Ліон?

Це клуби, які посіли у попередньому розіграші 4-е, 5-е та 6-е місця відповідно. І жоден не був переконливим на дистанції. Ще тур до кінця стала трійка лідерів стала недосяжною для переслідувачів, тож переслідування як такого на фініші і не було. Кожен з претендентів на останнє місце у ЛЧ час від часу проводив топ-матчі, але і провалювався регулярно. І, мабуть, у новому сезоні буде плюс-мінус те саме, бо кожну з команд можна назвати проблемною. Наприклад, «Ліон» ледь не був понижений до Л2. Міг не розпочати сезон у вищому дивізіоні через борги, але уникнув покарання. Чи просто відклав його на деякий час? Клуб у підвішеному стані, бо дорогих продажів останнім часом не робить, у ЛЧ не грає – шаленим заробіткам нема звідки взятися. Доводиться діяти обережно та просто сподіватися, що баланс невід’ємний. Важко ставати кращим в умовах, коли боїшся за своє майбутнє.

«Лілль» таких грошових проблем не має, але влітку втратив свого топ-форварда Девіда, який гарантував 13+ голів у Л1 аж 5 років поспіль, а останні 3 – по 20+ результативних дій. Замінити такого взагалі важко, а «доги» навіть не спробували. Придбали «молодих та перспективних» та Жіру в атаку. У минулому розіграші «Лілль» опинився поза топ-7 за голами з гри, а тепер буде мати ще більші проблеми із забитими. З такими конкурентами шанс вийти вперед мала «Ніцца» – але також сіла у калюжу. Гессан їде до Бірмінгема, Булка – до Саудівської Аравії. Альтернативу воротарю вже підписано, причому гідну, але Діуф з «Реймса» звик відбивати м’яч по 6-7 разів за поєдинок: чи буде готовий зробити єдиний сейв у матчі після години взагалі без роботи? Певний ризик є. Будь-який з названих у блоці клубів може провалитися, якщо не впорається зі своїми проблемами. Шанси на це в них плюс-мінус рівні.

Наскільки модель Страсбура є ефективною?

Ще зовсім недавно схожу мали «Шахтар» та «Маріуполь». Перший щороку віддавав в оренду другому половину своїх резервістів, а фарм сприяв їхньому розвитку та навіть регулярно перемагав у матчах УПЛ. Гарні були часи. «Челсі» працює за конспектами «гірників»: віддає в оренду, а потім або повертає собі (Сантос), або продає (Петрович). Мабуть, нічого радикально нового у цьому сенсі ми не побачимо. Трансферне вікно ще не закрито, а у клубі вже 5 футболістів з «Челсі». Хтось навіть записаний як повноцінне придбання, але чого ж тільки не намалюєш заради звітності, чи не так? Мабуть, що кінця серпня англійці, щоб розгрузити склад та зарплатну відомість, ще «подарують» своєму французькому меншому брату якихось топів за мірками Ліги 1. Бо тому ще як-ніяк у єврокубках грати…

Про ефективність системи казати зарано, бо успішний сезон її роботи маємо тільки 1 – попередній. У ньому «Страсбур» кваліфікувався до ЛК, а ще переграв «ПСЖ» у чемпіонаті – але й втратив путівку до ЛЧ в останніх турах, коли двічі поступився аутсайдерам. Не вистачило досвіду, щоб протистояти тиску. І досвіду не стане більше тепер, коли декілька топ-футболістів пішли, а на їх місце прийшли ще зовсім «зелені» новачки. Доведеться витягувати виключно за рахунок майстерності виконавців та таланту тренера, який минулого року взявся нізвідки за декілька тижнів до старту сезону – а у підсумку привив команді один з найбільш впізнаваних стилів гри у Франції. За «Страсбуром» знову буде цікаво спостерігати, його матчі знову буде приємно дивитися – це точно. А от чи буде знову вигравати… Якщо раптом так – супер, скажемо у травні, що його модель комплектації складу – топ.

Ренн повернеться?

У попередньому сезоні команда довгий час стояла на виліт – але змінила тренера влітку і фінішувала ближче до середини таблиці без нервів. У нового наставника на той момент не було досвіду роботи навіть у Л2 (працював дивізіоном нижче), а тут одразу треба рятувати клуб Л1 – і він впорався. Заслужено залишився. Але впорався не сам: ще взимку «Ренн» придбав Фофана та Руо. Одного повернув з Саудівської Аравії (виявляється, так також можна!), іншого висмикнув зі «Штутгарта». Тобто один заради «Ренна» відмовився від грошей, інший – від гри у ЛЧ. Цього літа колектив, окрім усього іншого, поцупив пару футболістів у «Марселя». Я не знаю, що саме клуб обіцяє всім своїм новачкам на перемовинах, але всі вірять. Може, щось справді велике. Склад уже у топ-6 за ціною. А ще нема єврокубків. Минулого сезону останнє допомогло «Марселю» фінішувати другим. «Ренн» навряд розраховує завершити так високо, але мрія знову зіграти у ЛЧ не така вже й нездійсненна…

Ланс буде боротися за виживання?

За рік команда продала всю свою лінію оборони (захисники + опорник + воротар), окрім однієї людини. Цього літа клуб заробив по 20+ мільйонів на парі трансферів, а витратив на свій найбільш дорогий лише 8. Чи вірю я у вміння «Ланса» проводити топ-селекцію? Так. Чи захищає це вміння команду від усіх можливих ризиків? Ні. Склад на матчі вже точно доведеться збирати на колінці, зіграність – ніяка. Минулий тренер пішов достроково, вирішив розірвати угоду, а новий у попередньому сезоні йшов у другій половині таблиці з «Ліоном» до передачі команди Фонсеці. Боси «Ланса» вже анонсували, що збираються жити економно, тож якщо раптом отримають гідну пропозицію по будь-якому з гравців навіть в останній день літа – погодяться, продадуть, підкладуть свиню тренеру. Чи буде мати «Ланс» проблеми? Точно так. Чи буде боротися за місце у єврокубках? Точно ні. Чи може увірватися з ноги у битву за виживання? Можливо.

Нант встановить рекорд за офсайдами у Л1 та топ-лігах Європи?

Пам’ятаєте, як «Шахтар» тренував Луїш Каштру? Так от, він не має до «Нанта» жодного відношення, а от його ім’я та прізвище – так. Новим головним тренером команди став його повний тезка – але молодший. І його головна «фішка» – офсайдні пастки. Кажуть, «Барселона» у цьому вправна, але «Дюнкерк» наставника у Л2 у попередньому сезоні ловив суперника у такі в середньому по 5.74 рази/90 хвилин – частіше, аніж будь-який клуб будь-якої топ-ліги Європи! У Л2 у третьої та четвертої команд за показником сумарна кількість вдалих спроб зловити суперника в офсайд менша. До речі, колектив ледь-ледь не кваліфікувався до Л1 (програв у плей-оф), тож підхід ще й ефективний. А тепер Каштру, мабуть, будуватиме те саме у «Нанті», який роками грав у футбол з низькою та середньо-низькою лінією оборони. Чи будуть дурні пропущені голи через це? Звісно. Але якщо тренер вперто стоятиме на своєму, то показник офсайдів у команд-суперниць «Нанта» буде вкрай високим. Можливо, найвищим у Європі. І це цілком собі поважна причина слідкувати у новому сезоні у Франції не лише за топ-клубами.

Читайте також:

19 причин любити Прем’єр-лігу. Та МЮ. Прев’ю сезону АПЛ